Висновок до розділу
Документоо́біг — рух документів в організації починаючи з моменту їх створення або одержання до завершення виконання або відправлення. Це рух документа від суб'єкта до об'єкта управління і навпаки, рух документа всередині об'єкта управління з метою його виконання або встановлення взаємозв'язку.
Документообіг на підприємстві здійснюється у вигляді потоків документів, що циркулюють між пунктами обробки (керівники установи та підрозділів, спеціалісти, службовці) та пунктами технічної обробки самих документів (експедиція, друкарське бюро та ін.).
Вимоги до потоків документів:
рух документів повинен бути прямоточним, тобто виключати непрямі маршрути;
принцип однократного перебування документа в одному структурному підрозділі чи в одного виконувача.
При проектуванні раціональних документопотоків на підприємстві складають схеми руху основних груп та видів документів. Схеми розробляються для різних категорій документів (вхідних, вихідних, внутрішніх, наказів по основній діяльності, особовому складу). Різні операції з обробки документів слід виконувати паралельно, щоб скоротити час перебування у сфері діловодства та підвищити оперативність виконання. Це дозволяє встановити раціональні маршрути руху та етапи обробки документів, уніфікувати шляхи руху, порядок обробки різних їх категорій.
Документи, що надійшли в організацію, проходять такі етапи:
Первинна обробка (прийом);
Попередній розгляд (розмітка);
Реєстрація;
Розгляд документів керівником та винесення резолюції;
Направлення на виконання;
Контроль виконання;
Виконання документів;
Відправка вихідної кореспонденції;
Підшивка документів до справ;
Документальне оформлення управління і документообіг з метою його реалізації здійснюється через діловодство.
РОЗДІЛ 2. «Клавіатура. Історія та різновиди клавіатури»
2.1. Поняття та історія клавіатури
Клавіату́ра (англ. keyboard) — сукупність розміщених у певному порядку клавіш пристрою, що використовується для введення і редагування даних, а також керування виконанням окремих операцій.
Пристроями введення називаються пристрої, за допомогою яких можна ввести інформацію в комп'ютер. їхнє головне призначення — реалізовувати вплив на машину Сучасні пристрої введення дуже різноманітні (існує безліч технологій від дотикових до голосових). Хоча вони працюють за різними принципами, але призначаються для реалізації одного завдання — дозволити користувачеві зв'язатися зі своїм комп'ютером.
Головним пристроєм введення у більшості комп'ютерних систем є клавіатура. Клавіатури в тому чи іншому вигляді, швидше за все. гак і залишаться головним пристроєм введення, навіть незважаючи на розвиток технологій розпізнавання мовлення.
Історія клавіатур ПК
Першим типом клавіатур стала клавіатура для перших IBM PC і PC XT. Ця розробка залишалася стандартом IBM до випуску моделі PC AT Вона мала
ЯЗ клавіші. Два ряди функціональних клавіш розташовувалися вертикально, ліворуч від головної алфавітно-цифрової клавіатури. Клавіші керування курсором були об'єднані з окремими цифровими клавішами Клавіша введення була малою. Не була передбачена ніяка індикація положення клавіш заголовного регістра, блокування службової/цифрової клавіатури й блокування перегляду.
Головна критика прийшлася на розташування периферійних клавіш. Функціональна клавіатура, розташована під ліву руку, не відповідала ключам для перегляду екранних сторінок, як це було тоді прийнято. Відсутність індикаторів породила велику кількість помилок при введенні цифр або рухів курсора, а також прописні букви часто плуталися з рядковими.