Оформлення змісту

В «ЗМІСТІ» наводяться назви глав та параграфів (або, розділів та підрозділів), вказуються сторінки (лише цифрою та їх початок). Заголовки глав, розділів пишуться великими літерами і мають нумерацію: глави - римськими (ГЛАВА І), розділи – арабськими цифрами (РОЗДІЛ 1). Заголовки параграфів, підрозділів пишуться маленькими літерами і також мають нумерацію: параграфи – арабськими цифрами (§1), а підрозділи – номер розділу і порядковий номер підрозділу, поділені крапкою, але після номеру крапка не ставиться (1.2; 1.3) Слово “підрозділ/параграф” не пишеться. «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ» цифрами не позначаються. Розділи та підрозділи повинні мати заголовки, їх друкують прописними літерами без крапки в кінці і підкреслення (зразок оформлення ЗМІСТУ наводиться у підрозділі 3.9).

Оформлення вступу

«ВСТУП» представляє собою найбільш відповідальну частину роботи, оскільки висвітлює у стислому вигляді фундаментальні положення, що обґрунтуванню яких присвячена наукова робота пошукача.

«ВСТУП» починається з невеликої преамбули, де згадується сутність та стан проблеми, що досліджується, її значимість в сучасних умовах, вказується на необхідність наукового дослідження.

Далі структура вступу передбачає наступні елементи:

1) актуальність - обґрунтування наукової та практичної важливості обраної теми. Правильно сформульована актуальність теми свідчить про наукову зрілість та професіоналізм пошукача. Актуальність знаходиться у тісному зв’язку з науковою та практичною проблемою, що поставлена у роботі. Автору слід показати, що порушена тема та проведене дослідження надають нові можливості розгляду зафіксованої проблеми, яка потребує свого вирішення.

2) ступінь розробленості теми в соціологічній літературі або суміжних галузях знання – автор наводить перелік науковців та напрямки їх досліджень, що працюють у дослідженні обраного у темі об’єкту з обов’язковим посиланням на друковане джерело (номер у списку літератури). Проводити огляд літератури не треба – достатньо посилань на авторів джерел де розкривається спорідненні проблеми. При цьому необхідно зауважити, що обраний Вами аспект проблеми ніким не розглядається або розглядається недостатньо;

3) об'єкт і предмет роботи. Опис об’єкта і предмета дослідження носить лаконічний характер і по обсягу не повинен перевищувати по одному реченню. Необхідно мати на увазі, що об’єкт дослідження представляє собою явище, у межах якого існує проблема та розглядається у роботі. Об’єкт має статичні характеристики, як явище, а предмет відбиває лише одну з динамічних сторін об’єкту тому має більш вузький і конкретний характер. Необхідно мати на увазі, що предмет має конкретне формулювання і не повинен «подвоюватися» або «потроюватися», що розширює предметне поле та утруднює працю над науковою роботою.

Чітке формулювання об’єкту та предмету роботи дозволяє пошукачеві сконцентрувати увагу автора саме на їх розгляді та не відволікатися на інші речи;

4) мета і завдання наукової роботи. Визначення головної мети роботи передбачає визначення запланованого вирішення автором роботи порушеної проблеми і його конкретного внеску у її висвітлення.

Мета має узагальнений характер тому її формулювання повинно починатися зі слів: «вивчити, дослідити, з’ясувати…», завдання більш конкретні, тому рекомендується використовувати наступні висловлювання у їх формулюванні: «з’ясувати, висвітлити, визначити, довести, зафіксувати…». Кількість завдань не повинно бути менше чотирьох, при цьому не слід захоплюватися їх великою кількістю – це створює труднощі щодо їх вирішення в одній роботі. Неприпустимо ставити завдання: «проаналізувати проблему…, вивчити літературу…» - ці речи передбачаються власне науково-аналітичною роботою і не потребують додаткового уточнення.

5) емпірична база роботи (на 2-му курсі лише бажана, а на 3-му та наступних курсах - обов’язкова), оформляється за наступними правилами:

• наводиться назва дослідження,

• вказується автор або установа, що його проводила;

• дата, місце та вибірка (у дужках);

• обов’язково посилання на джерело емпіричних даних, яке наводиться у списку літератури.

Наприклад,

«Емпіричною базою роботи є:

1) дослідження Інституту Соціології НАН України «Ціннісні орієнтації сучасної української молоді» (2008, N=2000) [5].»

У разі використання результатів авторського емпіричного дослідження або дослідження, що проведене за участю автора – необхідно посилання на ДОДАТКИ де пропонується програма авторського дослідження та узагальненні результати проведеного дослідження. У такому випадку в тексті це виглядає наступним чином. Наприклад,

«2) емпіричне дослідження, проведене за участю автора «Ціннісні орієнтації студентської молоді ДНУ» (2009, м. Дніпропетровськ, N=500) (Див. Додаток А).» або:

«3) авторське емпіричне дослідження «Ціннісні орієнтації студентів факультету суспільних наук та міжнародних відносин ДНУ» (2010, м. Дніпропетровськ, N=300) (Див. Додаток Б)».

При написанні магістерської роботи до «ВСТУПУ» надаються додатково наступні елементи:

6) методи дослідження. Пошукачем наводиться перелік методів, що використовувалися під час роботи над магістерською. При розкритті цього елементу слід пам’ятати, що методів дослідження в науковій практиці використовується багато, їх перелік з поясненнями займає в спеціальній літературі певний обсяг (до 10 сторінок і більше). Такий перелік наводити у вступі не варто, а лише згадати назви методів, що використовувалися.

Загальнонаукові методи пізнання: аналіз і синтез, індукція та дедукція, метод актуалізації, порівняльний метод, системний аналіз, методи опису, пояснення та інтерпретації та ін.

Серед головних соціологічних методів емпіричного дослідження можна назвати: опитування (анкетування, тестування, інтерв’ю, експертне опитування, соціометричне опитування); спостереження (включене та невключене); аналіз документів (традиційний та формалізований); соціальний експеримент; методи соціального прогнозування; різноманітні якісні методи дослідження.

7) наукова новизна отриманих результатів. Наукова новизна – особливо важлива частина вступу магістерської роботи. Відсутність чітких визначень новизни знижує загальне враження від роботи. Серед формулювань новизни роботи можна віднести:

• постановка нової наукової проблеми;

• введення нових наукових категорій і понять;

• розкриття нових закономірностей розвитку соціальних процесів;

• використання нових методів, інструментів, апарату дослідження;

• розробка та наукове обґрунтування пропозицій про поновлення об’єктів, процесів и технологій, що використовуються у соціальному управлінні;

• розвиток нових наукових уявлень про суспільство і його окремі елементи.

8) практична значимість отриманих результатів. Автор повинен запропонувати рекомендації і наголосити де та в яких сферах практичної діяльності, якими установами, органами та організаціями, і в якій формі можуть бути використані результати магістерського дослідження;

9) апробація результатів дослідження. Пошукач висвітлює перелік конференцій (наводиться назва конференції, дата і місце її проведення) де були оприлюдненні результати магістерського дослідження або його основні положення;

10) публікації. Наводиться перелік публікацій пошукача.

Наприклад, «…результати магістерського дослідження опубліковані у 3-х статтях…(і наводиться бібліографія авторських публікацій)».

Наявність публікацій – є обов’язковою умовою захисту магістерської роботи;

11) основні категорії і поняття дослідження (наводиться лише перелік);

12) зв’язок роботи з науково-дослідницькими програмами або темами кафедри;

12) структура роботи.

Елементи «ВСТУПУ» не потребують у тексті виокремлення їх назви або іншого додаткового виділення і позначаються лише абзацами.