3.4 Положення про контрольну модульну роботу (кмр)

Контрольна модульна робота (КМР) є обов'язковою складовою підсумкового контролю навчальних досягнень студентів денної форми навчання.

Виконання студентами КМР спрямоване на всебічну і комплексну перевірку обсягу, рівня та якості засвоєння ними всього навчального матеріалу, що входить до кожного модуля: як матеріалу, що підлягає вивченню під час аудиторної роботи, так і самостійної роботи. Графік проведення модульних контролів доводиться до відома студентів на початку семестру.

Зміст КМР, критерії її оцінювання визначаються робочою програмою з відповідної навчальної дисципліни. За формою робота може передбачати:

1)теоретичні запитання нормативного або проблемного характеру (вирішення тестових завдань, висвітлення «відкритих» питань);

2)вирішення практичних завдань.

Критерії оцінювання кожного із завдань, а також усієї КМР висвітлюються безпосередньо в модульній контрольній роботі. Зміст контрольних модульних робіт затверджуються на засіданні кафедри.

З кожного модуля готується не менше трьох варіантів КМР. Контрольні модульні роботи укладаються викладачами кафедри соціології, які здійснюють заходи щодо постійного розширення пакету (фонду) модульних контрольних робіт з усіх навчальних дисциплін.

Контрольні модульні роботи виконуються всіма студентами у встановлені терміни. На контроль виносяться затверджені кафедрою варіанти КМР. Науково-педагогічні працівники покликані здійснювати заходи щодо створення умов для об'єктивного виявлення та оцінки навчальних досягнень студентів: перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу, рівня сформованості навичок практичного використання отриманих знань.

Контрольні модульні роботи оцінюються відповідно до критеріїв, які визначені в робочій програмі з навчальної дисципліни. Помилки в модульній контрольній роботі не виправляються – оцінюється наявний стан.

Після проведення модульної контрольної роботи викладачі в 5-денний термін обов'язково знайомлять студентів з оцінкою за КМР і з загальною оцінкою за вивчення відповідного модуля навчальної дисципліни.

Виконані студентами та перевірені викладачами модульні контрольні роботи зберігаються на кафедрі протягом одного місяця наступного семестру. Умови зберігання модульних контрольних робіт визначає завідувач кафедри.

3.5 Методичні рекомендації до виконання аналітичного огляду (ао)

Навчальної програмою підготовки фахівців з соціології передбачається форма навчання та звітності - «Аналітичний огляд», яка створює умови щодо розвитку та формуванню навичок аналітичної діяльності у студентів-соціологів і свідчить про рівень набуття цих навичок.

Аналітичний огляд (АО) – це наукова робота, що висвітлює результат аналітико-синтетичної обробки: спостережень (зафіксованих фактів), літератури або інших документів з певної проблеми, теми або питання.

Головна ознака аналітичного огляду – виявлення та формулювання проблем.

На ґрунті аналізу змісту сукупності джерел та критичної і аргументованої оцінки їх змісту, аналітичний огляд передбачає: висвітлення особливостей і характеристик явища, певного питання, теми або проблеми та наведення обґрунтованих рекомендацій і висновків [1].

Мета підготовки аналітичного огляду – визначити характеристики взаємопов'язаних об'єктів, фактів, явищ і подій; висвітлити більш менш цілісну картину проблемної ситуації з обов'язковим визначенням труднощів і проблем подальшого розвитку в даній галузі та висуненням пропозицій щодо можливих шляхів їх розв'язання [2].

На цій підставі, АО обов’язково повинно містить чіткі узагальнення, висновки та рекомендації автора.

Під час роботи над АО студент повинен, шляхом авторського інтерпретування, орієнтувати читача в інформаційному потоці за визначеним напрямком (проблемою) та запропонувати власну оцінку стану проблеми, висвітлити тенденції в її розвитку. При цьому необхідно зазначити, що під інтерпретацією треба розуміти не тільки висловлювання критичних суджень відносно первинної інформації, фактів і подій, які підлягають огляду, а й внесення в текст необхідних деталей, уточнень, пояснень і коментарів, що забезпечує краще розуміння їх сприйняття [3].

Необхідно зазначити, що оцінка завжди здійснюється з певною метою. Тому кожний аналітичний огляд цілеспрямований, покликаний виконувати певну функцію. На цій підставі, визначають різновиди оглядів:

а) огляди-обґрунтування, в яких пропонується оцінка стану питання з обґрунтуванням необхідності вирішення даної проблеми, а також з набором і оцінкою альтернативних шляхів і методів вирішення.

Такі огляди часто є частиною науково-практичних обґрунтувань, доповідей керівництву та інших документів, на підставі яких приймається рішення. Огляди-обґрунтування служать основною формою інформаційного забезпечення розробок, застосовуваної підрозділами аналізу і узагальнення фірм; часто такі огляди видаються у вигляді окремих брошур;

б) підсумкові огляди пропонують характеристику або оцінку досягнутого рівня вивчення позначеної проблеми та перелік ще невирішених питань.

Такі огляди підсумовують певний етап (період) науково-практичного розвитку об'єкта (проблеми) і окреслюють область можливих напрямків його подальшого розвитку.

Підсумкові огляди - основна форма публікацій в спеціальних оглядових журналах. Підсумковий характер носять щорічні (і взагалі періодичні) огляди найбільш важливих вітчизняних і зарубіжних досягнень в галузі науки і практики;

в) прогностичні огляди надають оцінку стану і визначають перспективні шляхи розвитку об’єкту або проблеми.

Такі огляди містять аргументовану оцінку існуючої ситуації, тенденцій, темпів і прогнозів подальшого розвитку явища. Звичайно прогностичний огляд є частиною прогнозу, в який входить ще перелік заходів, необхідних для досягнення поставленої мети.

г) ситуаційні аналітичні огляди являють собою порівняння, аналіз і синтез вилученої з документів інформації - наукових даних, відомості з журнальних статей і патентних матеріалів, рекламних повідомлень, матеріалів конференцій, нарад, кон'юнктурна інформація та ін.

Ситуаційні аналітичні огляди призначені для орієнтації в науковій або практичній ситуації.

д) тематичні аналітичні огляди містять виключно наукові дані за певною тематикою.

е) проблемні аналітичні огляди створюються з метою подолати тематичну вузькість за рахунок використання відомостей з суміжних галузей науки і практики [4].

Наявне різноманіття аналітичних оглядів не є остаточним, можливі й інші види, які обумовлені розподілом оглядів на певні різновиди на різних підставах: вид та глибина аналізу, цільове призначення, завдання, форма представлення і т.ін.

Загальною ознакою аналітичних оглядів є наявність нової, ситуативної інформації, що була відсутня раніше і спеціально синтезована для висвітлення проблеми. Аналітичний огляд - це документ для інформаційного забезпечення для висвітлення проблемної ситуації і таким чином знімати певну частку невизначеності у висвітленні порушеного питання. Головною вимогою аналітичного огляду – наявність чіткої авторської точки зору на питання, що розглядається; позиції з якої автор аналізує публікації, що розглядаються.

Таким чином, аналітичний огляд - це унікальний інформаційний продукт, здатний надати читачу повну і концентровану інформацію з порушеного питання або проблеми, яка вимагає свого вирішення, інформацію про розпорошеній по різних джерелах цінний матеріал.

Узагальнюючи дані про наукові досягнення, концепції, складні завдання і різні підходи до них, аналітичний огляд стає інформаційною моделлю бачення визначеної проблеми та можливостей її вирішення.

Окрім цільового призначення і виду аналізу, огляди поділяються також залежно від форми представлення, яка відображає оперативність оглядової інформації: наприклад, оглядова довідка, щорічний огляд, оглядова стаття, огляд монографічного типу.