
- •Розділ і. Метод проектів у навчанні історії в школі
- •1.1.Становлення проектного навчання
- •1.2. Практика використання методу проектів у навчанні історії України
- •1.3. Технологія групової творчої справи у навчанні
- •Розділ іі. Життєтворчі проекти у навчанні історії
- •2.1. Метод проектів як педагогічна технологія
- •2.3. Метод проектів у педагогіці життєтворчості
- •Додатки
- •Проект „я і тоталітарне минуле”
- •Ментальність
Розділ іі. Життєтворчі проекти у навчанні історії
2.1. Метод проектів як педагогічна технологія
Метод проектів пройшов стадію еволюційних змін. Сьогодні він стає інтегрованим компонентом в системі освіти. Аналіз літератури з теми дозволяє нам зробити певні висновки щодо методу проектів з точки зору понять „метод”, „методика”, „технологія”.
За визначенням С. Сисоєвої, метод проектів є однією з педагогічних технологій, яка відображає реалізацію особистісно-орієнтованого підходу в освіті і сприяє формуванню уміння адаптуватися до швидкозмінних умов життя людини суспільства [26; 25-31].
В „Українському педагогічному словнику” подано визначення, згідно з яким метод проектів є організацією навчання, за якою учні набувають знань і навичок у процесі планування й виконання практичних завдань – проектів. Але будь –яке визначення буде неповним з точки зору сутнісних ознак методу проектів. Якщо доповнити його думками науковців і педагогів - практиків, то утвориться така номенклатура сутнісних ознак методу проектів:
* самостійна діяльність учнів, яку вони виконують упродовж визначеного відрізка часу;
* розв’язання проблеми, яка передбачає використання різноманітних методів , засобів навчання , інтегрування знань;
* «відчутність » результатів виконання проекту ;
* використання педагогом сукупності дослідницьких , пошукових , творчих методів, прийомів засобів [ 20; 183].
* непасивне , активне сприйняття „навчання через дію”;
* зміщення акцентів у діяльності з формального запам’ятовування на активне мислення;
* застосування загальнодидактичних принципів [ 25; 171-174];
* планування доцільної діяльності у зв’язку з вирішенням якого-небудь навчального шкільного завдання в реальних життєвих обставинах [28; 8];
* розвиток пізнавальних, творчих навичок і умінь, що потребують скмостійногог контролювання знань та орієнтації в інформаційному просторі [1; 257-258];
* не тільки набуття учнями нових знань, а освоєння способів діяльності [23; 27];
* обов’язкова презентація отриманих результатів.
Отже, виходячи з сутнісних ознак методу проектів, спробуємо логічно сформолювати основні вихідні положення проектування як діяльності Є. Кагоров і М. Чанова виділяютьб такі принципи методу проектів:
Активності у виборі завдання та його опрацюванні;
Інтересу учнів до роботи;
Поєднання теорії з практикою, знань і навичок;
Здатності проекту породжувати в процеі роботи нові [11; 4-10];
Спроможності втілення проекту;
Колективної діяльності .
2.2. Оцінювання проектної діяльності Дуже важливо визначити параметри зовнішнього оцінювання проектів. Дослідники технології пропонують такі параметри зовнішнього оцінювання проектів:
значущість та актуальність порушених проблем;
коректність використаних методів дослідження та методів обробки отриманих результатів;
активність кожного учасника проекту;
характер спілкування та взаеємодопомоги, взаємодоповнюваність учасників проекту;
залучення знань з інших галузей;
доказовість пнрийнятих- рішень, уміння аргументувати свої висновки;
естетика оформлення результатів проведеної роботи;
уміння відповідати на запитання опонентів, лаконічність та аргументованість відповідей кожного учня [ 22; 488-489 ].
Отже, за допомогою зовнішньої оцінки проектів можна відстежувати їх ефективність, збої, необхідність своєчасної корекції. Характер цієї оцінки багато в чому залежить від типу, теми, змісту проекту, умови проведення. У системі суб'єктних взаємин під час використання проектної технології змінюється роль викладача. Викладач стає одним із членів проектно-дослідницького колективу і може брати на себе різноманітні соціальні ролі в малій групі — джерела ідей, інформації, порадника, рефері тощо. Він так само, як і інші члени проектної групи, вступає в систему відносин, взаємодії, співпраці, несе відповідальність за навчально-проектну діяльність. Водночас педагогічна функція викладача ускладнюється порівняно з авторитарною парадигмою, оскільки саме викладач повинен створити в навчальній групі умови для розвитку й реалізації автономії учня та розумного балансу творчої волі, організаційної дисципліни й відповідальності під час виконання проекту, досягнення остаточного результату, а також його оцінки.