Тема 10. Християнські конфесії: упц (мп), упц-кп, уапц, угкц, ркц, протестантські церкви

Українська Автокефальна Православна Церква (УАПЦ) — православна церква в Україні та в українській діаспорі Західної Європи й Північної Америки, що відродилася під час національно-визвольних змагань (1917—1921). На Першому Всеукраїнському Православному Церковному Соборі в Києві 14-30 жовтня 1921 р. проголошено три основні засади УАПЦ — автокефалію, соборноправність, українізацію.

Українська Православна Церква — Київський Патріархат — православна Церква в Україні із резиденцією Патріарха в Києві. УПЦ-КП створено в червні 1992 року внаслідок об'єднання двох церковних груп, що обстоювали незалежність від Російської православної церкви: частини вірних та єпископату УПЦ-МП на чолі із Митрополитом Київським і всієї України Філаретом (Денисенком) та Української Автокефальної Православної Церкви. За чисельністю вірян станом на кінець 2011 року — найбільша в Україні[2], за даними Центра Разумкова станом на лютий 2011 року, була другою.[4]; за чисельністю парафій та священнослужителів (за даними Держкомнацрелігій)

Українська православна церква[4] (УПЦ; також Українська православна церква Московського патріархату, УПЦ МП) — самоврядна православна церква з правами широкої автономії, самостійна частина Російської православної церкви[5][6] на території України. Конфесія є частиною Вселенської православної церкви[7][8][9], перебуваючи у євхаристичному спілкуванні з усіма помісними православними церквами світу[7][8][9][10]. За даними Держкомнацрелігій найбільше релігійне об'єднання України за чисельністю приходів та священнослужителів (станом на 1 січня 2010 року)

Украї́нська гре́ко-католи́цька це́рква (коротко УГКЦ) — одна із двадцяти двох Східних католицьких церков свого права[3], які перебувають у сопричасті з єпископом Риму. За кількістю своїх вірних (понад 5,5 мільйонів[4]) вона є найбільшою у світі з усіх східних католицьких церков та другою після Римо-католицької церкви. З 27 березня 2011 року церкву очолює Верховний архієпископ Києво-Галицький Святослав (Шевчук).

Ри́мо-Католи́цька Це́рква в Украї́ні (лат. Ecclesia Catholica Romana in Ucraina) — католицька церква латинського (римського) обряду в Україні. Складова частина Католицької (Вселенської) Церкви, що очолюється Папою Римським. Присутня на українських землях з 10 століття, від часів Київської Русі.

Тема 11. Основні риси протестантизму

Протестанти́зм — один із найпоширеніших напрямів у християнстві, що відокремився від католицтва в період Реформації у 16 столітті (лютеранство, кальвінізм та ін.) та у результаті подальшого внутрішнього поділу (адвентисти, баптисти, методисти, євангелісти, п'ятидесятники та ін.). Церкви і спільноти протестантів національного чи локального характеру є в усьому світі і продовжують розповсюджуватися .

Риси:

1. Протестантизм вважає джерелом віри виключно Біблію. У цьому питанні протестанти наближаються до поглядів православних.

2. На відміну від католицтва, яке вважає, що істина відкривається трьома шляхами: вірою, інтуїцією та розумом, у протестантській теології розум із цієї тріади виключено. При звертанні до Святого Письма слід виключити геть і філософію — адже, за словами Лютера, «розум — повія Сатани».

3. Протестанти вважають, що доля людини визначена ще до її народження, тому традиційна для католиків і православних молитва й роль священика як посередника між Богом і людиною, складна культова практика й організація не мають для протестантів значення.

4. Протестантизм наполягає на здешевленні та спрощенні церковних ритуалів, відмовляється від зображень Бога, святих, не визнає священних реліквій (таких, як святі мощі і т. п.)

5. У протестантизмі служба ведеться національними мовами. У ній домінують спільне виконання псалмів та читання Біблії з коментуванням.

6. Із семи християнських таїнств протестанти визнають лише два: хрещення й причастя. Кальвіністи пішли далі — вони визнають за таїнство лише хрещення.

7. Кожен віруючий може не лише читати Біблію, але й коментувати її.

8. Пастор обирається з найбільш доброчесних та освічених парафіян.