1 СРС
Умовні знаки на топографічних картах
Топографічна карта є надійним способом збереження інформації про існуючий стан споруд і ситуації даної місцевості. Для того, щоб не перевантажувати карту відповідною інформацією, то споруди і ситуацію на картах зображають умовними знаками. Такі знаки повинні сприяти легкому читанню карти і давати ясне уявлення про насиченість ситуацією місцевості. Тому вони повинні бути наглядними і відображати характер зображених предметів, та бути єдиними для всіх топографічних карт.
Умовні знаки поділяють на три основних групи: контурні, немасштабні і пояснюючі.
Контурні умовні знаки використовують для зображення місцевих предметів, які вираженні в масштабі карти і зберігають подібність контурів предметів та їх орієнтування (рис.35).
Рис.35. Контурні умовні знаки
Немасштабні умовні знаки це знаки, які не зображуються в масштабі карти (рис.36).
За цими знаками неможливо визначити істинні розміри існуючих предметів. Немасштабні умовні знаки наносять на карту за відповідними координатами. Кожен знак має точку, яка відповідає положенню предмета на місцевості. В одних знаках вона розташована в центрі знака (пункти тріангуляції, колодязі, склади мастил, заводи і фабрики без труб і т.д.); в інших така точка розташована в середині основи (млини вітряні, дерев'яні і кам'яні, пам'ятники тощо); у
вершині прямого кута в основі знака; (кілометрові стовпи, покажчик доріг вітряні двигуни тощо); в центрі нижньої частини знака (заводи з трубами, радіоантени, будівлі баштового типу тощо).
Рис. 36. Немасштабні умовні знаки
Зустрічаються умовні знаки, які на топографічних планах крупного масштабу зображаються контурним умовним знаком, а на картах мілкого масштабу зображаються немасштабним умовним знаком
СРС
Обґрунтування висоти перерізу рельєфу
При побудові топографічних планів або карт важливе значення приділяється зображенню рельєфу місцевості. Детальність зображення рельєфу залежить від об'єкту, проектування. Так, для проектування полів рисових чеків із зрошенням заливним способом, необхідно рельєф деталізувати якомога точніше. Тому для таких робіт виконують топографічне знімання місцевості в масштабі 1:5000 з перерізом рельєфу через 0,25 м. Чим менший переріз рельєфу, тим точніше і детальніше зображують його на топографічних планах або картах. Проте при цьому збільшується число горизонталей (збільшується навантаження плану або карти), а віддалі між ними зменшуються. Окрім цього віддалі між горизонталями залежать від крутизни схилів і масштабу карти. Прийнято зображати горизонталями схили крутизна яких не перевищує 45°. Зображення на картах рельєфу крутизна, яких
більша 45° виконується при допомозі спеціальних умовних знаків.
Для того, щоб проведені горизонталі на карті не зливалися, їх проводять, коли закладення між ними становить не менше 0,2 мм на плані. На місцевості цьому відповідає максимальне закладення схилу s = 0,2 мм хМ, де - Mзнаменник числового масштабу карти. Якщо в формулу (19) підставити максимальні значення кута нахилу і закладення горизонталей, то отримаємо
(21)
Підставимо в формулу (21) замість = 0,2 мм і = 45°, то отримаємо
(22)
За формулою (22) обчислюють висоту перерізу рельєфу, який називають нормальним.
Так, нормальний переріз рельєфу становить для наступних масштабів
1 |
5000 |
... h |
= 1 |
м |
1 |
10 000 |
... h |
= 2 |
м |
1 |
25 000 |
... h |
= 5 |
м |
1 |
50 000 |
... h |
= 10 |
м |
1 |
100 000.... |
... h |
= 20 |
м |
На територіях місцевості де ухил рельєфу не перевищує 6°, на топографічних картах переріз рельєфу приймається в залежності від його характеру і вимог замовника.
Коли виразити рельєф горизонталями прийнятого перерізу неможливо, то його показують півгоризонталями і четверть горизонталями. Такі горизонталі проводяться пунктирною лінією відповідно через половину і четверту частину прийнятого на карті перерізу рельєфу. На рис.31 приведений приклад, коли півгоризонталями виражений мікрорельєф місцевості, який неможливо виразити основним перерізом.
Рис. 31. Зображення мікрорельєфу півгоризонталями
Для полегшення читання топографічної карти, де зображена велика кількість горизонталей, проводять потовщені горизонталі. При висотах перерізу рельєфу в 1, 5, 10, 20 і 40 м прийнято потовщувати кожну п'яту горизонталь з висотами кратними відповідно: 5, 25, 50, 100 і 200 м. При перерізі рельєфу в 2,5 м потовщують кожну четверту горизонталь з висотами кратними 10 м.
‘
СРС