- •Методичні принципи вивчення впливу чинників оточуючого середовища на здоров’я людей. Вивчення мети, завдань і програм дослідження.
- •2. Зони спостереження. Форми, методи, схеми дослідження здоров’я населення в зв’язку з впливом факторів забрудненого навколишнього середовища.
- •3. Комплексні методи оцінки забруднення навколишнього середовища та здоров’я населення.
- •4. Методи математичної статистики в аналізі гігієнічних досліджень. Ступінь впливу денатурованої біосфери на здоров’я людей.
- •5. Зони забруднення біосфери. Зони забруднення території України внаслідок Чорнобильської катастрофи
- •6. Поняття адаптації та компенсації організму до факторів навколишнього середовища. Стадії адаптації
- •7. Захист навколишнього середовища від забруднення.
- •Гігієнічні основи здорового способу життя. Фактори ризику та їх профілактика. Поняття про комбіновану, комплексну та поєднану дію чинників навколишнього середовища на здоров’я людини.
- •Гігієнічні аспекти медичної біоритмології. Основи психогігієни та психопрофілактитки.
- •10. Гігієнічні принципи загартовування. Гігієнічна характеристика лазень і їх роль у збереженні здоров’я та профілактиці захворювань.
- •11. Гігієнічні вимоги до одягу, взуття та предметів побуту. Гігієнічна оцінка лікарняного одягу.
- •14. Гігієнічні аспекти організації праці лікарів. Профілактика професійно–зумовлених захворювань лікарів різних спеціальностей.
- •15. Гігієнічні вимоги до палатної секції та лікарняної палати. Методики вивчення мікрокліматичних умов та ефективності вентиляції в палаті. Показники якості повітря в палаті.
- •Інфекційне відділення
- •17. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації терапевтичного відділення. Санітарно–протиепідемічний режим. Терапевтичне відділення (секція) на 30 ліжок
- •18. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації хірургічного відділення лікарні. Санітарно–протиепідемічний режим. Операційний комплекс (блок) хірургічних відділень
- •21. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації інфекційного відділення лікарні. Профілактика внутрішньолікарняних інфекцій. Санітарно–протиепідемічний режим.
- •19. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації акушерсько–гінекологічного відділення та пологового будинку. Санітарно–протиепідемічний режим.
- •Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації дитячого відділення лікарні. Санітарно–протиепідемічний режим.
- •22. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації рентгенологічного відділення лікарні. Санітарно–дозиметричний контроль. Методика визначення необхідного протирадіаційного захисту.
- •Призначення дозиметра.
- •2. Конструкція і принцип роботи.
- •1. Призначення, технічні дані та характеристики.
- •2. Порядок роботи.
- •27. Гігієнічні основи протирадіаційного захисту у медицині, промислових та побутових умовах. Методика оцінки радіаційного фону місцевості. Основні санітарні правила роботи з радіоактивними речовинами.
- •28. Методика вивчення впливу факторів навколишнього середовища на здоров»я населення: вибір зон спостереження, оцінка ступення забруднення довкілля, визначення інтегрального індексу здоров»я.
- •9 Етап: оцінка зв’язку між чинниками середовища та здоров’ям населення (математичне моделювання).
- •30. Гігієнічні принципи організації польового водопостачання. Задачі і обов’язки служб, що приймають участь в організації польового водопостачання при надзвичайних ситуаціях.
- •35. Санітарно-гігієнічні заходи при пересуванні цивільних формувань залізниці, автотранспортом та пішки. Сан. Нагляд за лазне-пральним обслуговуванням особового складу формувань в польових умовах.
- •36. Особливості гігієни праці ліквідаторів катастроф. Індивідуальні засоби захисту при ліквідації наслідків катастроф та інших надзвичайних станів.
- •1. Засоби захисту тіла:
- •2. Засоби захисту органів дихання та слизових оболонок.
35. Санітарно-гігієнічні заходи при пересуванні цивільних формувань залізниці, автотранспортом та пішки. Сан. Нагляд за лазне-пральним обслуговуванням особового складу формувань в польових умовах.
1)При залізничному перевезенні військових формувань формуються ешелони - організовані для перевезення в одному поїзді військова частина чи її підрозділ. У залізничному військовому ешелоні є вагони для особового складу, ізолятор, кухня, вагон для провізії (влітку – ізотермічний вагон). Вагони, підготовані у сан. відношенні, очищені від сміття, вимиті гарячою водою та продезінфіковані, забезпечені зйомник військовим обладнанням, надає залізнична дорога. Підготовані вагони провіряються комісією і пломбуються.
Старший по вагону виділяє солдат для отримання продуктів, носіння води і роботи на кухні, про всіх хворих негайно доповідає черговому по ешалону і командиру підрозділу, після вигризки – забезпечити прибирання вагону.
Лікар ешелону в період підготовки до перевезення має ознайомитись з радіаційною, хімічною та епідемічною ситуацією в районі завантаження і на маршруті, провірити чи проведене промивання зі зміною білизни і медогляд особового складу, перевірити доброякісність продуктів. Засоби для проведення профілактичних заходів він отримує від начальника мед. служби частини.
Гаряча їжа готується не менше 2 р/д. Якщо в ешелоні немає кухонь, то не рідше 1 р/д харчування відбувається на військово-продовольчих пунктах, де військовослужбовці можуть отримувати до 50% ддобової норми продовольства. Решту – сухим пайком.
На військово-продовольчих пунктах їжа готується не раніше, ніж за 30-40 хв до прибуття ешелону.
Сан обробка на маршруті проводиться через 7-8 діб у станціонних санпропускниках, гарнізонних банях тощо.
2)Пересуваючись автомобілями (колоною) середня швидкість руху вночі 25-30, вдень 30-40 км/год.
Для відпочинку особового складу і перевірки стану машин роблять малі і великі привали і роблять денний чи нічний відпочинок. Малі привали 20-30 хв через кожні 2-3- год руху для розминки, прийому їжі і води. На початку 2-ї половини добового переходу – через 6-8 год дороги робиться великий привал на 2-4 год для відпочинку, прийому гарячої їжі, огляду матеріальної частини. Для перевезення особового складу використовуються машини з лавами і тентом, норма посадки 0,27 м2 підлоги кузова на людину (можуть розміститись 21-35 людей).
У дорозі їжа готується з консерв та концентратів чи харчується сухим пайком. При перевезенні по військовим автомобільним дорогам харчування може здійснюватись у військово-продовольчих пунктах.
У ході розвідки маршруту руху проводять сан-епід оцінку маршруту, місць зупинок та привалів, а також джерел води і населених пунктів, через які проходять автоколони, визначають місця для розбивання пунктів постачання водою та батальйонних пунктів харчування. Джерела води, які будуть використовуватись підрозділами беруться під охорону.
3)Марш у пішому строї в залежності від режиму руху, відстані переходу і ступеню напруженості поділяється на звичайний марш (25-30 км/д), форсований (40-45 км/д) і марш-бросок(?) (війська чередують ускорений крок з бігом, так що ¼ дистанції долається бігом, відстань 5-15 км).
Режим руху проводиться по уставу: 1-й малий привал на 10-15 хв через 1 год, надалі - на 20-30 хв через кожні 2-3 год руху. У 2-й половині добового переходу влаштовується великий привал на 2-4 год, а після кількох днів руху – відпочинок тривалістю в день.
Режим харчування: за 40-60 хв до виходу видається м»ясний сніданок. При виході раніше 4-5 год ранку сніданок влаштовують на 1-му чи 2-му малому привалі. Обід після закінчення маршу чи на місці ночівлі.
4)Лазне-пральне обслуговування особового складу включає що недільну помивку у бані солдат, сержантів і старшин, зі зміною натільної, постільної білизни і портянок, їх прання, дезінфекцію і дезінсекцію мундирів і постільних приналежностей; хім.. очистку обмундирування і спецодягу; забезпечення милом, та іншими миючими засобами.
Повари та пекарі миються у бані щоденно. Помивка хворих і зміна їх натільної білизни проводиться згідно з медичними показниками.
