9 Етап: оцінка зв’язку між чинниками середовища та здоров’ям населення (математичне моделювання).

Оціночна шкала ступеня впливу чинника навколишнього середовища:

Коефіцієнт детермінації, %	Ступінь впливу чинника
< 1	Дуже слабкий
1 – 4	Слабкий
5 – 9	Помірний
10 – 14	Сильний
15 і >	Дуже сильний

29. Завдання, сили та засоби медичної служби з гігієнічного забезпечення, цивільних формувань. Санітарний нагляд за порядком збору та поховання загиблих при катастрофах, задачі медичної служби при надзвичайних ситуаціях.

Заходи медичного нагляду за харчуванням особового складу формувань в умовах надзвичайних ситуацій:1.Організація і дотримання санітарних правил прийому продовольства зі складів,трофейних продуктів,продуктів,використаних за результатами катастроф;2.Дотримання санітарних правил вантаження,транспортування,зберігання продовольства на складах,відпуску продуктів на харчоблоки,пункти харчування;3.Дотримання санітарних правил кулінарної обробки харчових продуктів,термінів зберігання і реалізації готової їжі;4.Утримання приміщень продовольчих складів,транспортних засобів,польової продовольчої техніки,посуди,інвентарю,заходи боротьби з гризунами та комахами;5.Медичні огляди і обстеження на бацилоносійство поварів,обслуговуючого персоналу продовольчих складів;6.Контроль за доведенням до особового складу повного набору харчових продуктів і страв,згідно з нормами пайка,з метою забезпечення повноцінності харчування.

Завдання медичної служби по контролю за водопостачанням військових і цивільних формувань при надзвичайних ситуаціях:1.Визначення якості препаратів хлорування води;вибір доз препаратів хлору для знезараження води;вибір методів дезактивації,дегазації води;2.Участь у виборі мість розгортання пунктів водопостачання і пунктів водо розбору,визначення зон санітарної охорони навколо них,контроль за якістю очистки;3.Контроль за станом здоров»я осіб,які приймають участь у водопостачанні формувань.

30. Гігієнічні принципи організації польового водопостачання. Задачі і обов’язки служб, що приймають участь в організації польового водопостачання при надзвичайних ситуаціях.

Основні задачі польового водопостачання: Розвідка водного джерела; Добування води; Обробка води; Розподіл води; Зберігання води; Відпуск води частинам та підрозділам.

Служби,які приймають участь в організації польового водопостачання: Медична служба; Служба тилу; Інженерна служба; Хімічна служба.

Обов»язкові вимоги до питної води у польових умовах при надзвичайних ситуаціях:

• Безпечність води в епідеміологічному відношенні;

• Безпечність води в токсикологічному відношенні;

• Оптимальний мінеральний склад;

• Хороші органолептичні властивості.

Санітарне обстеження вододжерела в польових умовах проходить в кілька етапів:

• Індикація на отруйні хімічні речовини;

• Санітарно-епідеміологічне дослідження;

• Визначення якості води;

• Санітарно-топографічне дослідження;

• Санітарно –технічне дослідження.

При цьому вода проходить такі типи обробки:знезараження,дегазація,знешкодження,опріснення,очистка,дезактивація(коагуляція з фільтрацією, дистиляція, іонообмінна фільтрація)

34. Гігієна польового розташування цивільних формувань. Види і способи польового розташування формувань. Перспективні польові житлі і їх гігієнічна оцінка. Гігієнічні вимоги до їх улаштування, обладнання і спорудження сховищ.

Організація польового розміщення військ починається з розвідки району призначеного для розташування війська. Начальник мед. служби проводить попередній нагляд за будівництвом – приймає участь у виборі участка і розміщенні на ньому житлових і хазяйських будівель, проводить поточний нагляд – контролює сан. Стан району, приміщень і хазяйських служб, банно-прального обслуговування особистого складу і виконання ними правил гігієни у польовому житлі.

Польові житла будуються за типовими проектами на участках з сухим грунтом, поблизу джерел води і доріг, на достатній відстані від промислових об»єктів та джерел забруднення, з врахуванням вигоди оборони. Для їх побудови використовують табельне пала точне майно і підручні матеріали. Побудови маскують і окопують водовідвідними канавами.

Існує 4 способі польового розміщення військ: в учбових центрах, бівіачне, по квартирне і змішане.

В учбових центрах війська розміщуються чи у стаціонарних приміщеннях чи в учбових таборах. У першому випадку умови розташування близькі до казарменних, у другому – до розміщення бівіаком чи похідним табором.

Бівіачне розміщення – жилі чи хазяйські побудови здійснюються особистим складом з використанням табельного майна і підручних матеріалів. Цей спосіб розміщення військ використовують на маршах, при відводі частини на відпочинок тощо.

Поквартирне – розміщення війська для відпочинку і навчання в населеному пункті з використанням наявних у ньому приміщень.

При змішаному розташуванні військ штаб, медпункт, хазяйські та деякі інші підрозділи розташовуються в населеному пункті, а стройові підрозділи та техніка – в похідному таборі.

У якості польових жител використовують палатки, шалаші, землянки і укриття зі снігу. На території табору (бівіака), окрім житлових, будують і хазяйські будівлі.

Крім польових жител для розміщення військ можна використовувати польові фортифікаційні будівлі – перекриту щілину, бліндаж чи укриття. У деяких випадках особистий склад може розміщуватися для відпочинку у танках, бронетранспортерах, кузовах автомобілів. Таке розміщення можливе тільки на короткий час.

З гігієнічної точки зору польове розміщення має такі особливості: тимчасових характер розміщення, зниження рівня комунально-хазяйського обслуговування, скученність, слабка захищеність від негативних впливів клімато-погодних і геліогеофізичних факторів, постійний контакт з грунтом, можливість контакту з шкідливими представниками фауни і флори, проблеми в організації водопостачання та харчування, а також видаленні відходів.

Виникають труднощі в організації відпочинку особового складу, у виконанні правил особистої гігієни. При розміщенні у польовому житлі можуть складатися умови, сприятливі для виникнення гострих респіраторних та інших (інфекційних) захворювань.

Розміщення на невеликій території в умовах обмеженого використання води призводить до швидкого забруднення ділянки.

В протиепідемічному відношенні найкращі умови при розміщенні в учбовому центрі та бівіаком.

Для розміщення бівіаком хорошим місцем є ліс чи ділянка з масивними кущами. Фронт табору визначають з врахуванням напрямку пануючих вітрів. Трьома паралельними фронту лініями і тиловою дорогою табір ділиться на три смуги. У першій смузі розміщаються підрозділи, у другій – штаб, медпункт,кухня, у третій – хазяйські будівлі, склади, туалети. Палаткові гнізда ( на 5)розташовуються по фронту роти по 2 чи 3 гнізда з відстанню по фронту роти по 2,5м, в глибину – 5м. За палатковим розташуванням обладнуються умивальники і погребки для зберігання питної води. Площадки для заняття спортом облаштовуються попереду першої лінійки. Біля джерела води виставляється охорона. Берег відкритого водоймища розділяється на участки для забору води питного призначення, для купання людей, для прання і миття машин.