- •Методичні принципи вивчення впливу чинників оточуючого середовища на здоров’я людей. Вивчення мети, завдань і програм дослідження.
- •2. Зони спостереження. Форми, методи, схеми дослідження здоров’я населення в зв’язку з впливом факторів забрудненого навколишнього середовища.
- •3. Комплексні методи оцінки забруднення навколишнього середовища та здоров’я населення.
- •4. Методи математичної статистики в аналізі гігієнічних досліджень. Ступінь впливу денатурованої біосфери на здоров’я людей.
- •5. Зони забруднення біосфери. Зони забруднення території України внаслідок Чорнобильської катастрофи
- •6. Поняття адаптації та компенсації організму до факторів навколишнього середовища. Стадії адаптації
- •7. Захист навколишнього середовища від забруднення.
- •Гігієнічні основи здорового способу життя. Фактори ризику та їх профілактика. Поняття про комбіновану, комплексну та поєднану дію чинників навколишнього середовища на здоров’я людини.
- •Гігієнічні аспекти медичної біоритмології. Основи психогігієни та психопрофілактитки.
- •10. Гігієнічні принципи загартовування. Гігієнічна характеристика лазень і їх роль у збереженні здоров’я та профілактиці захворювань.
- •11. Гігієнічні вимоги до одягу, взуття та предметів побуту. Гігієнічна оцінка лікарняного одягу.
- •14. Гігієнічні аспекти організації праці лікарів. Профілактика професійно–зумовлених захворювань лікарів різних спеціальностей.
- •15. Гігієнічні вимоги до палатної секції та лікарняної палати. Методики вивчення мікрокліматичних умов та ефективності вентиляції в палаті. Показники якості повітря в палаті.
- •Інфекційне відділення
- •17. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації терапевтичного відділення. Санітарно–протиепідемічний режим. Терапевтичне відділення (секція) на 30 ліжок
- •18. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації хірургічного відділення лікарні. Санітарно–протиепідемічний режим. Операційний комплекс (блок) хірургічних відділень
- •21. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації інфекційного відділення лікарні. Профілактика внутрішньолікарняних інфекцій. Санітарно–протиепідемічний режим.
- •19. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації акушерсько–гінекологічного відділення та пологового будинку. Санітарно–протиепідемічний режим.
- •Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації дитячого відділення лікарні. Санітарно–протиепідемічний режим.
- •22. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації рентгенологічного відділення лікарні. Санітарно–дозиметричний контроль. Методика визначення необхідного протирадіаційного захисту.
- •Призначення дозиметра.
- •2. Конструкція і принцип роботи.
- •1. Призначення, технічні дані та характеристики.
- •2. Порядок роботи.
- •27. Гігієнічні основи протирадіаційного захисту у медицині, промислових та побутових умовах. Методика оцінки радіаційного фону місцевості. Основні санітарні правила роботи з радіоактивними речовинами.
- •28. Методика вивчення впливу факторів навколишнього середовища на здоров»я населення: вибір зон спостереження, оцінка ступення забруднення довкілля, визначення інтегрального індексу здоров»я.
- •9 Етап: оцінка зв’язку між чинниками середовища та здоров’ям населення (математичне моделювання).
- •30. Гігієнічні принципи організації польового водопостачання. Задачі і обов’язки служб, що приймають участь в організації польового водопостачання при надзвичайних ситуаціях.
- •35. Санітарно-гігієнічні заходи при пересуванні цивільних формувань залізниці, автотранспортом та пішки. Сан. Нагляд за лазне-пральним обслуговуванням особового складу формувань в польових умовах.
- •36. Особливості гігієни праці ліквідаторів катастроф. Індивідуальні засоби захисту при ліквідації наслідків катастроф та інших надзвичайних станів.
- •1. Засоби захисту тіла:
- •2. Засоби захисту органів дихання та слизових оболонок.
28. Методика вивчення впливу факторів навколишнього середовища на здоров»я населення: вибір зон спостереження, оцінка ступення забруднення довкілля, визначення інтегрального індексу здоров»я.
Методика – це сукупність чи система конкретних засобів, прийомів доцільного виконання якого-небудь завдання, наукового дослідження, складова частина предметної методології.
Розрізняють п’ять специфічних для гігієни методів:
Епідеміологічний метод вивчення здоров’я населення;
Метод санітарного обстеження та опису (санітарно-топографічне, санітарно-технічне, санітарно-епідеміологічне обстеження);
Метод гігієнічного експерименту (натурного і лабораторного);
Метод санітарної експертизи;
Метод санітарної освіти (гігієнічного виховання та навчання населення).
Особливість цих методів полягає в тому, що за допомогою специфічних методів гігієни встановлюється наявність і характер зв’язку між рівнем здоров’я населення і факторами навколишнього середовища або факторами ризику.
Загальна схема виявлення та оцінки взаємозв’язків чинників навколишнього середовища та здоров’я населення включає проведення наступних етапів:
На 1 етапі: проводиться визначення мети, завдань і програми дослідження.
На 2 етапі: здійснюють вибір зони спостереження.
Зона спостереження – це досліджувана та контрольна території, що характеризуються ідентичними умовами проживання і діяльності населення, а відрізняються спрямованістю, поширенням та інтенсивністю впливу досліджуваних етіологічних чинників навколишнього середовища, і обмежені необхідною кількістю контингентів, що спостерігаються.
У відібраних зонах спостереження ретельно досліджується санітарно-гігієнічна ситуація, проводяться лабораторне та інструментальне вивчення інтенсивності дії всіх факторів та дається їм гігієнічна оцінка.
У зонах, відібраних для дослідження вивчення здоров’я населення проводиться вивчення стану здоровя людей за допомогою епідеміологічного методу та основних способів його реалізації – санітарно-статистичного дослідження, медичного обстеження, клінічного спостереження та натурного епідеміологічного експерименту. Залежно від методологічної спрямованості гігієнічні дослідження впливу чинників навколишнього середовища на здоров’я населення можна звести до п’яти принципових схем вивчення.
На 3 етапі: проводять оцінку санітарно-гігієнічної ситуації в зоні (зонах) спостереження.
На 4 етапі: вибирають спосіб реалізації епідеміологічного методу вивчення здоров’я населення.
5-ий етап: в6 етап: визначення мінімального обсягу вибірки.
7 етап: збір даних про здоров’я населення.
8 етап: розрахунок показників та індексів здоров’я.
1 етап: відбір найбільш інформативних показників, що характеризують здоровя населення в зоні спостереження.
2 етап: розрахунок окремих показників здоровя для кожної зони спостереження(Мі).
3 етап: розрахунок середніх величин для кожної зони спостереження (М) та середнього квадратичного відхилення і-показника у зоні спостереження (σі).
4 етап: Розрахунок нормованих до середнього рівня показників здоровя окремо для кожної зони спостереження за формулою (і): і = (Мі – М) / σ,
де і – нормований показник здоров’я;Мі – значення окремого показника здоров’я;М – середнє значення показника здоров’я;σ - середнє квадратичне відхилення показника у зоні спостереження.
5 етап: заміна нормованих показників (і) ймовірними одиницями (і)
6 етап: розрахунок середньої ймовірності одиниці (у) показників здоровя для кожної зони спостереження за формулою: у = і / n, де і – сума ймовірності одиниць по зоні спостереження;n – кількість відібраних показників здоровя.
7 етап: розрахунок інтегрального індексу здоровя (К): К=(1–у) х 100%