18. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації хірургічного відділення лікарні. Санітарно–протиепідемічний режим. Операційний комплекс (блок) хірургічних відділень

№ п\п	Назва приміщень	Площі та інші відомості
1.	Операційна зала	36-48 м2
2.	Передопераційна	15-25 м2
3.	Стерилізаційна	10-15 м2
4.	Наркозна	20-30 м2
5.	Приміщення для зберігання та приготування крові	10 м2
6.	Лабораторія для проведення термінових аналізів	10 м2
7.	Інструментально-матеріальна	10 м2
8.	Приміщення для сортування та миття інструментів	10 м2
9.	Приміщення для систем штучного кровообігу та ін.	18 м2
10.	Гіпсувальна	20 м2
11.	Кімната для чистої білизни та для тимчасового зберігання брудної білизни	по 10 м2
12.	Післяопераційна палата	13 м2 на 1 ліжко
13.	Кабінети (кімнати): — кабінет зав. комплексом (блоком) — кабінет хірургів — кімната медичних сестер — кімната молодшого персоналу	10 м2 10 м2 10 м2 10 м2
14.	Санпропускник для персоналу (гардероб для домашнього одягу, душова, гардероб для робочого одягу)	до 20 м2

Примітка: На 30-40 ліжок повинна бути передбачена 1 операційна. Операційний комплекс доцільно розташувати у окремому крилі будівлі(бажано на верхньому поверсі або у спеціальній прибудові).

Основний зміст дотримання санітарно-протиепідемічного режиму, спрямованого на профілактику внутрішньолікарняних інфекцій

Санітарно-протиепідемічний режим:

• Особиста гігієна персоналу та хворих

• Медичний контроль за станом здоров’я

• Дотримання санітарних правил та норм

• Надійна дезобробка та стерилізація

• Виявлення та ізоляція інфекційних хворих

• Дотримання правил з охорони праці

• Забезпечення оптимального мікроклімату

• Бактеріологічний контроль за станом забруднення повітря та інших об’єктів

• Санітарно-просвітня робота

• Імунізація та раціональне харчування

21. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації інфекційного відділення лікарні. Профілактика внутрішньолікарняних інфекцій. Санітарно–протиепідемічний режим.

Інфекційна лікарня (відділення) призначена для госпіталізації хворих з різними бактеріальними, вірусними і деякими паразитарними захворюваннями, а також осіб, підозрюваних на ці захворювання.

II. Вимоги до організації території лікарні

II.1. Комплекс будівель інфекційної лікарні (корпусу) повинен розміщуватися на ізольованій території; інфекційний корпус, що входить до складу багатопрофільної лікарні (для дорослих чи дітей), - на ізольованій території останньої.

II.2. Територія інфекційної лікарні (корпусу) повинна мати огорожу по периметру ділянки з смугою зелених насаджень у відповідності з главою СНіП 11-69-78 «Лікувально-профілактичні установи. Норми проектування ». «Чиста» зона території інфекційної лікарні (корпусу) повинна бути відділена від «брудної» зони смугою зелених насаджень.

II.3. У плануванні та зонуванні ділянки необхідно дотримуватися сувору ізоляцію функціональних зон. Господарські споруди, харчоблок, пральня та дезінфекційні відділення слід розміщувати на території лікарні з дотриманням санітарних розривів у відповідності з главою СНіП 11-69-78.

II.4. На території інфекційної лікарні не допускається розміщення установ, що не мають до неї відношення.

II.5. На виїзді з «брудної» зони території лікарні (корпусу) передбачати майданчик або приміщення для дезінфекції санітарного транспорту.

II.6. Графіки руху хворих, персоналу, транспорту, особливо пов'язаних з «брудними» маршрутами, передбачати максимально короткими.

II.7. Прохід персоналу в будівлі інфекційної лікарні (корпусу), а також вихід з них повинен бути організований з боку «чистої» зони. Прохід персоналу із «брудної» зони в «чисту» повинен здійснюватися через санітарні пропускники.

II.8. Виписувати (здоровий) з боксів повинен виходити в «чисту» зону (на галерею) після санобробки, проведеної в боксі.

II.9. Доставка їжі з харчоблоку, білизни з пральні і так далі в стаціонар інфекційної лікарні (корпусу) повинна бути організована по поверхні території лікарні. З'єднання корпусів тунелями не допускається.

II.10. В'їзд на господарський двір лікарні повинен бути відокремлений від в'їзду хворих у приймальне відділення і проходити осторонь від лікувальних корпусів.

II.11. Виїзд від паталого-анатомічного корпусу повинен проходити на відстані від місць перебування хворих і здійснюватися через спеціальні ворота, без перетину території лікарні, він може бути поєднаний також з господарським виїздом.

II.12. Під'їзні шляхи та пішохідні доріжки повинні бути заасфальтовані або мати добре фільтруючі покриття, достатній ухил для стоку поверхневих вод та водовідвідні кювети.

II.13. Вільну від забудови територію озеленюють.

II.14. У нічний час територія лікарні повинна висвітлюватися.

II.15. Щодня проводять прибирання всієї території. У зимовий час під'їзні дороги і пішохідні доріжки очищають від снігу, пішохідні доріжки посипають піском. У літній час їх підмітають після попередньої поливання.

II.16. Зібране сміття видаляють з території у дворові сміттєзбірники, які встановлюють на бетонованих майданчиках. Одночасно очищають і урни. Покидьки і сміття з території лікарні спалюють.

III. Порядок прийому і санітарної обробки хворих

III.1. У кожній інфекційній лікарні або інфекційному відділенні, або багатопрофільних лікарень повинне бути приймальне відділення, де необхідно мати не менше 2-х оглядових кабінетів або боксів. Кожен оглядовий кабінет (бокс) повинен мати самостійний ізольований зовнішній вхід.

III.3. Приймальне відділення забезпечують:

- Предметами догляду за хворими;

- Запасом чистих мішків (із щільної тканини) для укладання в них одягу хворих;

- Скринею з кришкою для зберігання речей хворих до відправки їх у дезінфекційну камеру (речі, що підлягають камерному знезаражуванню, документують);

- Комплектами білизни для вступників хворих;

- Достатньою кількістю лазневого мила в одноразовій фасування, індивідуальних мочалок, число яких визначається пропускною здатністю лікарні на добу;

- Посудом для роздільного зберігання чистих і використаних мочалок, на посуді для мочалок повинні бути відповідні написи: «чисті», «використані»;

- Машинками для стрижки волосся, ножицями для стрижки нігтів, цебрами для збору волосся з щільно закритими кришками;

- Дрантям, мочалками або щітками для миття ванн;

- Відрами для збору блювотних мас і випорожнень;

- Губчастими або поролоновими ковриками або дрантям для знезараження взуття при вході і виході з оглядового кабінету (боксу);

- Роздільними збиральними інвентар для прибирання приміщень і санітарних вузлів;

- Мийно-дезінфікуючими, дезінфікуючими та дезінсекційними засобами.

III.4. Приймальне відділення та бокси для прийому хворих оснащують бактерицидними ультрафіолетовими облучателями, які включають після прийому хворих з крапельними інфекціями.

III.5. У боксах, оглядових кабінетах виділяють халати, косинки, респіратори для лікаря, медичної сестри, санітарки. При вході в оглядові кабінети (бокси) медичний персонал переодягає халат, шапочку або косинку, чотирьохшарову марлеву маску (при краплинних інфекціях). При виході халат, шапочку (косинку) і маску знімають. Халати і косинки змінюють в кінці зміни, маски - після прийому кожного хворого.

У невеликих інфекційних стаціонарах, де є тільки один-два оглядових кабінету або боксу, халати й шапочки змінюють (з наступним знезаражуванням і пранням (після прийому однопрофільних хворих з крапельними інфекціями). У великих стаціонарах, де є кілька профільованих оглядових кабінетів, халати змінюють після прийому однопрофільних хворих з крапельними інфекціями наприкінці зміни.