14.1. Формування фінансових ресурсів підприємства

Фінансові ресурси — це кошти, шляхом яких відбувається відді-лення тієї частини сукупного суспільного продукту, які без порушення об’єктивної пропорційності суспільного виробництва можуть бути спрямовані на розвиток соціально-економічної мети в цілому. Це об’єктивна макроекономічна категорія, зміст якої визначається умова-ми матеріально-фінансової збалансованості економіки. Рівність надхо-дження та витрачання фінансових ресурсів свідчить про те, що плато-спроможний попит підприємств та організацій, який формується в результаті фінансування витрат на розвиток народного господарства та

319

функціонування невиробничої сфери, має покриття, оскільки відпові-дає створеним фінансовим ресурсам.

В умовах ринку джерела фінансування підприємства відрізняються від традиційних для планової економіки. При переході до ринкової економіки різко скорочується частка бюджетних коштів для фінансу-вання інвестицій, скорочуються строки надання кредиту.

У той же час власні джерела підприємства (статутний капітал; фон-ди, що утворюються з чистого прибутку; амортизаційні відрахування) — обмежені. У зв’язку з цим, у ринкових умовах підприємства повинні са-мі займатись пошуком нових джерел фінансування на ринку капіталів.

Аналіз руху капіталу на ринках дозволяє виділити основні фактори, які впливають на фінансування підприємства, а саме:

• рівень заощаджень населення, які залежать від рівня розподілу доходів, податкової політики держави;

• рівень конкуренції між споживачами заощаджень, тобто між ін-вестиційними інститутами, банками, державою, пенсійним та страхо-вим фондами;

• ступінь та напрями участі іноземного сектора в національному фінансовому ринку;

• рівень віддачі від інвестованого капіталу, який буде визначатися ступенем ефективності функціонування підприємств.

Формування системи фінансових джерел передбачає:

• визначення критеріїв залучення того чи іншого джерела фінан-сування;

• аналіз можливих джерел фінансування на основі оцінки їх якіс-них та кількісних характеристик;

• вибір джерел фінансування, які відповідають обраним критеріям;

• визначення оптимальної структури фінансових джерел.

Як критерії вибору джерел зовнішнього фінансування можуть бути використані:

• порівняння розмірів витрат на одержання фінансів з альтернати-вних джерел;

• строк виплати боргу з точки зору вигідності строку погашення в зручний для підприємства час;

• ймовірні обмеження в надходженні коштів;

— ризик переходу контролю до іншого власника. Джерелом фінансування капітальних вкладень можуть бути:

• власний капітал і внутрішні фінансові резерви інвестора (стату-тний капітал, пайовий капітал, додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток, амортизаційні відрахування, а також заоща-дження громадян і юридичних осіб);

• залучені кошти (довгострокові кредити, облігації, короткостро-кова кредиторська заборгованість, інша короткострокова заборгова-ність);

320

• кошти, які сплачуються органами страхування у вигляді від-шкодування збитку від аварій, стихійного лиха та інші засоби;

• фінансові кошти, що централізуються об’єднаннями підпри-ємств за встановленим порядком;

• засоби позабюджетних фондів;

• засоби іноземних інвесторів.

Фінансування капітальних вкладень може здійснюватися за раху-нок як одного, так і декількох джерел.