13.3. Оцінювання нематеріальних активів

У міжнародній практиці існують три головні методи оцінювання нематеріальних активів фірми:

• за собівартістю;

• за покупною вартістю;

• за ринковою вартістю.

За собівартістю, як правило, оцінюють нематеріальні активи, що ство-ренні самим підприємством, шляхом накопичення всіх витрат, що пов’язані з їхнім створенням на окремому субрахунку бухгалтерського обліку.

За покупною вартістю оцінюють нематеріальні активи, що купу-ються в процесі діяльності підприємства. Такі активи оцінюють за їх покупною вартістю на окремих субрахунках бухгалтерського обліку.

Необхідність оцінки ринкової вартості нематеріальних ресурсів виникає у випадку вкладення підприємством нематеріальних активів у статутний фонд іншого підприємства.

Порядок оцінювання нематеріальних активів визначається Наказом Фонду державного майна України, Державного комітету з питань науки і технологій «Про затвердження Порядку експертної оцінки нематеріа-льних активів». Згідно з цим наказом, експертне оцінювання вартості нематеріальних активів може здійснюватися такими способами:

• шляхом визначення сучасної вартості відтворення щодо немате-ріальних активів, які взяті на облік в результаті проведеної інвентари-зації на дату приватизації;

• шляхом капіталізації прибутків для визначення сумарної вартос-ті нематеріальних активів, що не відображені в бухгалтерському бала-нсі на дату приватизації;

• шляхом поєднання двох способів.

Експертне оцінювання виявлених при інвентаризації нематеріаль-них активів при прийнятті їх на облік, на підставі п. 17 Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (№ 158-93-п), здійснюється комісією по інвентаризації об’єкта приватизації відповідно до їх сучасної вартості відтворення.

Подальше врахування в бухгалтерському обліку визначеної вартос-ті нематеріальних активів, що міститься в акті оцінки, здійснюється відповідно до Порядку відображення в бухгалтерському обліку і звіт-ності операцій, пов’язаних з приватизацією і орендою державних під-приємств, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 16.12.93 року № 109 (0200-93).

У випадку прийняття рішення про експертне оцінювання нематері-альних активів, дооцінювання статутного фонду створюваного акціо-нерного товариства на суму, що враховує потенційну прибутковість, не проводиться.

311

13.4. Амортизація нематеріальних активів

Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом строку їхнього корисного використання, який установлюєть-ся підприємством при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуван-ні на баланс), але не більше ніж 20 років.

При визначенні строку корисного використання об’єкта нематеріа-льних активів слід ураховувати:

• строки корисного використання подібних активів;

• моральний знос, що передбачається;

• правові або інші подібні обмеження щодо строків його викорис-тання та інші фактори.

Метод амортизації нематеріальних активів обирається підприємст-вом самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нарахо-вується із застосуванням прямолінійного методу. Розрахунок аморти-зації при застосуванні відповідних методів нарахування здійснюється згідно з Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».

Під час розрахунку вартості, яка амортизується, ліквідаційна вар-тість нематеріальних активів прирівнюється до нуля, крім випадків:

• коли існує зобов’язання іншої особи щодо придбання цього об’єкта наприкінці строку його корисного використання;

• коли ліквідаційна вартість може бути визначена на підставі ін-формації існуючого активного ринку і очікується, що такий ринок іс-нуватиме наприкінці строку корисного використання цього об’єкта.

Термін корисного використання нематеріального активу та метод його амортизації переглядаються в кінці звітного року, якщо в наступ-ному періоді очікуються зміни строку корисного використання активу або зміни умов отримання майбутніх економічних вигод.

Амортизація нематеріального активу нараховується, виходячи з нового методу нарахування амортизації і строку використання, почи-наючи з місяця, наступного за місяцем змін.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за міся-цем, у якому нематеріальний актив став придатним для використання.

Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, на-ступного за місяцем вибуття нематеріального активу.

Втрати від зменшення корисності нематеріальних активів включа-ються до складу витрат звітного року із збільшенням у балансі суми зносу нематеріальних активів, а з об’єктів, відображених в обліку за первісною вартістю, — із зменшенням вартості об’єкта нематеріальних активів.

Якщо причини зменшення корисності об’єкта нематеріальних ак-тивів перестали існувати, то збитки від зменшення корисності об’єкта

312

за попередні періоди виключаються на відповідну суму методом «сто-рно» із суми витрат звітного періоду і суми зносу об’єкта нематеріаль-них активів, а щодо об’єктів нематеріальних активів, відображених в обліку за переоціненою вартістю, такі витрати включаються до складу доходів із збільшенням переоціненої вартості об’єкта нематеріальних активів.

Нематеріальний актив списується з балансу в разі його вибуття або внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості оде-ржання підприємством у подальшому економічних вигод від його використання.

Фінансовий результат від вибуття об’єктів нематеріальних активів визначається як різниця між доходом від вибуття (за вирахуванням не-прямих податків і витрат, пов’язаних з вибуттям) та їх залишковою ва-ртістю.

Метод нарахування амортизації нематеріального активу підлягає перегляду наприкінці звітного періоду, якщо він перестає відповідати особливостям використання цього активу або очікуваній формі отри-мання майбутніх економічних вигод.

Зміна методу нарахування амортизації нематеріального активу ві-дображається як зміна облікової оцінки відповідно до національного стандарту бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах».