7.2. Макросередовище функціонування та його основні чинники

Макросередовище створює загальні умови знаходження підприєм-ства у зовнішньому середовищі. У більшості випадків макросередови-ще не має специфічного характеру, застосованого до будь-якого окре-мо взятого підприємства. Хоча ступінь впливу стану макросередовища на різні підприємства різна, що пов’язано з відмінностями як у сфері діяльності, так і з внутрішнім потенціалом підприємства.

У досить складному макросередовищі, що оточує підприємство, діє значно більша кількість чинників, ніж у мікросередовищі. Цим чинни-кам властивий високий рівень варіантності, невизначеності та непе-редбачуваності можливих наслідків. Отже, до основних чинників мак-росередовища належать економічні, політичні, соціальні, технологічні та екологічні.

177

Вивчення економічного чинника макросередовища дозволяє зро-зуміти, як формуються та розподіляються ресурси. До основних чин-ників економічного середовища, які потребують постійної діагностики і оцінки з точки зору можливих для підприємства наслідків від їх змі-ни, належать: рівень та темпи інфляції, коливання курсу національної валюти відносно валют інших держав, умови одержання кредиту і процентна банківська ставка тощо.

Ставка відсотка (рівень процентної ставки) в економіці значно впливає на споживацький попит. Для придбання товарів споживачі ча-сто беруть у борг. Менш ймовірно, що вони робитимуть так само за наявності високих ставок відсотка. Можна навести як приклад ринок житла, де відсоток по заставі прямо впливає на попит квартир, що, в свою чергу, впливає на кількість початих нових житлових проектів. І якщо організація працює в області житлової індустрії (надає позики, виступає як інвестор або будівельний підрядник), то зростання проце-нтних ставок буде загрозою для реалізації планів організації, а їх зни-ження — нові можливості для розвитку.

Організації, що планують розширятися, які повинні фінансуватися за рахунок отримання позик, очевидно, стежитимуть за рівнем ставки відсотка і її впливом на ціну капіталу. Тому ставка відсотка спричиню-ватиме пряму дію на потенційну привабливість різних стратегій.

Курси обміну валют визначають вартість гривні по відношенню до вартості грошових одиниць інших країн. Зміни в курсах обміну валют безпосередньо впливають на конкурентоспроможність продукції орга-нізації, якщо вона експортує товари на світовий ринок. Коли вартість гривні по відношенню до інших валют низька, товари, вироблені в Україні, відносно недорогі, що знижує загрозу з боку іноземних кон-курентів і скорочує імпорт. Але якщо вартість гривні підвищується, то імпорт стає відносно недорогим, що, в свою чергу, підвищує рівень за-гроз для організації, створюваних іноземними конкурентами.

Темп економічного зростання впливає на можливості і загрози, для організації. Коли відбувається зростання в економіці, збільшуються витрати споживачів, що викликає конкурентний тиск на організацію через швидке зростання числа підприємств в привабливій області. Зниження темпів економічного зростання і скорочення споживацьких витрат також призводять до зростання конкурентного тиску, виклика-ного прагненням підприємств залишитися в галузі в умовах загрози кризи.

Уряди більшості країн світу докладають значні зусилля для зни-ження рівня інфляції. Звичайно наслідком цих зусиль є зниження про-центної ставки і, тим самим, поява ознак економічного зростання. Ор-ганізації, зокрема, стурбовані інфляцією тому, що майбутня еконо-мічна обстановка в умовах високої інфляції виявляється менш перед-бачуваною, ускладнюючи планування.

178

Окрім перерахованих, є й інші економічні чинники: структура спо-живання і її динаміка; економічні умови в іноземних державах; показ-ники торгового балансу; зміна попиту; грошово-кредитна і фінансова політика; тенденції на ринку цінних паперів; рівень продуктивності праці в галузі і темпи її зростання; ставки податків тощо.

Різні чинники законодавчого і державного характеру можуть впли-вати на рівень існуючих можливостей і загроз у діяльності підприємс-тва. Національні і іноземні уряди можуть бути для певних підприємств основними регуляторами їх діяльності, джерелами субсидій, роботода-вцями і покупцями. Це може означати, що для даних організацій оцін-ка політичної обстановки може бути найважливішим аспектом аналізу макросередовища. Така оцінка здійснюється через деталізацію полі-тичних чинників, що впливають на організацію. Таких чинників бага-то, ще більше їх різних поєднань, тому виділимо і перерахуємо ті, що частіше тряпляються при проведенні аналізу макросередовища: зміни в податковому законодавстві; розстановка політичних сил; відносини між діловими колами і урядом; патентне законодавство; законодавство про охорону навколишнього середовища; урядові витрати; антимоно-польне законодавство; грошово-кредитна політика; державне регулю-вання; політичні умови в іноземних державах; розміри державних бю-джетів; відносини уряду з іноземними державами.

Деякі з цих чинників впливають на всі підприємства, наприклад, зміни в податковому законодавстві. Інші — тільки на невелику кіль-кість суб’єктів, діючих на ринку, наприклад, антимонопольне законо-давство. Треті — істотні, насамперед, для політичних організацій, на-приклад, розстановка політичних сил або результати виборів. Проте в тій чи іншій мірі, прямо або опосередковано, політичні чинники впли-вають на всі організації. Наприклад, на виробника іграшок впливати-муть стандарти безпеки іграшок, зміни в правилах імпорту і експорту сировини, устаткування, технологій і готової продукції, зміни в подат-ковій політиці держави і т. п.

Соціальні чинники формують стиль життя, роботи, споживання і спричиняють значну дію практично на всі підприємства. Нові тенден-ції створюють тип споживача і, відповідно, викликають потребу в ін-ших товарах і послугах, визначаючи нові стратегії організації.

Для того щоб визначити найзначущіші можливості і загрози з боку соціальних чинників, організаціям необхідно враховувати нові тенден-ції (наприклад, такі факти, як більш освічений споживач, збільшена кі-лькість працюючих жінок, старіюче населення). Так, старіюче насе-лення з великим відсотком людей старше 55—60 років означає сприятливі можливості (в значенні збільшення попиту на їх послуги) для організацій, що працюють у тих галузях, які викликають найбіль-ший інтерес у літніх людей, — соціальний захист пенсіонерів, добро-дійність, патронаж, охорона здоров’я і т. д. Зміни в статевому, віково-

179

му і національному складі населення теж можуть здійснювати важли-вий вплив на організації.

Можна перерахувати основні соціальні чинники, з якими органі-зації стикаються найчастіше: народжуваність; смертність; коефіцієн-ти інтенсивності імміграції і еміграції; коефіцієнт середньої тривало-сті життя; доход; стиль життя; освітні стандарти; купівельні звички; відношення до праці; відношення до відпочинку; відношення до яко-сті товарів і послуг; економія енергії; відношення до уряду; проблеми міжетнічних відносин; соціальна відповідальність; соціальний доб-робут.

Вплив технологічних чинників на організації часто настільки очевидний, що їх вважають основним двигуном виробничого прогре-су. Революційні технологічні зміни і відкриття останніх десятиріч, наприклад, виробництво за допомогою роботів, проникнення в по-всякденне життя людини комп’ютерів, нові види зв’язку, транспорту, зброї і багато чого іншого, представляють великі можливості і серйо-зні загрози, дію яких виробники повинні усвідомлювати й оцінювати. Деякі відкриття можуть створювати нові галузі промисловості і за-кривати старі.

Дію технологічних чинників можна оцінювати як процес творення нового і руйнування старого. Прискорення технологічних змін скоро-чує середню тривалість життєвого циклу продукту, тому організації повинні передбачати, які зміни несуть із собою нові технології. Ці змі-ни можуть впливати не тільки на виробництво, а й на інші функціона-льні сфери, наприклад, на кадри (підбір і підготовка персоналу для ро-боти з новими технологіями або проблема звільнення надмірної робочої сили, що вивільняється унаслідок упровадження нових, більш продуктивних технологічних процесів) або, наприклад, на маркетинго-ві служби, перед якими ставиться завдання розробки методів продажу нових видів продукції.

До основних екологічних чинників відносяться: обсяги викидів у середовище забруднювальних та отруйних речовин, рівень фізичного (електромагнітного, радіаційного, теплового) впливу на середовище; надійність і соціально-екологічна безпека виробничих систем, великих техногенних утворень — гідротехнічних споруд, газо-, нафтопроводів, тунелів тощо; кількість і якість продукції, що виробляється, її безпеч-ність і утилізаційна придатність; стан природного середовища, в якому знаходиться підприємство, до і після реалізації запланованої стратегії розвитку і розміри можливих незворотних негативних наслідків.

Розглянуті фактори макросередовища відносно того чи іншого під-приємства відіграють неоднакову роль і можуть, залежно від обставин впливати на його діяльність позитивно, негативно або залишитися нейтральними. Комбінаційний склад факторів, їх варіації, пріоритети і вагомість залежать від цілей підприємства, видів його діяльності, ор-

180

ганізаційно-виробничої структури, складності виробничо-господар-ських та комерційних зв’язків, а також від конкретних ситуацій, у яких може опинитися підприємство.