6.2.9. Фінансовий план

Цей розділ бізнес-плану має узагальнити матеріали попередніх розділів і представити їх у вартісному вираженні. До цього розділу мають бути підготовлені такі документи:

• прогноз обсягу продажу;

• баланс грошових надходжень і витрат;

• зведений баланс активів і пасивів;

• графік досягнення беззбитковості;

• баланс прибутку і його розподіл.

Прогноз обсягів продажу повинен дати уявлення про частку ринку, котру передбачається завоювати під свою продукцію. Як правило, та-кий прогноз складається на 3—5 років.

Головне завдання балансу грошових доходів і витрат — перевірити синхронність надходження і витрачання грошових засобів, тобто пере-вірити майбутню ліквідність підприємства. В умовах ринку це найсер-йозніша проблема, оскільки велика прострочена заборгованість перед-віщає банкрутство.

Дані балансу активів і пасивів підприємства використовуються для оцінювання його фінансового стану, виявлення власних обігових засо-бів, перевірки відповідності банківських позик об’єктам кредитування, розрахункових стосунків і використання ресурсів за цільовим призна-ченням.

167

Показники платоспроможності підприємства дають уявлення про його можливості щодо покриття своїх зобов’язань. Як правило, це співвідношення між платіжними засобами, котрі можуть бути мобілі-зовані в найкоротший строк, і зобов’язаннями.

Показники платоспроможності є корисним інструментом прийнят-тя рішень і за ними можна судити про можливості виконання планів. Одним з таких показників є відношення обігових засобів до коротко-строкової заборгованості. На практиці оптимальне співвідношення може становити 2:1, тобто короткострокові зобов’язання в два рази пе-рекриваються активами. Але не всі обігові засоби однаково ліквідні. Найліквіднішими є гроші і цінні папери. Їх суму ділять на суму корот-кострокових зобов’язань.

Ще одним показником платоспроможності підприємства є відно-шення довгострокової заборгованості до власного капіталу. Це відно-шення має становити 0,65 і менше.

Аналіз балансу підприємства дає змогу визначити: банкам і інвес-торам — платоспроможність і забезпеченість кредитів; акціонерам — надійність вкладів та їх прибутків; керівникам підприємства — страте-гію розвитку і можливості самофінансування.

Важливим є також складання балансу прибутку та його розподілу. До цього розділу доцільно скласти графік досягнення беззбитковості, що ілюструє вплив на величину прибутку обсягу виробництва, доходів і собівартості продукції. За допомогою графіка можна знайти точку беззбитковості, тобто той обсяг виробництва, при якому лінія, що по-казує зміну виручки (доходу) від реалізації при заданому рівні цін пе-ресікається з лінією, що показує зміну собівартості продукції (витрат).

Якщо чистий доход надходить нерівномірно, то строк окупності, протягом якого сума чистих доходів, дисконтованих на момент завер-шення інвестицій, дорівнює сумі інвестицій. Тоді, за визначенням, те-перішня величина доходів за весь строк окупності має дорівнювати сумі накопичених інвестиційних витрат.

Показник рентабельності інвестицій можна виміряти із врахуван-ням фактора часу. Для цього приведений чистий доход відносять до інвестиційних витрат.

Ці показники відображають процес порівняння розподіленого за часом ефекту від інвестицій і самих інвестицій. Інформаційну базу розрахунку показників становить потік платежів, які формуються за рахунок доходу і самих інвестицій. Чистий доход (чистий грошовий потік) — це сума чистого прибутку та амортизаційних відрахувань. Чистий прибуток — це різниця між сукупним доходом і сумою поточ-них витрат та податкових платежів.

Усі методи оцінювання ефективності інвестицій пов’язані з приве-денням розрахунків інвестицій і доходів до одного моменту часу, тоб-то з розрахунком відповідальних теперішніх величин. Найважливіше

168

при цьому вибрати рівень ставки відсотків, за якою проводиться дис-контування і яка повинна враховувати сутність ризику.

Ризик в інвестиційному процесі — це зменшення реальної віддачі інвестицій порівняно з очікуваною. Для того щоб врахувати інфляцію, скорочення доходів тощо, виводять поправку за рівнем відсоткової ставки.

Отже, мета фінансового розділу бізнес-плану — сформулювати та представити загальну всебічну та достовірну систему проектів щодо очікуваних фінансових результатів діяльності фірми. Якщо ці дані до-бре підготовлені та докладно викладені, то вони стають найважливі-шими критеріями оцінювання привабливості бізнесу.

З цього розділу інвестор дізнається про прибуток, на який він може розраховувати, та про можливості потенційного позичальника обслу-говувати борг.

Дуже важливо, щоб представлені дані були достовірними. Кіль-кість досліджень безпосередньо відбивається на точності планування. Якщо дані фінансового розділу відхиляються від відповідних загаль-них показників, то слід дати аргументоване пояснення тому.

Важливо також періодично переглядати свої проекти, оскільки об-ставини змінюються і може відбутися чимало такого, що справить вплив на планові фінансові результати фірми, наприклад, в результаті підписання певних контрактів, коли з’являється можливість очікувати більшого обсягу продаж або змінюються ціни на сировину, що впливає на розмір очікуваного валового прибутку. Для того щоб бізнес-план був дійовим інструментом планування, а також документом, здатним привернути увагу потенційних інвесторів та кредиторів, його зміст має відповідати обставинам, що склалися.

Фінансовий план не повинен розходитись із деталями, викладени-ми в інших розділах бізнес-плану. Якщо в розділі про маркетинг йдеться про намір фірми розгорнути всебічно сплановану та дорогу рекламну кампанію, це повинно знайти відображення в планових пока-зниках майбутнього звіту про прибуток. Якщо в аналізі продажу вра-ховується фактор сезонності, то його слід передбачити при проекту-ванні грошового потоку.

У багатьох відношеннях фінансовий план — найменш гнучка за формою частина бізнес-плану. Кожний документ має бути стандарти-зованим.

Дані фінансової статистики деякою мірою диктуються обставина-ми: деякі фірми обирають щодня за звітний період рік, інші складають звіти за кожний квартал, місяць, кожного тижня і навіть щодня. Однак у будь-якому випадку представлена інформація має задовольняти ці-лий ряд вимог.

Усі пропозиції, які стали основою висвітлюваних проектів, слід ви-класти в зрозумілій формі, оскільки лише після ретельного розгляду

169

таких пропозицій можна оцінити їхню достовірність. Зважаючи на те, що інша частина фінансового плану є результатом цих пропозицій, во-ни являють собою його найважливішу складову частину.

Для вже налагодженого бізнесу, який має наміри розширити свою діяльність або приєднати іншу компанію, необхідно показати фінансо-ві дані за минулі роки.

Підготовлений необхідним чином фінансовий план може бути ви-користаний для оцінювання результатів бізнесу фактичного початку справи. Іноді план може слугувати також базою для розробки деталь-ного робочого бюджету фірми, і тоді він фактично стає документом, у якому детально розписано, як і коли використовуватиметься капітал, а також висвітлюється мета забезпечення успіху бізнесу.