6.2.7. План виробництва продукції

Структура виробничого плану включає такі дані:

• обсяг виробництва продукції (послуг) та обсяг її реалізації (в кі-лькісних показниках);

• характеристика виробничих цехів;

• виробнича програма цехів;

• загальна характеристика технологічних ліній та обладнання ро-бочих місць у цехах;

• розрахунок устаткування;

• розрахунок площі цехів;

• характеристика джерел постачання сировини, напівфабрикатів тощо;

• розрахунок чисельності робітників виробництва;

• прогноз сумарних витрат, у тому числі їх розподіл на постійні та змінні.

Отже, ця частина бізнес-плану має поінформувати про:

• загальний підхід до виробництва;

• джерела сировини;

161

• технологічні виробничі процеси;

• вимоги до трудових ресурсів і потребу в них;

• характер співробітництва постачальників і покупців;

• сумарні витрати на виробництво та їх розподіл на постійні та змінні;

• контроль за якістю продукції.

Як документ внутрішнього планування бізнес-план має бути до-кладним планом виробничої діяльності. В ньому необхідно розглянути сам процес виробництва продукції: описати будівлі, обладнання, по-треби в сировині та трудових ресурсах, технологічні процеси, а також можливості бізнесу, використання виробничих потужностей та про-грами контролю якості.

У виробничому плані слід також розглянути рівень сервісу, який фірма зможе забезпечити споживачам товару чи послуги.

Інформація про джерела постачання сировини на напівфабрикатів оформлюються в таблицю, де зазначаються основні умови для укла-дання угод з постачальником на окремі види сировини, продукції, на-півфабрикатів, форма оплати, види поставок, методи завозу тощо (табл. 6.1).

Таблиця 6.1

Форма плану постачання

№

Поста-чальник

Характеристика

сировини, напівпродуктів

види поставок

Основні умови постачання

форма оплати

методи завозу

інші умови

12

3

4567

Розрахунок чисельності працівників виробництва зводиться до ви-значення явочної та спискової чисельності.

Явочна чисельність — це щоденна постійна кількість робітників на робочих місцях при встановленому режимі робочого дня.

Середньоспискова чисельність включає загальну кількість робітни-ків, заплановану за штатним розкладом підприємства з урахуванням додаткової потреби в робітниках для зміни осіб, які перебувають у від-пустках, відсутні за хворобою та з інших причин.

При встановленні функціонального складу працівників за штатним розкладом підприємства їх умовно групують: працівники апарату управління і спеціалісти; робітники виробництва, в тому числі основ-ний і допоміжний виробничий персонал; обслуговуючий персонал тощо.

Враховуючи, що чисельність і кваліфікаційний склад працівників окремих категорій залежать від форм власності на засоби виробництва, ці показники визначаються в організаційно-юридичному плані.

162

У виробничому плані обгрунтовується чисельність працівників ви-робництва і обслуговуючого персоналу.

Явочна чисельність цих категорій працівників може визначатися різними методами:

• на основі діючих нормативних показників, які враховують оп-тимальний рівень витрат праці, необхідних для виконання встановле-ного обсягу робіт (норм часу, норм виробітку, норм обслуговування, нормативів чисельності працюючих тощо);

• за кількістю робочих місць і планового фонду робочого часу підприємства та на одного працівника відповідної категорії;

• при складанні бізнес-планів реконструкції діючих підприємств може застосовуватись розрахунково-аналітичний метод визначення явочної чисельності виробничих робітників, коли на основі аналізу ефективності використання фактичної чисельності робітників визна-чаються резерви підвищення продуктивності їхньої праці і відповідні зміни в чисельності та складі робітників за такими факторами зростан-ня продуктивності праці, як інтенсифікація праці, подовження вироб-ничого процесу (ефективного робочого часу), удосконалення матеріа-льного стимулювання праці тощо.

Далі необхідно вибрати оптимальний спосіб виробництва продук-ції. Фактори виробництва можуть поєднуватися різними способами, забезпечуючи однаковий обсяг випуску продукції. Наприклад, можна виробляти певну кількість продукції, використовуючи більші трудови-трати і малий капітал, або більшу кількість капіталу і невеликі витрати праці, або ж обрати будь-яке інше поєднання обох факторів, що знахо-дить відображення у кошторисі окремих статей витрат підприємства.

Крім того, необхідно показати, як витрати залежать від обсягу дія-льності підприємства і як воно можуть змінюватися за певний промі-жок часу.

У короткостроковий період деякі витрати залишаються незмінни-ми, хоч усі інші можуть змінюватися залежно від збільшення випуску продукції. Загальні витрати на виробництво будь-якого товару скла-даються з двох компонентів: постійних, які фірма несе незалежно від обсягу випуску продукції, і змінних, які змінюються разом з обсягом випуску продукції.

Постійні витрати можуть включати витрати на оренду та утри-мання приміщень, амортизацію основних засобів, на страхування май-на, технічне обслуговування обладнання. Ці витрати залишаться одна-ковими незалежно від обсягів продукції, яку виробляє фірма. Всі інші є змінними витратами (на заробітну плату, на сировину, паливо, електроенергію, транспортні витрати тощо) і зростають в міру збіль-шення обсягу виробництва продукції.

Постійні витрати можуть контролюватися протягом тривалого пе-ріоду, але вони не змінюються при зміні обсягу діяльності підприємст-

163

ва протягом короткого проміжного часу (ці витрати оплачуються на-віть тоді, коли продукція взагалі не випускається).

Щоб з’ясувати, скільки випускати продукції, необхідно знати, як зростуть змінні витрати із розширенням випуску продукції. Для цього необхідно використати деякі додаткові критерії вимірювання витрат і насамперед граничні, або маргінальні, витрати.

Граничні витрати характеризують приріст витрат в результаті виробництва однієї додаткової одиниці продукції. Оскільки постійні витрати не змінюються із зміною обсягу виробництва продукції фірми, граничні витрати визначаються зростанням лише змінних витрат при випуску додаткової одиниці продукції.

Граничні витрати показують, у що обійдеться фірмі збільшення об-сягу випуску продукції на кожну додаткову одиницю.

Середні витрати — це витрати на одиницю випуску продукції, які теж бувають трьох видів: середні постійні, середні змінні й середні за-гальні.

Середні постійні витрати визначаються діленням постійних ви-трат на обсяг випуску продукції. Оскільки постійні витрати не зміню-ються, середні постійні витрати знижуються в міру збільшення обсягу випуску продукції.

Середні змінні витрати визначаються діленням змінних витрат на обсяг випуску продукції.

У міру збільшення обсягу випуску продукції середні змінні витрати можуть збільшуватися або зменшуватися чи залишатися на однаково-му рівні.

І нарешті, середні загальні витрати визначаються діленням зага-льних витрат на обсяг випуску продукції і являють собою витрати в розрахунку на одиницю продукції.

Для визначення оптимального обсягу діяльності відповідно мініма-льного значення середніх загальних витрат використовують показник граничних витрат.

Мінімальний рівень середніх загальних витрат досягається при та-кому обсязі діяльності, коли граничні витрати за своєю величиною відповідають загальним середнім витратам. Такий обсяг діяльності є оптимальним.

Крім того, порівнюючи загальні витрати із ціною продукту, можна визначити, чи буде прибутковим його виробництво. Слід підкреслити, що концепція зростання обсягу виробництва товарів і послуг може ба-зуватися не тільки на прогресивній продуктовій ідеї, а й на перспекти-вній комерційно-виробничій ідеї. Обгрунтування цих ідей забезпечить підприємству довіру майбутніх інвесторів і кредиторів. Виробнича ідея може стосуватися створення нових власних потужностей, додат-кових торговельних об’єктів для продажу вироблюваних продуктів або реконструкції діючих, впровадження прогресивного способу виробни-

164

цтва, нової техніки і технології, кооперування виробничої діяльності з іншими підприємствами тощо.

Виробнича стратегія підприємства розкриває розвиток виробничих потужностей і всі інші умови наступного розвитку виробництва вже відомих або нових продуктів, організацію матеріально-технічного по-стачання, визначення постачальників, забезпечення надійності поста-чання, контрактний договір на виготовлення продукту, що передбачає умови матеріально-технічного постачання, продажу та оплати готової продукції, термін загального циклу виконання замовлення на виробни-цтво продуктів.

Виходячи із оцінки реалізованого і потенційного попиту на товар та власних витрат на виробництво, підприємство вирішує, що виробляти, скільки виробляти і з якими витратами, аби максимізувати свій доход. У розрахунок приймається очікувана ціна товару і витрати на виробницт-во, а кількість вироблюваного і запропонованого товару визначається виробником виходячи із умов максимізації власного доходу.

Під власним доходом слід розуміти обсяг чистого прибутку, тобто різницю між виручкою від продажу і повними, включаючи фіксовані, витрати.

Отже, головним мотивом пропозиції є максимізація прибутку ви-робника. Обсяг, або розмір, пропозиції — це кількість товару, яку ви-робник з метою максимізації прибутку виробляє і пропонує для про-дажу протягом певного періоду при визначеній ціні товару. Характер лінії пропозиції залежить не тільки від ціни, а й від терміну — періоду реалізації товару за інших рівних умов.

Пропозиція — це виробництво товару для продажу. Зазначимо, що налагоджене виробництво певного товару є досить інерційним, тому продукція тут вироблятиметься деякий період, навіть якщо ціна на ри-нку падатиме. В цьому випадку пропозиція носить одномоментний ха-рактер (одномоментна пропозиція). Якщо період обчислення обсягу продажу досить великий, реакція виробника на зміну ціни товару зна-чно впливатиме на обсяг пропозиції. Якщо ця реакція полягає лише в зміні обсягів використання таких змінних факторів, як праця і матеріа-ли, але при цьому не змінюються виробничі потужності, то йдеться про так звану короткострокову пропозицію. Якщо ж розглядається період, протягом якого видозмінюються й основні фонди, то вважаєть-ся, що пропозиція має довгостроковий характер.

Заключна частина виробничого плану висвітлює фактори, які зна-ходяться поза межами контролю підприємця, але впливають на харак-тер його діяльності (наприклад, вимоги щодо охорони навколишнього середовища).

Розглядаються також засоби правового захисту нової продукції чи послуг (патенти, ліцензії, товарні знаки або авторські права, які будуть одержані підприємцем).

165