19.7. Види руху деталей

У виробничому процесі розрізняють три види руху деталей: послі-довний, паралельний і паралельно-послідовний.

Вони вивчаються для вибору оптимального циклу партії деталей, виходячи з конкретних умов даного цеху і ділянки.

Послідовний вид руху характеризується тим, що обробляються деталі партіями, при чому наступна операція відбувається після закін-чення попередньої над останньою деталлю в партії. Знаючи технологі-чний час, що витрачається на кожній операції на одну деталь t_шт, кіль-кість деталей у партії n, знаходять цикл однієї операції, рівний t_шт ×n.

468

Потім, підсумовуючи його за всіма m операціями, знаходять тривалість при послідовному виді руху:

Т_пос=∑ ^m(t_шт×n) .

Для прикладу, наведеного на рис. 19.4,

Т_пос = 5 × (3 + 10 + 2 + 4) = 95 хв. Недоліком послідовного виду руху деталей є збільшення тривалос-

ті циШлу алельний вид руху характеризується тим, що партія деталей обробляється одночасно на всіх операціях, а передача деталей з однієї операції на іншу відбувається після її закінчення поштучно або неве­ликими транспортними партіями.

сам витрачає 2 хв, тобто в нього є простій тривалістю 10 - 2 = 8 хв. За­гальна величина простоїв буде в (n - 1) разів більше, оскільки після одержання останньої деталі простої виключаються.

На четвертій операції робота може бути почата після одержання першої деталі через 3 + 10 + 2 = 15 хв. Кожну наступну деталь робіт­ник одержує через 10 хв, тобто через інтервал часу, рівний тривалості найтривалішої або головної операції ть ц

а) часу одержан мі дв першої деталі на останній операції, тобто

^т ∑ ( tшт)-tост ,

де t_ост - час на оброблення деталі на останній операції,

б) тривалості обробки партії деталей на останній операції, яка дорі-

t _гол(n-1) + t _ост, звідси

Т_пар = ∑(t _шт )-t _ост + t _голЧ(n-1) + t _ост = ∑(t _шт )+t _голЧ(n-1).

Для прикладу, наведеного на рис. 19.4

Т_пар = 19 + 10 × (5 - 1) = 59 (хв)

469

.J"

J""

_--4

470

Порівнюючи приведені формули, знаходимо, що при паралельному виді руху цикл зменшується в порівнянні з послідовним на

T_пос-Т_пар=∑t_шт×_И-∑t_шт + t_гол×(_и-1) = Г∑t_шт-Л×(_и-1)=

= (19-10)×(5-1) = 36хв. 1

Недоліком паралельного виду руху деталей є наявність простоїв у робітників на всіх операціях меншої тривалості порівняно з попере­дньою операцією. Для ліквідації цих простоїв потрібно відповідно пе­реносити початок роботи і тим самим повністю використовувати весь робочий час. Ці можливості використані при паралельно-послідовному

виді руху дета ьн ле о- й . послідовний вид. При побудові графіка руху деталей за цим способом потрібно враховувати, що простої у робітників бува-

У наведеному прикладі перші дві операції виконуються паралель­но, як і в попередньому випадку. Тривалість третьої операції менша за наступну, тобто t₂ > t₃, а t₂ - t₃ = ∆t₂ 3 = 10 - 2 = 8.

Це означає, що на третій операції при паралельному русі були про­стої тривалістю по 8 хв при обробленні кожної деталі. Для того щоб простої ліквідувати, потрібно третю операцію розпочати пізніше на (t ₂ - t ₃) (л- 1) = 8 × 4 = 32 хв.

Якщо при паралельному виді руху вона розпочалася через t_шт1 + + t _шт2 = 3+10 = 13 хв, то в цьому випадку вона виконуватиметься через

Розглянемо умови виконання четвертої операції. Звернемо увагу, що з третьої операції деталі поступатимуть через 2 хв, а на четверту операцію витрачається 4 хв, тобто простоїв у робітника не буде. Тому роботи з цієї операції можна розпочати після отримання першої деталі, тобто через 45 + 2 = 47 хв. Оскільки на цю операцію затрачується 4 хв то повне оброблення всіх деталей буде закінчено через 47 + 20 = 67 хв. Тривалість циклу при цьому виді руху дорівнює сумі трьох складових: а) часу на оброблення першої деталі на всіх операціях окрім остан-

∑ t шт-t ост;

471

б) добутку суми різниць між двома суміжними операціями ∑ ∆t на

вування ∆ t, тобто береться ∑ ∆ t×(и-1);

в) тривалості обробки останньої операції, тобто t _ост ×». В цілому ж

׫ = ∑ t _шт +∑∆ t + t _ост)×(_И-1),

тобто 19 + 12 × 1 4 = 19+48 = 67 хв. Із зіставлення випливає, що Т_пос > Т_пп > Т_пар, а

T_пос-Т_ПП = ∑(t _штЧ«)-∑(t _шт )-(∑∆ t + t _ост )Ч

Ч(»-1)=f∑ t _шт-∑∆ t-t _оJЧ(»-1)

Для приведеного прикладу Т_пос - Т_пп = (19 - 8 - 4) × (5 - 1) = 28 (хв). У свою чергу:

Т_ПП-T_пар = ∑t _шт + (∑∆ t + t _ост )×(«-1)-∑t _шт-t _гол×(«-1) =

1 1

= (∑∆ t + tо_ст-t _гол )×(«-1)=(8 + 4-10)×4 = 8хв.

Порівняно з паралельним рухом деталей цикл при паралельно-послідовному русі дещо збільшується. Перевагою його є відсутність простоїв, які бувають при паралельному виді руху на операціях мен­шої тривалості, ніж з головною операцією.

Його недоліком є відносна складність організації робіт на ділянці.

Сфера застосування: паралельний вид руху - масове і багатосе­рійне виробництво; паралельно-послідовний - серійне і багатосерійне виробництво; послідовний - одиничне, дрібносерійне і серійне виро­бництво.