Афіна. Мармур. Б. 470-450 рр. До н.Е.

Поза її відрізняється витонченістю і грацією. Афіна спирається на спис, на голові – високий коринфський шолом, спокійний ритм складок пеплосу підкреслює стрункість фігури. Прекрасні риси обличчя і сама поза Афіни передають стан задумливості. В цьому рельєфі привертають увагу моральна чистота образу і поетична одухотвореність.

Справжнім шедевром грецької скульптури, створеної в цю епоху, є статуя бога Посейдона, котру виявили на дні моря, біля мису Артемісіон.

Голова Посейдона.

Статуя Посейдона. 5 в. До н. Э.

Оголений бог моря з тілом могутнього атлета представлений у момент, коли він кидає свій тризуб у супротивника. Величний розмах рук і пружний сильний крок передають владний порух розгніваного бога. З великою майстерністю скульптор показав живу гру напружених м’язів. Плавкі відблиски світлотіні на зеленкувато-золотистій поверхні бронзи підкреслюють міцне ліплення форми. Двохметрова фігура Посейдона вражає око бездоганною красою силуету. Статуя Посейдона – прекрасний взірець високого мистецтва бронзового литва. У V ст. до н.е. бронза стала улюбленим матеріалом скульпторів, оскільки її карбовані форми особливо добре передавали красу і досконалість пропорцій людського тіла.

У бронзі працювали два найбільших скульптори V ст. до н.е. – Мірон і Поліклет. Їхні статуї, уславлені в давнину, до наших днів не збереглися. Про них можна судити завдяки мармуровим копіям, виконаним римськими майстрами через п’ятсот років після створення оригіналів, у І-ІІ ст. н.е.

Мірон більшу частину свого життя працював у Афінах, розквіт його творчості припадає на ІІ чверть V ст. до н.е. Серед його творів найбільш відома статуя “Дискобол”, виконана між 460 і 450 рр. до н.е. .

Мірон. Дискобол. Голова. Б. 450 г. До н. Е. Мармурова римська копія із загубленого бронзового оригінала. Рим. Музей Терм.

Дискобол Мірона. Ватикан.

Мирон Дискобол (мармур.рим.копія 1 ст.

з ориг.сер.5 в.до н.е.) Рим,Нац.музей

.

Дискобол Мірона. Британський музей.

Статуя уславлює переможця атлетичних змагань. Стиснувши диск у правій руці, оголений юнак нахилився вперед. Рука з диском відведена назад до кінця. Здається, через мить атлет розігнеться і кинутий з величезною силою диск полетить на далеку відстань. Все тіло юнака пронизане захоплюючим його рухом. Впились в землю пальці правої ноги, що є опертям для тіла, різко позначились напружені м’язи, і, ніби тугий лук, зігнуті руки.

Новаторство Мирона полягало в тому, що він один з перших майстрів грецького мистецтва зумів передати в скульптурі відчуття руху. У позі “Дискобола” ніби злиті кілька послідовних рухів: розмах, миттєва зупинка перед кидком і натяк на самий кидок. Ця поза не є точним повторенням якогось моменту в житті атлета. Правдиве враження руху в мистецтві Мирона складається завдяки єдності простих жестів, що легко сприймаються і які передають різні моменти фігури, що реально рухається. Фігура “Дискобола” передає величезне внутрішнє напруження, яке утримується зовнішніми формами скульптури, пружкими замкненими лініями, що окреслюють її силует. В образі атлета Мирон розкриває здібність людини до активних дій.

Мірон взагалі полюбляв зобра­жувати людину в крайніх ситуаціях. Певною незвичністю задуму відмічена його бронзова скульптурна група «Афіна і Марсій», що стояла на афинському Акрополі. Вона була також в дусі часу: богиня карала лесового бога Марсія, що насмілився, порушивши заборону, знайти і підняти її тростяну флейту. Інстру­мент цей винайшла сама Афіна, але помітивши, що гра на ньому спотворює прекрасні риси її обличчя, викинула флейту, проклявши її і заборонила торкатись її.