Ерехтейон. Портик з каріатидами. Афінський Акрополь. V ст. До н.Е.

Скульптура

Великими були досягнення еллінських майстрів в галузі скульптури. Жителі грецьких міст любили і розуміли скульптурні зображення, і їх майстри з охотою задовольняли смаки сучасників. Греки прикрашали будівлі, особливо храми, найрізноманітнішою скульптурою. В головному приміщенні храму – целі – знаходилась статуя божества - покровителя міста, зовнішні і внутрішні стіни споруди, верхні частини антаблемента зазвичай вкривались рельєфними зображеннями, фронтони заставлялись скульптурними групами, окремі скульптури прикрашали навіть дахи деяких храмів. Їх називали акротерії, а розташовували на кутах даху. Статуї стояли на міських площах, ставились на могилах. Призначення скульптур було різним: релігійне (розробка образів найбільш шанованих богів і героїв), естетичне (скульптура служила прикрашанням площі, будівлі, святилища), ідеологічне (прославляння громадянина і воїна, фізично міцного, мужнього, з почуттям власної гідності, життєрадісного). Найбільш популярними художніми образами були образи величавого, могутнього і спокійного божества (чоловічого і жіночого), оголеного воїна-атлета. У IV ст. до н. е. відбувається олюднення образа божества, пом’якшення ідеальних рис і підкреслення в них суто людських якостей. Скульптури богів і богинь у IV ст. до н. е. більше нагадують смертних людей, ніж могутніх небожителів.

Грецькі майстри створювали скульптури з різноманітних матеріалів: з вапняку, мармуру, дерева і слонової кістки, з обпаленої глини. Скульптори досконало технікою бронзового литва і за восковою моделлю навчились виготовляти прекрасні бронзові статуї.

Величезних успіхів грецькі скульптори досягли у трактуванні художнього образу, їм вдалось подолати нерухомість і скутість архаїчних фігур. Грецькі майстри класичного часу могли передавати у твердому матеріалі багато відтінків людських станів, їхні статуї сповнені життям і рухом. Навіть фігури, що стоять спокійно, наповнені прихованим рухом і повнотою життя. Статуя Мірона "Дискобол", скульптура Зевса, виконана Фідієм для храму Зевса в Олімпії, його статуї Афіни Діви (Афіна Парфенос) для афінського Парфенону, Афіни Войовниці (Афіна Промахос) для Акрополя, його 160-метровый панафінейський фриз на внутрішній стіні Парфенону, зображення Ніки, що летить Пеонія – ось деякі всесвітньо відомі шедеври V ст. до н. е.

Скульптуру цієї доби представляє багато геніальних майстрів. Самими великим серед них є Фідій (Фідій (початок 5 ст. – б. 432/431 р. до н.е.) — давньогрецький скульптор, головний помічник Перикла при реконструкції Акрополя в Афінах. Грандіозні статуї — Афіни Промахос на Акрополі (бронза, б. 460 р.), Зевса Олімпійського й Афіни Парфенос (обидві — золото, слонова кістка) — не збереглись. Під його керівництвом виконане скульптурне вбрання Парфенону. Творчість Фідія — одне з найвищих досягнень світового мистецтва).

В інтер’єрі Школи витончених мистецтв у Парижі — 27-метрова фреска Поля Делароша із зображенням сидячих на тронах скульптора Фідія, архітектора Іктіна і художника Апеллеса. Фреска символізує торжество та єдність образотворчих мистецтв.

З точки зору еллінів уособленням божественності були спокій, повага, гідність. Цим вимогам відповідала виконана Фідієм статуя Зевса, давні зараховували її до чудес світу.

Варіанти реконструкції статуї Зевса Фідія.

Фідій. Зевс Олімпійський. Варіант реконструкції.

Він створив і статую Афіни Парфенос, яка знаходилась в центрі Парфенону. Висота її 12,5 метра.

Афіна з Варвакіона. Римська мармурова копія з Христо-елефантинної статуї Афіни Парфенос Фідія. 438 р. до н.е.

Фідій. Афіна Парфенос. Реконструкція.

Всі частини тіла, які були відкриті (обличчя, руки), а також маска Медузи Горгони на грудях покривались найтоншими пластинками зі слонової кістки, решта постаті та зброя – пластинами із золота.[Така техніка отримала назву хрисо-елефантинної (від. грец. хризо – золото і елефантос -- слон). Цікаво, що ця статуя Афіни виконувала не лише роль божества, а й свого роду сховище державної казни, оскільки містила майже все золото (за свідченням давніх письменників на статую пішло біля тисячі двохсот кілограмів золота), що належало полісу.] Очі богині були виконані з коштовного каміння. Такою її описав у стародавньому путівнику Павсаній. Афіна була в убранні із зображеними на ньому сфінксами та крилатими кіньми. Правою рукою вона спиралась на колонку, в руці тримала двометрову крилату богиню Ніке.

У лівій руці Афіна тримала круглий щит, вкритий рельєфами, що зображували боротьбу з амазонками; одному з воїнів Фідій надав подібність з Периклом, а в іншому зобразив свій автопортрет (цей необачний вчинок пізніше йому пригадають і він буде за це покараний).