Мнесикл. Пропілеї афінського Акрополя. 437-432 рр. До н.Е.

Пропілеї (Мнесикл, 437-432). П’ять воріт, поєднання доричного й іонічного ордерів. Перекриття дахом з білого мармуру. По флангах – дві кінні статуї діоскурів. Всередині: Пінакотека, зменшена копія троянського коня, статуя Артеміди, скарбниця рукописів і приміщення для охоронців.

Каллікрат. Храм Ніки Аптерос. 424 р. до н.е. Афінський Акрополь.

Храм Ніки Аптерос (Каллікрат, 424). Справа від Пропілей. Зараз на реставрації. В плані – квадрат (по чотири колони). Фризи: зібрання богів і персомахія (війна з персами).

Парфенон. Вигляд із заходу. Реконструкція.

Храм богині мудрості Афіни Парфенон був втіленням могутності і величності Афінської держави. Архітектори Іктін і Каллікрат надали храмові вигляду периптеру, оточеного колонадою з 46 колон. Храм мав багате скульптурне оздоблення: 92 метопи та іонічний рельєфний фриз, що проходив за колонадою по периметру споруди. Храм відзначався спокійною урочистою величністю, почуттям міри і гармонії, досконалістю пропорцій, досягнутим синтезом архітектури і скульптури. Все це робить його одним з шедеврів не лише грецької, але й світової архітектури.

Саме так, передбачають історики, був розфарбований Парфенон.

Іктін і Калікрат. Парфенон. Афінський Акрополь. 447-438 рр. До н.Е. Сучасний вигляд.

Площа – 70х31 м, кількість колон – 8х2+1, їх висота 10 метрів. Доричний полегшений ордер. На метопах архітрава (збереглось 41 з 92) – сцени амазоно-, кентавро- і атлантомахії + сцени з троянської війни. На фризі – панафінейська процесія з 400 фігур, яка на сході зустрічається з богами. В древності храм був розфарбований і позолочений. В опістодомі з 454 року – казна архе. В целі храму – Афіна Парфенос (Фідій, 447-438 рр.). Висота – 12 м. Мармур його колон, червоний і синій кольори, делікатно введена позолота надавали храмові святковості. Пропорційність його частин, точність у розрахунках зробили Парфенон шедевром на всі часи. Історія Парфенону трагічна. За часів середньовіччя він був перетворений у християнську церкву, потім використовувався як пороховий склад. У ХVІІ ст. при облозі Акрополя венеціанцями у Парфенон влучило ядро, і він був зруйнований.

Ерехтейон – другий храм, що стоїть ближче до північного схилу пагорба (Парфенон стоїть на південній його частині).

Храм Ерехтейон з північного заходу. За реконструкцією Німана.

Ерехтейон будувався пізніше, в останній чверті V ст., але у повній згоді із загальним задумом і плануванням.

Ерехтейон. 421-415, 409-406. Афінський Акрополь. Сучасний вигляд.

Присвячений царю Ерехтею (ввів в Афінах культ Афіни) і Посейдону, але при цьому є основним святилищем Афіни. Саме тут стояла дерев’яна статуя богині, для якої дівчата ткали Пеплос і 1 раз на чотири роки під час панафінеських ігор приносили його сюди, щоб одягнути Афіну. Остання будівля класичного періоду на Акрополі. Іонічний стиль. Несиметричний план, три різнорівневих портика: Афіни Поліади (Паллади), Ерехтея і Каріатид. Джерело Посейдона й Олива у дворику. Ерехтейон за контрастом з простим і строгим Парфеноном здається майже химерним. Кожен з його чотирьох фасадів оформлений інакше.