Кресилай. Перикл. Vст. До н.Е. Мармурова римська копія. Пергамон-музей, Берлін.

Один за одним в цей час виростають в грецьких містах прекрасні храми, мармурові і бронзові статуї прикрашають святилища, портики і громадські споруди.

Архітектура і мистецтво. V-IV ст. до н. е. були часом розквіту грецької архітектури і скульптури, створення шедеврів, які збагатили скарбницю світової культури. Мистецтво архітектури було тісно пов’язано зі станом теорії і практики містобудування, заснуванням і благоустроєм нових і старих міст. Вищим досягненням грецького містобудування була розробка концепції регулярного міста, тобто будівництво міст за попередньо продуманому, заснованому на принципах раціонального благоустрою плану. Основні принципи регулярного міста були розроблені Гіпподамом з Мілета і отримали назву гіпподамова міста. Міська територія ділилась вулицями, що перехрещувалися під прямим кутом, на ряд правильних житлових кварталів. Передбачалось виділення міського центра, забудованого спорудами громадського призначення (храмами, приміщеннями для посадових осіб, портиками для прогулянок), торгової площі - агори (іноді громадський центр співпадав з агорою, іноді вони розділялись). Якщо місто розташовувалось на морському березі, то прибережна частина оформлювалась в портовий район з верфями, доками, складами. В регулярному місті передбачались як його обов’язкові елементи театр, стадіон і гімнасії. До міста підводилась вода по спеціальному водопроводу, далі вона поступала по трубах в різні райони міста до спеціальних колодязів, звідки мешканці брали воду для своїх потреб. Нечистоти виводились через каналізацію за межі міста.

Парадним і релігійним центром міста був акрополь, тут знаходився храм головного божества - покровителя даного міста, сюди вела дорога священних процесій під час найважливіших свят, тут приносились найбільш урочисті жертвоприношення.

Принципи гіпподамова міста могли бути реалізованими лише в містах, зведених на новому місці. В містах, що виникли в незапам’ятні часи, таких, як Коринф, Афіни, Ефес, Фіви, становище було інакшим – замість регулярних кварталів, сітки прямих вулиць, площ з благоустроєм можна було бачити приватні житла, що стояли хаотично, розкидані серед них храми, вузенькі криві вулички. Проте елементи регулярності в V-IV ст. до н. е. проявляються і тут: архітектурно прикрашаються акрополь, центральна площа, місце для народних зборів. Ремісничі майстерні зі шкідливим виробництвом (керамічні, шкіряні) переносяться на околицю. Будівлі театрів і стадіони влаштовуються у найбільш зручних місцях. У V-IV ст. до н. е. практично в усіх грецьких містах виникають могутні оборонні споруди, система кріпосних стін з баштами, котрі вносять елементи організації в усе міське планування.

Типи грецьких храмів за Гіпподамом.

Грецьке зодчество класичного часу розвивалось на основі ордерної системи. Вміле застосування і змішування різних архітектурних стилів розширило можливості грецьких будівничих, дозволило їм створити багато шедеврів грецької і світової архітектури.

Основою грецького зодчества був храм - в котрому живе прекрасна божественна істота.

В архітектурі грецької класики розвивався той самий тип храму-периптеру, переважно доричного ордера. Але він став стрункішим, більш гармонійним, пропорції його набули більшої логіки і простоти. Була визначена кількість колон: по довгій стороні вдвічі більше, ніж по короткій, плюс одна (наприклад, 13:6).

Грецький храм. Реконструкція.

1 – стилобат; 2 – стереобат; 3 – стовбур колони;

4 – капітель колони; 5 – архітрав; 6 – метопа;

7 – фриз; 8 – карниз; 9 – тригліф; 10 – фронтон.

Вершиною давньогрецької архітектури вважається акрополь в Афінах. Цей ансамбль складався з парадних воріт—Пропілеїв, храму Ніке Аптерос, Ерехтейону і головного храму Афін-Парфенону.

Афінський Акрополь. Реконструкція.

Афінський акрополь. Реконструкція.

Сучасний вигляд Акрополя в Афінах.

Афінський Акрополь. Акрополь був у багатьох містах, але найбільш відомий афінський. Параметри: 170х300х156 м. Зведений б. 510 р. до н.е. Дельфійський оракул «звелів» присвятити Акрополь богам і той був забудований. Але під час Греко-персидських воєн ансамбль був зруйнований. Греки поклялись відновити все як було. В сер. 40-х рр. V ст. з ініціативи Перикла під керівництвом Фідія розпочалась нова масштабна забудова, результатом якої став той Акрополь, що існує й нині. Забудова виявилась можливою в основному завдяки перенесенню в Афіни казни архе. Мета – не тільки прикрасити місто, а й створити нові робочі місця.

Основний матеріал забудови – твердий мармур (до Перикла – з вапняку). Здатність його світитися. В древності був яскраво розфарбований (в основному голубий і пурпуровий кольори, позолота) – не тільки для краси, але й для захисту від вологи.

Композиція підпорядкована лінії руху Панафінейської процесії і розкривається поступово. Також пов’язана з ландшафтом.