
- •Інститут вивчення зтс
- •4.Сист-й підхід і нова пардигма нау-го мислення
- •Нова парадигма наукового мислення призвела до змін, яким характерні:
- •3 Типи функціонування системи:
- •За призначенням:
- •2. За взаємодією із зовнішнім середовищем:
- •За способом керування:
- •Модель і система
- •Означення та властивості моделі.
- •2.2 Системно-методологічні аспекти моделювання:
- •4. Емпірико-статичний підхід (есп)
- •5. Оптимізаційний підхід
- •Тема 4: організація як система.
- •Ситуативна теорія організації структур: р. Саймон, Дж. Марч.
- •Теорія диференціації та інтеграції: п. Лоуренс, Дж. Лорш
- •Тема 5: організація як система
- •Ситуативна теорія організації структур: р. Саймон, Дж. Марч.
- •Теорія диференціації та інтеграції: п. Лоуренс, Дж. Лорш
- •Тема 5: Методологія системного аналізу
- •Види сис-ної діяльності та їх характеристика
- •Принципи, підходи та методи са
- •Структура са
- •Тема 5. Методи системного аналізу
- •Тема 7. Прогнозування та проектування систем
3 Типи функціонування системи:
1. природне – завдяки внутрішніх сил системи;
2. вимушене – вплив зовнішніх сил;
3. фактичне – як внутрішніх так і зовнішніх сил;
Структура – це стійка впорядкованість у часі і просторі елементів та зв’язків системи. С. є кістяком системи.
Зв'язок – важливий обмін речовиною, енергією, інформацією між елементами системи та між елементами та зовнішнім середовищем.
Найпростіші види зв’язків:
паралельні – коли зв’язки між елементами характеризуються певною автономією;
послідовністю – коли один елемент іде послідовно за іншим;
обернений
Внутрішньосистемні зв’язки:
зв’язки взаємодії:
а) зв’язки властивостей
б) зв’язки об’єктів - спефиціка цих зв’язків полягає в тому що вони опосередковуються цілями які переслідує кожна із сторін. Тому розрізняють: кооперативні та конфліктні
зв’язки породження
зв’язки перетворення:
а) опосередковані
б) безпосередні
4. зв’язки побудови
5. зв’язки функціонування
6. зв’язки розвитку
7. зв’язки управління
В залежності від характеру організації в системі виділяють основні типи структур:
1) мережна
2) кістякова
3) ієрархічна:
А) деревовидна (елементи в однаковій віддалі від головного).
Б) ромбовидна (множинна підпорядкованість).
Найпростішою є мережна. Ієрархічна структура – це структура з підпорядкованістю тобто з нерівномірними зв’язками.
Т.2. п.2.3.
Взалежн від етапу розв структ у сист виокрем.: підтрим. Потоки (необх для збережен. Первісн структ); потоки продукції або продукування (є результатами дії сист та її структури).
Два потоки системи: інформаційний, комуні кат.
Інформація – це сутність яка передається в процесі взаємозв’язку між сист та елемен ми сист.
Комунікація- це міра участі в процесі спожив.
Фактори комунікації: 1. координація з приводу прийому передачі інформації; 2.узгодженність та організація процесу зв’язку між системою чи елементом між системи;
В ЗТС виокремлюють певні види інформаційних потоків: 1.внутрішній інформаційний потік; 2.середовищний(між системою та середовищем); 3.міжсередовищ.(інф середов.).
Інформац потокам ставлять у відповідність певним видом структурні схеми, які мають певні спільні риси: джерела, споживачі інфи,, об’єм, форми представлення, напрями передачі, вид зберігання інфи.
Поняття інфи має високий ступінь організації і в контексті саме інформаційного аспекту функціонування системи можна розглядати як перетворення вхідної інформації у вихідну шляхом прийняття певних рішень у системі.
Оцінка потужності інформаційних потоків інформації є попускна здатність самої системи та дійсна величина потоку інформації. Проте в загальному випадку при оцінці потужності інформаційних зв’язків необхідно враховувати якісні характеристики переданої інформації (цінність,корисність,правдивість).
Механізм функціонування інформаційних потоків здійснює за принципом сполучених посудин, або чи посудин Б.Паскаля.
Стан системи-це зафіксовані значення характеристик системи важливими для цілей дослідн. Зміна довільн. З числа цих характеристик означає перехід системи до іншого стану.
Процес системи – це набір станів систем, що відповідають впорядкованій неперервній або дискретній зміні деякого параметру що визначає характеристики чи властивості системи.
Поняття процесу тісно пов’язане із поняттям поведінки, рівноваги і стійкість системи.
Поведінка системи – це процес переходу її з одного стану в інший з цього стану в ще інший. Цим поняттям користуються коли є невідомі закономірності переходу з одного стану в інший.
Поняття рівновага визначається як здатність системи за умови відсутності зовнішніх впливів або за постійним впливом зберігати свою поведінку стільки, скільки це буде потрібно.
Періодичний режим руху системи – це коли система через однакові проміжки часу проходить одні і тіж стани.
Стійкість системи – це здатність повертатися у стан рівноваги після того як система була з цього стану видведена під впливом зовнішніх впливів.
Якщо система знаходиться в стані рівноваги або періодичному режимі, то кажуть що вона знаходиться в уставленому або стаціонарному режимі.
Т.2. п.3
– Класифікація та властивості системи.
Класифікація систем: