- •Перелік екзаменаційних запитань з дисципліни
- •1. Історія України як наука, предмет і завдання курсу «Історія України». Періодизація історії України
- •2. Охарактеризувати дослов'янські народи на території України
- •3. Роз’яснити теорії походження слов’ян. Проаналізувати господарську діяльність, побут та вірування східних слов’ян
- •4. Охарактеризувати процес становлення Київської Русі. Розкрити сутність теорії походження Київської Русі
- •5. Проаналізувати політичний та суспільний лад Київської Русі
- •6. Визначити особливості економічного розвитку Київської Русі
- •7. Охарактеризувати розвиток культури і релігії Київської Русі
- •8. Охарактеризувати українські землі в період феодальної роздробленості. Роль Галицько-Волинського князівства в історії України
- •9. Розкрити причини та наслідки занепаду Київської держави
- •10. Розкрити причини, охарактеризувати процес і наслідки захоплення українських земель Польщею та Великим князівством Литовським
- •11. Розкрити зміст і дати оцінку Кревській, Люблінській та Берестейській уній
- •12. Визначити особливості соціально-економічного розвитку українських земель в XIV – першій половині XVII ст. Пояснити причини та наслідки закріпачення селян.
- •13. Проаналізувати причини і джерела виникнення українського козацтва. Запорозька Січ – козацька республіка
- •14. Проаналізувати козацько-селянські повстання першої половини XVII ст.
- •15. Визначити причини, передумови, характер, рушійні сили визвольної війни українського народу середини XVII ст.
- •16. Показати процес формування української держави в ході визвольної війни (сер. Хvіі ст.)
- •17. Дати оцінку Переяславської угоди та її наслідків. Проаналізувати Березневі статті 1654р.
- •18. Розкрити роль Богдана Хмельницького в історії України
- •19. Охарактеризувати політичне становище українського суспільства після смерті б. Хмельницького (період Руїни)
- •20. Охарактеризувати суспільно-політичний устрій та соціально-економічний розвиток Гетьманщини в першій половині XVIII ст.
- •21. Проаналізувати процес обмеження та знищення української автономії (XVIII ст.)
- •22. Охарактеризувати особливості розвитку українських земель під владою Польщі у XVIII ст. Повстанський рух (гайдамаки, Коліївщина)
- •23. Охарактеризувати соціально-економічні, політичні, та адміністративні зміни на правобережних та південних українських землях у складі Росії в останній чверті хvііі ст.
- •24. Охарактеризувати соціально-економічне та політичне становище українських земель в першій половині хіх ст. У складі Російської та Австрійської імперій
- •25. Проаналізувати хід буржуазних реформ в Російській імперії в 60-ті роки хіх ст. Та реалізація їх на українських землях
- •26.Охарактеризувати причини, хід та особливості промислового перевороту в Україні в другій половині хіх ст.
- •27. Охарактеризувати етапи культурно-національного відродження України з кінця хvііі до поч. Хх ст.
- •28. Проаналізувати процес формування і розвитку українських політичних партій на початку хх ст. Вплив революції 1905-1907 рр. На Україну
- •29. Охарактеризувати сутність та наслідки столипінської аграрної реформи для українських земель
- •30. Охарактеризувати становище України під час першої світової війни (1914-1918 рр.).
- •31. Лютнева революція 1917 р. В Росії. Утворення та діяльність Української Центральної Ради (березень 1917 – квітень 1918 р.)
- •32. Гетьманська держава п. Скоропадського: її досягнення, прорахунки та причини краху
- •33. Охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику Директорії. Причини її поразки у боротьбі за незалежність унр
- •34. Проаналізувати процес боротьби зунр за українську державність, причини її поразки та наслідки для західноукраїнських земель
- •35. Охарактеризувати боротьбу більшовиків за владу Рад в Україні у 1919-1920 рр. Причини перемоги радянської влади
- •36. Охарактеризувати зміни в геополітичному становищі України на початку 20-х рр. XX ст. Посилення соціально-економічної та політичної кризи
- •37. Охарактеризувати процес впровадження нової економічної політики в усрр, її підсумки та причини згортання
- •38. Охарактеризувати мету, напрями та підсумки індустріалізації в Радянській Україні (сер. 20-х – 30-ті роки хХст.)
- •39. Охарактеризувати запровадження колгоспного ладу в усрр. Пояснити причини та наслідки голоду 1932-1933 рр. В усрр
- •40. Дати оцінку масовим репресіям в усрр (кін. 20-х – 30-ті роки хХст.)
- •41.Проаналізувати розвиток національно-культурного будівництва в Україні в 20-30-ті роки хх ст. Політика коренізації, її особливості та причини згортання
- •42. Охарактеризувати розвиток західноукраїнських земель у 20-30-ті роки XX ст. У складі Польщі, Румунії та Чехословаччини.
- •43. Дати оцінку радянсько-німецьким договорам 1939 р. І повязаної з ними долі західноукраїнських земель
- •44. Охарактеризувати політику радянської влади в Західній Україні (1939-1941 рр.)
- •45. Напад нацистської Німеччини на срср. Розкрити сутність німецького окупаційного режиму та його наслідки для України
- •Окупаційний режим
- •46. Проаналізувати підпільну боротьбу і партизанський рух на території Україні в роки Великої Вітчизняної війни
- •47. Охарактеризувати діяльність оун та упа в роки Другої світової війни та її сучасні оцінки
- •48. Охарактеризувати процес визволення України від німецько-фашистських загарбників (1942 – 1944рр.)
- •Підсумки війни для України
- •49. Розвиток урср в повоєння роки: політичні, економічні і соціальні проблеми (1945 – поч. 1950-х рр.).
- •50. Охарактеризувати політичні та соціально-економічні зміни в срср та їх прояви в урср після смерті Сталіна (1953 – поч. 60-х рр. Хх ст.)
- •51. Проаналізувати суспільно-політичне життя в Україні в к. 50-х – на початку 60-х років хХст. «Хрущовська відлига» та рух «шістидесятників»
- •52. Проаналізувати процеси наростання системної кризи в срср в 70-ті – 1980-ті роки хХст. Та її прояви в Україні. Сутність «застою» в економіці країни
- •53. Охарактеризувати дисидентський рух в Україні в 60 – 80-ті роки хХст.
- •54. Охарактеризувати соціально-економічні та політичні процеси в урср в часи «перебудови» (1985 – 1991 рр.)
- •55. Проголошення незалежності України. Проаналізувати зовнішні і внутрішні чинники, які зумовили появу незалежної України
- •56. Дати характеристику державотворчим процесам в Україні в умовах незалежності
- •57. Проаналізувати процес становлення політичної системи й формування багатопартійності в Україні у роки незалежності
- •58. Проаналізувати економічний стан України в умовах незалежності
- •59. Проаналізувати розвиток соціальної сфери і культури в сучасній Україні
- •60. Проаналізувати основні напрямки зовнішньої політики незалежної України
- •Рекомендована література Список основної літератури
- •Список додаткової літератури
- •Навчально-методичне видання для студентів напряму ДонНту усіх напрямів підготовки
6. Визначити особливості економічного розвитку Київської Русі
Провідне місце в економіці Київської Русі займало сільське господарство. Для обробки грунту і вирощування врожаю використовувалися досконалі для того часу знаряддя праці: плуг, рало, соха, борона, заступ, мотика, серп, коса. Культивувалися жито, пшениця, просо, ячмінь, овес, горох. Наявність чудових пасовиськ і сінокосів дозволяли утримувати в феодальних господарствах велику кількість худоби.
Важливу роль в господарському розвитку Київської Русі відігравало розвинене ремісниче виробництво. Так, у Києві існувало від 40 до 60 різних ремесел, найважливішими серед, них були: ковальство, теслярство, гончарство та інші. Асортимент виробів із заліза налічував 150 назв, а давньоруські ковалі опанували всі відомі тоді прийоми обробки: кування, зварювання, гатування і інкрустація кольоровими металами. Ковалі виготовляли різні знаряддя праці, зброю і предмети побуту – серпи, сокири, стріли, щити, шоломи, кольчуги, замки, ключі та інше. Розповсюдженими видами ремесла були гончарство, плотництво, обробка шкіри, виготовлення тканин з льону і вовни, виробництво скла, обробка каменю і ін.
Високого рівня розвитку досягла будівельна справа. Для будівництва виробляли цеглу (плінфу), декоративні полив'яні плити, а також використовували дерево, граніт, мармур, шифер. Ремесло розвивалося, як у структурі господарства феодалів, задовольняючи їх потреби у відповідних знаряддях і предметах, так і на вільній міській основі, тобто ремісники виробляли різні речі на замовлення, на ринок. Допоміжними галузями господарства стали промисли – бджільництво, мисливство, рибальство.
У цілому господарство Київської Русі мало натуральний характер, однак розвиток ремесла, посилення суспільного поділу праці сприяли розширенню обміну, торгівлі. Внутрішня торгівля переважно зосереджувалася на місцевих ринках, які зв'язували економічно окремі райони. Такий характер господарчих зв'язків був притаманний взагалі епосі феодалізму.
Широко розвивалася на Русі зовнішня торгівля. Найбільшими торгівельними комунікаціями були шляхи «грецький», який зв'язував Русь з балтійськими і чорноморськими ринками, «соляний» і «залозний», котрі вели в країни Центральної Європи і на Кавказ. Вивозили на міжнародні ринки хутра, мед, віск, льон, льняні тканини, вироби із срібла і заліза та ін. Завозили – головним чином для задоволення потреб феодалів – предмети розкоші (шовкові тканини, парчу, сукно, оксамит, прянощі та ін.), зброю, мідь, ювелірні вироби тощо.
Торгівля викликала до життя грошовий обіг. Ще до виникнення держави роль грошей виконували тварини, а потім „куна" (хутро куниці). На ранньому етапі (УІІІ-Х ст.) на Русі оберталися арабські дірхеми, візантійські полісми і міліаресії, західноєвропейські динари. За Володимира Великого і Ярослава Мудрого Русь карбувала власні гроші: срібники і златники. З XI ст. при розрахунках у великих торгівельних операціях використовувалися срібні зливки – гривни.
Яскравим свідченням високого рівня економічного розвитку Київської Русі став своєрідний процес урбанізації. Протоміста у східних слов'ян виникали ще в УІ-УШ ст. Найвідоміше місто – град Кия, який виник ще в V сторіччі. В XI-І третині XIII ст. в ньому налічувалось близько 50 тис. мешканців. За середньовічними мірками – це велика кількість городян. У давньоруських Чернигові і Галичі мешкало по 25 тис. городян. Літописи повідомляють, що в ІХ-Х ст. існувало понад 20 міст, в XI ст. згадується ще 32 міста Напередодні монгольської навали на Русі налічували понад 300 „градів", з яких майже 100 були справжніми містами. В містах зосереджувалося соціально-економічне, політичне і культурне життя.