Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
MINISTERSTVO_OSVITI_I_NAUKI_UKRAYiNI.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
315.82 Кб
Скачать

38. Охарактеризувати мету, напрями та підсумки індустріалізації в Радянській Україні (сер. 20-х – 30-ті роки хХст.)

5 грудня 1929 р. ЦК ВКП(б) прийняв постанову “Про реорганізацію управління промисловістю ”, якій судилося відіграти ключову роль в утвердженні економіки командного типу. Підприємства, а не трести, як раніше, оголошувалися основною ланкою управління.

Офіційні статистичні дані показують, що середньорічний темп промислового зростання за роки п’ятирічки (крім першого) становив 15,7%. Капіталовкладення в основні промислово - виробничі фонди України зросли з 438 млн. крб. у 1929 до 743 млн. у 1930, 997 млн. у 1931 р. і до 1229 млн. крб. у 1932 р. (у порівняних цінах 1928 р.). З 1930 р. у промисловості освоювалося не менше коштів, ніж за всі попередні роки мирного будівництва разом узяті (в 1921 – 1928 рр. – 761 млн. крб.). Така фінансова злива дала можливість за чотири роки (1929 – 1932) подвоїти виробничі потужності великої промисловості.

Символом радянської індустріалізації був Дніпрогес. Його почали будувати навесні 1927 р. Кожний з п’яти турбогенераторів першої черги, які поставляла американська фірма “Дженерал електрик”, мав потужність 62 тис. квт. Фірма заявила, що турбіни та генератори для Дніпрогесу є її найвищим виробничим досягненням, яке перевищує найдосконаліші здобутки світової техніки. У жовтні 1932 р., коли перша черга електростанції стала до ладу, будівельники почали монтаж шостого генератора.

Питома вага капіталовкладень у вуглевидобуток Донбасу скоротився за п’ятирічку вдвоє порівняно з 20-ми рр. Однак в абсолютному вимірі кошти вдвоє зросли. Це дало можливість здати в експлуатацію 53 великі шахти. У вуглевидобутку відбувся перехід до нових знарядь праці: кайло й обушок поступилися місцем врубовим машинам і відбійним молоткам.

У металургію пішла чверть капіталовкладень, які були в розпорядженні промисловості. Майже половину цих величезних коштів поглинуло будівництвом трьох заводів повного циклу – “Запоріжсталі”, “Криворіжсталі” і “Азовсталі”. Завод інструментальних сталей, який перебував спочатку у складі Запорізького металургійного комбінату, пізніше став самостійним підприємством під назвою “Дніпроспецсталь”. З його побудовою восени 1932 р. в Україні з’явилася електрометалургія.

Обсяг виробництва у машинобудуванні і металообробці за першу п’ятирічку зріс у 4,5 рази. За освоєними капіталовкладеннями машинобудування поступалося металургії, але за кількістю створених робочих місць не перевищило інші галузі.

У хімічній промисловості України були збудовані Донсода, Рубіжанський комбінат, Горлівський азотнотуковий завод, ряд коксохімзаводів. Менш інтенсивно розвивалися легка і харчова промисловість. Форсована індустріалізація призвела до кардинальних змін у складі робітничого класу. У великій промисловості України на початку 1929 р. працювало 690 тис. робітників, а наприкінці 1932 р. – 1275 тис., тобто майже вдвоє більше. Більше половини приросту робітників забезпечило село. У складі питома вага жінок. Нове поповнення робітників складалося, в основному, з молоді.

Технічні зрушення, якими супроводжувався розвиток промисловості, вимагали прискореної підготовки кваліфікованих робітників. Щоб не уповільнити темпів, було прийнято рішення готувати кадри безпосередньо на виробництві. Чудові мобілізаційні властивості директивного планування були важливою перевагою економіки командного типу порівняно з ринковою.