- •Перелік екзаменаційних запитань з дисципліни
- •1. Історія України як наука, предмет і завдання курсу «Історія України». Періодизація історії України
- •2. Охарактеризувати дослов'янські народи на території України
- •3. Роз’яснити теорії походження слов’ян. Проаналізувати господарську діяльність, побут та вірування східних слов’ян
- •4. Охарактеризувати процес становлення Київської Русі. Розкрити сутність теорії походження Київської Русі
- •5. Проаналізувати політичний та суспільний лад Київської Русі
- •6. Визначити особливості економічного розвитку Київської Русі
- •7. Охарактеризувати розвиток культури і релігії Київської Русі
- •8. Охарактеризувати українські землі в період феодальної роздробленості. Роль Галицько-Волинського князівства в історії України
- •9. Розкрити причини та наслідки занепаду Київської держави
- •10. Розкрити причини, охарактеризувати процес і наслідки захоплення українських земель Польщею та Великим князівством Литовським
- •11. Розкрити зміст і дати оцінку Кревській, Люблінській та Берестейській уній
- •12. Визначити особливості соціально-економічного розвитку українських земель в XIV – першій половині XVII ст. Пояснити причини та наслідки закріпачення селян.
- •13. Проаналізувати причини і джерела виникнення українського козацтва. Запорозька Січ – козацька республіка
- •14. Проаналізувати козацько-селянські повстання першої половини XVII ст.
- •15. Визначити причини, передумови, характер, рушійні сили визвольної війни українського народу середини XVII ст.
- •16. Показати процес формування української держави в ході визвольної війни (сер. Хvіі ст.)
- •17. Дати оцінку Переяславської угоди та її наслідків. Проаналізувати Березневі статті 1654р.
- •18. Розкрити роль Богдана Хмельницького в історії України
- •19. Охарактеризувати політичне становище українського суспільства після смерті б. Хмельницького (період Руїни)
- •20. Охарактеризувати суспільно-політичний устрій та соціально-економічний розвиток Гетьманщини в першій половині XVIII ст.
- •21. Проаналізувати процес обмеження та знищення української автономії (XVIII ст.)
- •22. Охарактеризувати особливості розвитку українських земель під владою Польщі у XVIII ст. Повстанський рух (гайдамаки, Коліївщина)
- •23. Охарактеризувати соціально-економічні, політичні, та адміністративні зміни на правобережних та південних українських землях у складі Росії в останній чверті хvііі ст.
- •24. Охарактеризувати соціально-економічне та політичне становище українських земель в першій половині хіх ст. У складі Російської та Австрійської імперій
- •25. Проаналізувати хід буржуазних реформ в Російській імперії в 60-ті роки хіх ст. Та реалізація їх на українських землях
- •26.Охарактеризувати причини, хід та особливості промислового перевороту в Україні в другій половині хіх ст.
- •27. Охарактеризувати етапи культурно-національного відродження України з кінця хvііі до поч. Хх ст.
- •28. Проаналізувати процес формування і розвитку українських політичних партій на початку хх ст. Вплив революції 1905-1907 рр. На Україну
- •29. Охарактеризувати сутність та наслідки столипінської аграрної реформи для українських земель
- •30. Охарактеризувати становище України під час першої світової війни (1914-1918 рр.).
- •31. Лютнева революція 1917 р. В Росії. Утворення та діяльність Української Центральної Ради (березень 1917 – квітень 1918 р.)
- •32. Гетьманська держава п. Скоропадського: її досягнення, прорахунки та причини краху
- •33. Охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику Директорії. Причини її поразки у боротьбі за незалежність унр
- •34. Проаналізувати процес боротьби зунр за українську державність, причини її поразки та наслідки для західноукраїнських земель
- •35. Охарактеризувати боротьбу більшовиків за владу Рад в Україні у 1919-1920 рр. Причини перемоги радянської влади
- •36. Охарактеризувати зміни в геополітичному становищі України на початку 20-х рр. XX ст. Посилення соціально-економічної та політичної кризи
- •37. Охарактеризувати процес впровадження нової економічної політики в усрр, її підсумки та причини згортання
- •38. Охарактеризувати мету, напрями та підсумки індустріалізації в Радянській Україні (сер. 20-х – 30-ті роки хХст.)
- •39. Охарактеризувати запровадження колгоспного ладу в усрр. Пояснити причини та наслідки голоду 1932-1933 рр. В усрр
- •40. Дати оцінку масовим репресіям в усрр (кін. 20-х – 30-ті роки хХст.)
- •41.Проаналізувати розвиток національно-культурного будівництва в Україні в 20-30-ті роки хх ст. Політика коренізації, її особливості та причини згортання
- •42. Охарактеризувати розвиток західноукраїнських земель у 20-30-ті роки XX ст. У складі Польщі, Румунії та Чехословаччини.
- •43. Дати оцінку радянсько-німецьким договорам 1939 р. І повязаної з ними долі західноукраїнських земель
- •44. Охарактеризувати політику радянської влади в Західній Україні (1939-1941 рр.)
- •45. Напад нацистської Німеччини на срср. Розкрити сутність німецького окупаційного режиму та його наслідки для України
- •Окупаційний режим
- •46. Проаналізувати підпільну боротьбу і партизанський рух на території Україні в роки Великої Вітчизняної війни
- •47. Охарактеризувати діяльність оун та упа в роки Другої світової війни та її сучасні оцінки
- •48. Охарактеризувати процес визволення України від німецько-фашистських загарбників (1942 – 1944рр.)
- •Підсумки війни для України
- •49. Розвиток урср в повоєння роки: політичні, економічні і соціальні проблеми (1945 – поч. 1950-х рр.).
- •50. Охарактеризувати політичні та соціально-економічні зміни в срср та їх прояви в урср після смерті Сталіна (1953 – поч. 60-х рр. Хх ст.)
- •51. Проаналізувати суспільно-політичне життя в Україні в к. 50-х – на початку 60-х років хХст. «Хрущовська відлига» та рух «шістидесятників»
- •52. Проаналізувати процеси наростання системної кризи в срср в 70-ті – 1980-ті роки хХст. Та її прояви в Україні. Сутність «застою» в економіці країни
- •53. Охарактеризувати дисидентський рух в Україні в 60 – 80-ті роки хХст.
- •54. Охарактеризувати соціально-економічні та політичні процеси в урср в часи «перебудови» (1985 – 1991 рр.)
- •55. Проголошення незалежності України. Проаналізувати зовнішні і внутрішні чинники, які зумовили появу незалежної України
- •56. Дати характеристику державотворчим процесам в Україні в умовах незалежності
- •57. Проаналізувати процес становлення політичної системи й формування багатопартійності в Україні у роки незалежності
- •58. Проаналізувати економічний стан України в умовах незалежності
- •59. Проаналізувати розвиток соціальної сфери і культури в сучасній Україні
- •60. Проаналізувати основні напрямки зовнішньої політики незалежної України
- •Рекомендована література Список основної літератури
- •Список додаткової літератури
- •Навчально-методичне видання для студентів напряму ДонНту усіх напрямів підготовки
45. Напад нацистської Німеччини на срср. Розкрити сутність німецького окупаційного режиму та його наслідки для України
22 червня 1941р. фашистська Німеччина, без оголошення війни напала на Радянський Союз. Почалася Велика Вітчизняна війна. Німецьке командування заздалегіть підготувало план “Барбаросса” – війни проти СРСР, в основу якого була покладена стратегія блискавичної війни. Напад на СРСР здійснювали три групи армій. Група армій “Південь” наступала на Україну, група армій “Центр” – на Москву, група армій “Північ” – через Прибалтику на Ленінград.
На початок вторгнення збройні сили фашистської Німеччини і союзних їй країн переважали Червону Армію в особливому складі в 1,8 рази, в середніх і важких танках – в 1,5 рази, в бойових літаках нових типів – в 3,2 рази, а гарматах і мінометах – в 1,25.
Початок Великої Вітчизняної війни для СРСР склався невдало. Радянські війська зазнали великих втрат у живій силі, військовій техніці і були змушені відступити. У перші місяці війни ворогу вдалося захопити теріторію, на якій до початку війни проживало майже 90 млн. чол., випускалась третина промислової продукції.
Причини поразки Червоної Армії в перші місяці війни:
Радянське керівництво на чолі з Й. Сталіним не вжило необхідних заходів для належної підготовки радянських військ до відсічі ворога.
Й. Сталін і Генеральний штаб припустився серйозних прорахунків у визначенні напрямку головного удару ворога. Радянське командування головним помилково вважало наступ на Україну, тоді як згідно з планом „Барбаросса” головний удар мала здійснити група армій „Центр”.
Значний військовий досвід німецького командування і бойових частин у веденні сучасних мобільних бойових дій із застосуванням значної кількості танків і літаків.
Невдале розташування радянських військ для ведення оборонних боїв – вони розміщувалися трьома ешелонами один за одним (57, 52 і 62 дивізії), у результаті чого військові з’єднання вступали в бій по черзі і це давало можливість розбити їх частинами.
Оборонні споруди на новому кордоні на початку бойових дій не були збудовані. До того ж вони були невдало розташовані (лінія Молотова).
Масові репресії в армії 1937 – 1938 рр. і в подальші роки призвели до винищення кращих кадрів Червоної армії.
Незавершеність переозброєння і реорганізації Червоної армії, що почалась 1939 р. і мала завершитися 1942 р. Недостатнє володіння особовим складом новими зразками зброї.
Український напрям, за планом “Барбаросса”, був одним з найголовніших. На Україну вдерлися 57 дивізій та 13 корпусів групи армій “Південь”, які повинні були просуватися в напрямку Києва, а далі планувався удар на Харків і Донбас. Допоміжний удар завдавався на півдні – через Молдавію вглиб Південної України на Крим.
На Україні військам агресора протистояли два фронти: Південно-Західний (командуючий – генерал М.П.Кірпонос) і Південний (командуючий – генерал І.В.Тюленєв). 30 червня 1941 р. був створений Державний Комітет Оборони (ДКО) на чолі з Й. В.Сталіним. В руках цього надзвичайного органу була зосереджена вся повнота влади в Україні. 7 липня 1941р. керівництво України опублікувало звернення до українського народу, в якому закликало трудящих чинити рішучий опір ворожій навалі.
У результаті невдач Червоної Армії в прикордонних битвах на фронті склалася дуже складна обстановка. На Південно-Західному фронті найбільш загрозливе становище було на київському напрямку. Розрахунки гітлерівців на швидке захоплення Києва зазнали краху. Червона Армія з допомогою місцевого населення тримала оборону Києва з 11 липня до 25 вересня 1941 р. Тільки 17 вересня Ставка дозволила залишити Київ. Але було пізно: вороже кільце замкнулося. У київському оточенні загинуло 4 армії. Жорстокі бої розгорнулися біля Дніпропетровська і Запоріжжя. Героїчна оборона Одеси тривала 73 дні. У смузі Південного фронту протягом першої половини вересня точилися запеклі бої. До кінця жовтня 1941 р. ворог захопив майже всю Лівобережну Україну, Харківський промисловий район, більшу частину Донбасу і Крим, де радянські війська стійко утримували лише Севастополь. На кінець 1941 р. ворог окупував майже всю Україну, крім Ворошиловградської та східних районів Харківської і Сталінської областей.
Але розрахунки фашистського керівництва на досягнення головної стратегічної мети – швидкого розгрому Радянської держави – були зірвані. Воєнні дії набули затяжного характеру. А це вимагало напруження всіх моральних і фізичних сил радянського народу, великої організаторської роботи по створенню матеріальних передумов для перемоги.