- •Перелік екзаменаційних запитань з дисципліни
- •1. Історія України як наука, предмет і завдання курсу «Історія України». Періодизація історії України
- •2. Охарактеризувати дослов'янські народи на території України
- •3. Роз’яснити теорії походження слов’ян. Проаналізувати господарську діяльність, побут та вірування східних слов’ян
- •4. Охарактеризувати процес становлення Київської Русі. Розкрити сутність теорії походження Київської Русі
- •5. Проаналізувати політичний та суспільний лад Київської Русі
- •6. Визначити особливості економічного розвитку Київської Русі
- •7. Охарактеризувати розвиток культури і релігії Київської Русі
- •8. Охарактеризувати українські землі в період феодальної роздробленості. Роль Галицько-Волинського князівства в історії України
- •9. Розкрити причини та наслідки занепаду Київської держави
- •10. Розкрити причини, охарактеризувати процес і наслідки захоплення українських земель Польщею та Великим князівством Литовським
- •11. Розкрити зміст і дати оцінку Кревській, Люблінській та Берестейській уній
- •12. Визначити особливості соціально-економічного розвитку українських земель в XIV – першій половині XVII ст. Пояснити причини та наслідки закріпачення селян.
- •13. Проаналізувати причини і джерела виникнення українського козацтва. Запорозька Січ – козацька республіка
- •14. Проаналізувати козацько-селянські повстання першої половини XVII ст.
- •15. Визначити причини, передумови, характер, рушійні сили визвольної війни українського народу середини XVII ст.
- •16. Показати процес формування української держави в ході визвольної війни (сер. Хvіі ст.)
- •17. Дати оцінку Переяславської угоди та її наслідків. Проаналізувати Березневі статті 1654р.
- •18. Розкрити роль Богдана Хмельницького в історії України
- •19. Охарактеризувати політичне становище українського суспільства після смерті б. Хмельницького (період Руїни)
- •20. Охарактеризувати суспільно-політичний устрій та соціально-економічний розвиток Гетьманщини в першій половині XVIII ст.
- •21. Проаналізувати процес обмеження та знищення української автономії (XVIII ст.)
- •22. Охарактеризувати особливості розвитку українських земель під владою Польщі у XVIII ст. Повстанський рух (гайдамаки, Коліївщина)
- •23. Охарактеризувати соціально-економічні, політичні, та адміністративні зміни на правобережних та південних українських землях у складі Росії в останній чверті хvііі ст.
- •24. Охарактеризувати соціально-економічне та політичне становище українських земель в першій половині хіх ст. У складі Російської та Австрійської імперій
- •25. Проаналізувати хід буржуазних реформ в Російській імперії в 60-ті роки хіх ст. Та реалізація їх на українських землях
- •26.Охарактеризувати причини, хід та особливості промислового перевороту в Україні в другій половині хіх ст.
- •27. Охарактеризувати етапи культурно-національного відродження України з кінця хvііі до поч. Хх ст.
- •28. Проаналізувати процес формування і розвитку українських політичних партій на початку хх ст. Вплив революції 1905-1907 рр. На Україну
- •29. Охарактеризувати сутність та наслідки столипінської аграрної реформи для українських земель
- •30. Охарактеризувати становище України під час першої світової війни (1914-1918 рр.).
- •31. Лютнева революція 1917 р. В Росії. Утворення та діяльність Української Центральної Ради (березень 1917 – квітень 1918 р.)
- •32. Гетьманська держава п. Скоропадського: її досягнення, прорахунки та причини краху
- •33. Охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику Директорії. Причини її поразки у боротьбі за незалежність унр
- •34. Проаналізувати процес боротьби зунр за українську державність, причини її поразки та наслідки для західноукраїнських земель
- •35. Охарактеризувати боротьбу більшовиків за владу Рад в Україні у 1919-1920 рр. Причини перемоги радянської влади
- •36. Охарактеризувати зміни в геополітичному становищі України на початку 20-х рр. XX ст. Посилення соціально-економічної та політичної кризи
- •37. Охарактеризувати процес впровадження нової економічної політики в усрр, її підсумки та причини згортання
- •38. Охарактеризувати мету, напрями та підсумки індустріалізації в Радянській Україні (сер. 20-х – 30-ті роки хХст.)
- •39. Охарактеризувати запровадження колгоспного ладу в усрр. Пояснити причини та наслідки голоду 1932-1933 рр. В усрр
- •40. Дати оцінку масовим репресіям в усрр (кін. 20-х – 30-ті роки хХст.)
- •41.Проаналізувати розвиток національно-культурного будівництва в Україні в 20-30-ті роки хх ст. Політика коренізації, її особливості та причини згортання
- •42. Охарактеризувати розвиток західноукраїнських земель у 20-30-ті роки XX ст. У складі Польщі, Румунії та Чехословаччини.
- •43. Дати оцінку радянсько-німецьким договорам 1939 р. І повязаної з ними долі західноукраїнських земель
- •44. Охарактеризувати політику радянської влади в Західній Україні (1939-1941 рр.)
- •45. Напад нацистської Німеччини на срср. Розкрити сутність німецького окупаційного режиму та його наслідки для України
- •Окупаційний режим
- •46. Проаналізувати підпільну боротьбу і партизанський рух на території Україні в роки Великої Вітчизняної війни
- •47. Охарактеризувати діяльність оун та упа в роки Другої світової війни та її сучасні оцінки
- •48. Охарактеризувати процес визволення України від німецько-фашистських загарбників (1942 – 1944рр.)
- •Підсумки війни для України
- •49. Розвиток урср в повоєння роки: політичні, економічні і соціальні проблеми (1945 – поч. 1950-х рр.).
- •50. Охарактеризувати політичні та соціально-економічні зміни в срср та їх прояви в урср після смерті Сталіна (1953 – поч. 60-х рр. Хх ст.)
- •51. Проаналізувати суспільно-політичне життя в Україні в к. 50-х – на початку 60-х років хХст. «Хрущовська відлига» та рух «шістидесятників»
- •52. Проаналізувати процеси наростання системної кризи в срср в 70-ті – 1980-ті роки хХст. Та її прояви в Україні. Сутність «застою» в економіці країни
- •53. Охарактеризувати дисидентський рух в Україні в 60 – 80-ті роки хХст.
- •54. Охарактеризувати соціально-економічні та політичні процеси в урср в часи «перебудови» (1985 – 1991 рр.)
- •55. Проголошення незалежності України. Проаналізувати зовнішні і внутрішні чинники, які зумовили появу незалежної України
- •56. Дати характеристику державотворчим процесам в Україні в умовах незалежності
- •57. Проаналізувати процес становлення політичної системи й формування багатопартійності в Україні у роки незалежності
- •58. Проаналізувати економічний стан України в умовах незалежності
- •59. Проаналізувати розвиток соціальної сфери і культури в сучасній Україні
- •60. Проаналізувати основні напрямки зовнішньої політики незалежної України
- •Рекомендована література Список основної літератури
- •Список додаткової літератури
- •Навчально-методичне видання для студентів напряму ДонНту усіх напрямів підготовки
37. Охарактеризувати процес впровадження нової економічної політики в усрр, її підсумки та причини згортання
Новий курс уряду в промисловості визначився з другої половини 1921 р. 9 серпня В. Ленін підписав “Наказ Ради народних комісарів про впровадження в життя начал нової економічної політики ”. Згідно з ним держава повинна була утримувати переважно великі підприємства. Приватне господарювання допускалося головним чином на дрібних заводах і фабриках. Дрібна промисловість передавалася в оренду, тобто, залишалася під контролем держави. Перевагою серед орендаторів користувалися організації (кооперативи, комнезами, артілі). На госпрозрахунок переводилися не окремі фабрики і заводи, а їх певна сукупність, утворена за галузевою, територіальною або галузево-територіальною ознаками. Ця сукупність була названа трестом, за схожістю (хоч і віддаленою) з капіталістичними об’єднаннями, учасники яких втрачала виробничу, комерційну, а інколи й юридичну самостійність. Фабрики і заводи, що входили до складу трестів, не мали статусу юридичних осіб. Навіть найбільші з них працювали як цехові підрозділи, без права виходу на ринок. Перші трести з’явилися восени 1921 р. Деякі з них були надзвичайно великими підприємствами. Зокрема, у трест “Донвугілля” було об’єднано переважну більшість великих шахт Донбасу. На початку 1923 р. в ньому працювало 94 тис. робітників.
За темпами відбудови велика промисловість спочатку відставала від дрібної і кустарно-ремісничої. Після завершення грошової реформи в державному бюджеті з’явилися кошти, які можна було спрямувати на відбудову промисловості. Найбільш вузьким місцем була кам’яновугільна промисловість. Тому уряд звернув особливу увагу на відродження Донбасу. Видобуток вугілля зосередили на найбільш перспективних шахтах. У 1925/26 господарському році Донбас мав майже 20 млн. т. вугілля, що становило 78% довоєнного рівня. Більше половини видобутого палива припало на частку великих шахт. З середини 20-х рр. почали будувати ряд державних районних (тобто, здатних обслужити потреби цілого району) електростанцій, скорочено – ДРЕС.
Проведення аграрної реформи налагодило стосунки селян з непопулярною раніше владою комуністів. У 1923 р., коли основні роботи по перерозподілу земельних ресурсів завершилися, основною фігурою на селі утвердився селянин - власник. Землекористування бідняцько-середняцьких господарств збільшилося в півтора рази за рахунок передачі їм поміщицьких земель, а також вилучення тієї частини селянських земель, яка перевищувала трудову норму. Трудовою нормою вважалася земельна ділянка, яку селянин мав змогу обробити силами власної родини, без залучення наймитів. У травні 1923 р. всі податки з селянського двору були зведені до єдиного сільськогосподарського податку в грошовій формі. На гроші, одержані бюджетом за цим податком, державні хлібозаготівельні організації купували зерно на ринку.
Розвиток непу благотворно вплину на сільське господарство, але був нездатний забезпечити матеріальну базу для індустріалізації країни. Будучи відірваною від ринку, націоналізована промисловість не могла стати ефективною. Так званий “госпрозрахунок ” не заміняв їй вільного розвитку в умовах ринку. Як тільки склалися об’єктивні умови для індустріалізації, треба було змінювати економічну політику: або приватизувати промисловість, відмовляючись від самої ідеї “командних висот ” та економічної влади, або одержавити сільське господарство шляхом колективізації селянських засобів виробництва.