Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
MINISTERSTVO_OSVITI_I_NAUKI_UKRAYiNI.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
315.82 Кб
Скачать

37. Охарактеризувати процес впровадження нової економічної політики в усрр, її підсумки та причини згортання

Новий курс уряду в промисловості визначився з другої половини 1921 р. 9 серпня В. Ленін підписав “Наказ Ради народних комісарів про впровадження в життя начал нової економічної політики ”. Згідно з ним держава повинна була утримувати переважно великі підприємства. Приватне господарювання допускалося головним чином на дрібних заводах і фабриках. Дрібна промисловість передавалася в оренду, тобто, залишалася під контролем держави. Перевагою серед орендаторів користувалися організації (кооперативи, комнезами, артілі). На госпрозрахунок переводилися не окремі фабрики і заводи, а їх певна сукупність, утворена за галузевою, територіальною або галузево-територіальною ознаками. Ця сукупність була названа трестом, за схожістю (хоч і віддаленою) з капіталістичними об’єднаннями, учасники яких втрачала виробничу, комерційну, а інколи й юридичну самостійність. Фабрики і заводи, що входили до складу трестів, не мали статусу юридичних осіб. Навіть найбільші з них працювали як цехові підрозділи, без права виходу на ринок. Перші трести з’явилися восени 1921 р. Деякі з них були надзвичайно великими підприємствами. Зокрема, у трест “Донвугілля” було об’єднано переважну більшість великих шахт Донбасу. На початку 1923 р. в ньому працювало 94 тис. робітників.

За темпами відбудови велика промисловість спочатку відставала від дрібної і кустарно-ремісничої. Після завершення грошової реформи в державному бюджеті з’явилися кошти, які можна було спрямувати на відбудову промисловості. Найбільш вузьким місцем була кам’яновугільна промисловість. Тому уряд звернув особливу увагу на відродження Донбасу. Видобуток вугілля зосередили на найбільш перспективних шахтах. У 1925/26 господарському році Донбас мав майже 20 млн. т. вугілля, що становило 78% довоєнного рівня. Більше половини видобутого палива припало на частку великих шахт. З середини 20-х рр. почали будувати ряд державних районних (тобто, здатних обслужити потреби цілого району) електростанцій, скорочено – ДРЕС.

Проведення аграрної реформи налагодило стосунки селян з непопулярною раніше владою комуністів. У 1923 р., коли основні роботи по перерозподілу земельних ресурсів завершилися, основною фігурою на селі утвердився селянин - власник. Землекористування бідняцько-середняцьких господарств збільшилося в півтора рази за рахунок передачі їм поміщицьких земель, а також вилучення тієї частини селянських земель, яка перевищувала трудову норму. Трудовою нормою вважалася земельна ділянка, яку селянин мав змогу обробити силами власної родини, без залучення наймитів. У травні 1923 р. всі податки з селянського двору були зведені до єдиного сільськогосподарського податку в грошовій формі. На гроші, одержані бюджетом за цим податком, державні хлібозаготівельні організації купували зерно на ринку.

Розвиток непу благотворно вплину на сільське господарство, але був нездатний забезпечити матеріальну базу для індустріалізації країни. Будучи відірваною від ринку, націоналізована промисловість не могла стати ефективною. Так званий “госпрозрахунок ” не заміняв їй вільного розвитку в умовах ринку. Як тільки склалися об’єктивні умови для індустріалізації, треба було змінювати економічну політику: або приватизувати промисловість, відмовляючись від самої ідеї “командних висот ” та економічної влади, або одержавити сільське господарство шляхом колективізації селянських засобів виробництва.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]