2. Охарактеризувати дослов'янські народи на території України

На сучасній території України стародавні люди з'явилися саме в епоху раннього палеоліту – близько 1 млн. років тому. Археологи стверджують, що одними з найбільш давніх відомих людських поселень є – на р.Дністрі, біля с.Лука-Врубловецька (Кам'янець-Подільський р-н Хмельницької обл.) та у Донбасі поблизу с.Амвросіївка.

Кардинальні зміни в етногенезі розпочалися у ІІІ та ІІ тис. до н.е., коли землеробські племена змінюють скотарі й вершники, у так званий бронзовий вік. Це був перший великий суспільний поділ праці: пастуші, скотарські племена виділялися із загального складу стародавніх племен. У цей час скотарство стало основним заняттям чоловіків, які почали відігравати головну роль у господарському житті. На цій основі відбувся перехід від матріархату до патріархату – батьківського роду, де рід складався з ряду сімей, які вели своє походження по батьківський лінії. Первісне суспільство вступило у період розкладу, основними рисами якого стали зміцнення патріархальної сім'ї, поглиблення майнової нерівності, виникнення приватної власності.

У кінці ІІ – на початку І тис. до н.е. люди навчилися виплавляти залізо з руди і виробляти з нього знаряддя праці, зброю та різні побутові речі. Почалася залізна доба. Серед народів, що населяли територію Північного Причорномор'я та Криму, першими у писемних джерелах зустрічаємо кіммерійців, які займалися скотарством і землеробством. Кіммерійці (Х – сер. VІІст. до н.е.) займали територію між Дністром та Доном, Кримський та Таманський півострови. Займались скотарством. Кіммерійці першими почали застосовувати залізо у військовій справі (мечі, наконечникі стріл, шоломи). Під натиском скіфів розпалися. Скіфи (VІІст. – ІІІст. до н.е.) у степовій та лісоспеповій зонах утворили політичне об’єднання – Велику Скіфію, що приіснувала до ІІІ ст. до н.е. Скіфи поділялись та кочівників, землепашців, царских скіфів. Скотарство у скіфів було на високому рівні. Вирощувли коней, велику та дрібну худобу. Жили в городищах, оточених валами та ровами. Найвідоміше – Кам’яне городище (Запорізька обл.). Вели активну зовнішню політику. У 514р. до н.е. перський цар Дарій намагався завоювати Скіфію, проте похід закінчився для нього невдало. У 339р. до н.е. могутність Скіфії була підірвана Філіпом Македонським. У сер. ІІІст. скіфи були витиснуті сарматами.

У VІІ-VІ ст. до н.е., коли причорноморські степи займали скіфи, вихідці з Греції заснували на узбережжі Чорного і Азовського морів свої поселення, які стали рабовласницькими містами-державами (полісами). Серед грецьких міст-держав найбільш відомі: Ольвія, Херсонес, Пантікапей, Тіра, Феодосія, Танаїс. Кожне з цих міст являло собою невеличку рабовласницьку державу грецького взірця – демократичну або аристократичну республіку. В більшості з них вищим органом влади були народні збори. Постійним органом влади виступала Рада міста, яка обиралася народними зборами.

На початку V ст. до н.е. шляхом об'єднання під владою Археанактидів Пантікапея, Фанагорії і кількох інших міст-колоній у районі сучасної Керченської протоки утворилося Боспорське царство. Міста, які входили в цю рабовласницьку монархію, зберегли значну частку самостійності, а деякі з них навіть внутрішній демократичний устрій. Але в зовнішніх зносинах Боспорська держава виступала як єдине ціле на чолі з монархом.

Сармати (від іранського “саоромат” – опоясанний мечем) прийшли з Нижнього Поволжя у ІІІ ст. до н.е. З ІІІст. до н.е. являли собою утворення племінних союзів: царські сармати та язги, роксолани, алани. У ІІ ст. н.е. за ними закріпилась назва аланів. Сармати ще зберігали пережитки матріархату (за переданням, походять саме від амазонок). За культурно-господарським рівнем були значно нижче за скіфів. Займались кочовим скотарством. Часто здійснювали грабіжницькі походи на Боспорське царство та Римську імперію. Під греко-римським впливом у сарматів набирає росту процес посилення родової знаті та формування класового суспільства. У 375 р. готи остаточно розбили і витіснили сарматів.

У ІІІ ст. н.е. на землі сучасної України прийшли войовничі германські племена готів, які розгромили сарматів, вели успішні війни з Римом, захопили Боспорське царство. Політичне об'єднання племен готів мало ряд ознак державності і досягло найбільшої могутності в середині ІV ст. за часів правління Германаріха. Проте наприкінці ІV століття у Північне Причорномор'я прийшли нові кочові племена – гуни. У 375 р. військо Германаріха зазнало остаточної поразки, після чого готські племена було витіснено з Північного Причорномор'я на землі Східної Римської імперії (Візантії).

Держава гунів стала одним із наймогутніших політичних утворень в історії людства. За правління Аттіли (середина V ст.). вона займала величезну територію від Рейну до Волги. Але після смерті Аттіли його держава розпалася.

Отже, у стародавню добу Україну населяли різні народи і племена. Починаючи з епохи бронзи зароджується праслов'янський етнічний масив, що з часом посів провідне місце на українських землях.