18. Розкрити роль Богдана Хмельницького в історії України

Богдан Хмельницький – видатний політичний і державний діяч середини XVII ст., роль якого в історії України важко переоцінити. Не випадково деякі дослідники порівнюють його з Олівером Кромвелем в Англії. До речі, останній уважно спостерігав за боротьбою православних українців проти поляків-католиків та навіть написав листа до Б. Хмельницького.

Народився Богдан Хмельницький 27 грудня 1595 р. в Чигирині у сім'ї дрібного українського шляхтича Михайла Хмельницького. Богдан одержав освіту в українській школі, а потім у Львівській єзуїтській колегії, знав латинь та кілька іноземних мов. Через трагічні особисті обставини Хмельницький став на чолі визвольної боротьби українського народу проти польського панування. Він справив великий вплив на перебіг подій української історії завдяки своєму таланту – таланту організатора, полководця, державного діяча. Найбільшою заслугою Б. Хмельницького була напружена, послідовна праця по створенню української національної держави. Здійсненню цього історичного завдання була підпорядкована вся діяльність гетьмана.

Таким чином, Б. Хмельницький, по-перше очолив боротьбу народних мас проти польсько-шляхетського панування, об'єднавши для цього зусилля різних станів і верств українського населення. В результаті була знижена гострота соціальних суперечностей, усунена можливість переростання їх у громадянську війну. У суспільстві, позбавленому впевненості в собі й виразного відчуття самобутності, він відроджує почуття гордості й рішучість боронити свої інтереси.

По-друге, заслугою Б. Хмельницького є те, що він протягом першого року війни за допомогою досвідченої козацької старшини з розрізнених селянських та козацьких загонів, що виникали в Україні під час повстання, зумів створити народно-визвольну армію. Так, наприклад, на початку війни козаки володіли тільки кількома гарматами. Наприкінці війни артилерійський парк народно-визвольної армії налічував уже 400 гармат. Хмельницький збільшив кількість гармат, налагодивши виробництво їх у полках, а також за рахунок трофейних і присланих російським урядом. У результаті, в ряді битв – під Зборовом, Берестечком, Білою Церквою – козацька артилерія перевершувала польську. А перемогу Богдана Хмельницького в битві біля м. Батіг, де польські війська були оточені і повністю знищені, сучасники порівнювали з перемогою карфагенського полководця Ганнібала над римлянами у 216 р. до н. е. під Каннами, яка протягом багатьох віків вважалася класичним взірцем оточення і цілковитого знищення противника.

По-третє, Б.Хмельницький виявив себе видатним дипломатом. Так, наприклад, у квітні 1648 р. Б. Хмельницький уклав воєнний союз з кримським ханом. Це дало йому можливість забезпечити свій тил з півдня від татар і посилити повстанські загони кіннотою. Були встановлені дипломатичні зв’язки з Туреччиною, Кримом, Росією, Трансільванією, Швецією, Австрійською імперією, Бранденбурзьким князівством, Венецією. Богдан Хмельницький вивів Україну на міжнародну арену умів дипломатичним хистом лавірувати між ворожими сусідами.

І останнє, головне, Б. Хмельницький – перший з політичних діячів не тільки висунув завдання створення незалежної української держави, але й зробив усе можливе для її втілення. На визволеній території України виник новий державний апарат, прототипом його були установи, що існували в Запорозькій Січі. Не зважаючи на своє шляхетське положення, гетьман, дбаючи про інтереси козацтва, пішов шляхом розвитку тих зародків національної державності, які почали формуватися на Запоріжжі з другої половини ХVІ ст. Так на політичній карті Європи з’явилася Українська козацька держава з демократичними рисами політичного устрою та соціально-економічних відносин.

І лише вкрай несприятливі обставини того часу призвели до втрати українцями можливості національного самовизначення. Водночас слід зауважити, що особа Б. Хмельницького не піддається однозначній оцінці. Зрозуміло, що. не оминули Хмельницького невдачі, помилки та прорахунки. Це й Берестечко, й катастрофічна молдавська кампанія, й провал спільного козацько-семигородського походу на Польщу, й нарешті, нездатність змусити як союзників, так і ворогів визнати цілісність України. По-різному вчені оцінюють передусім такий вирішальний крок, як укладення Переяславської угоди 1654 року.

Слід однак визначити, що гетьман діяв як мудрий політик і обрав найбільш оптимальний на той час варіант. У свідомості переважної українців, починаючи з тих часів аж дотепер, Б. Хмельницький залишається великим визволителем, героїчною постаттю, яка силою своєї індивідуальності й розуму підняла їх із багатовікового паралічу бездіяльності та безнадії й вивела на шлях національного та соціально-економічного звільнення.