- •Перелік екзаменаційних запитань з дисципліни
- •1. Історія України як наука, предмет і завдання курсу «Історія України». Періодизація історії України
- •2. Охарактеризувати дослов'янські народи на території України
- •3. Роз’яснити теорії походження слов’ян. Проаналізувати господарську діяльність, побут та вірування східних слов’ян
- •4. Охарактеризувати процес становлення Київської Русі. Розкрити сутність теорії походження Київської Русі
- •5. Проаналізувати політичний та суспільний лад Київської Русі
- •6. Визначити особливості економічного розвитку Київської Русі
- •7. Охарактеризувати розвиток культури і релігії Київської Русі
- •8. Охарактеризувати українські землі в період феодальної роздробленості. Роль Галицько-Волинського князівства в історії України
- •9. Розкрити причини та наслідки занепаду Київської держави
- •10. Розкрити причини, охарактеризувати процес і наслідки захоплення українських земель Польщею та Великим князівством Литовським
- •11. Розкрити зміст і дати оцінку Кревській, Люблінській та Берестейській уній
- •12. Визначити особливості соціально-економічного розвитку українських земель в XIV – першій половині XVII ст. Пояснити причини та наслідки закріпачення селян.
- •13. Проаналізувати причини і джерела виникнення українського козацтва. Запорозька Січ – козацька республіка
- •14. Проаналізувати козацько-селянські повстання першої половини XVII ст.
- •15. Визначити причини, передумови, характер, рушійні сили визвольної війни українського народу середини XVII ст.
- •16. Показати процес формування української держави в ході визвольної війни (сер. Хvіі ст.)
- •17. Дати оцінку Переяславської угоди та її наслідків. Проаналізувати Березневі статті 1654р.
- •18. Розкрити роль Богдана Хмельницького в історії України
- •19. Охарактеризувати політичне становище українського суспільства після смерті б. Хмельницького (період Руїни)
- •20. Охарактеризувати суспільно-політичний устрій та соціально-економічний розвиток Гетьманщини в першій половині XVIII ст.
- •21. Проаналізувати процес обмеження та знищення української автономії (XVIII ст.)
- •22. Охарактеризувати особливості розвитку українських земель під владою Польщі у XVIII ст. Повстанський рух (гайдамаки, Коліївщина)
- •23. Охарактеризувати соціально-економічні, політичні, та адміністративні зміни на правобережних та південних українських землях у складі Росії в останній чверті хvііі ст.
- •24. Охарактеризувати соціально-економічне та політичне становище українських земель в першій половині хіх ст. У складі Російської та Австрійської імперій
- •25. Проаналізувати хід буржуазних реформ в Російській імперії в 60-ті роки хіх ст. Та реалізація їх на українських землях
- •26.Охарактеризувати причини, хід та особливості промислового перевороту в Україні в другій половині хіх ст.
- •27. Охарактеризувати етапи культурно-національного відродження України з кінця хvііі до поч. Хх ст.
- •28. Проаналізувати процес формування і розвитку українських політичних партій на початку хх ст. Вплив революції 1905-1907 рр. На Україну
- •29. Охарактеризувати сутність та наслідки столипінської аграрної реформи для українських земель
- •30. Охарактеризувати становище України під час першої світової війни (1914-1918 рр.).
- •31. Лютнева революція 1917 р. В Росії. Утворення та діяльність Української Центральної Ради (березень 1917 – квітень 1918 р.)
- •32. Гетьманська держава п. Скоропадського: її досягнення, прорахунки та причини краху
- •33. Охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику Директорії. Причини її поразки у боротьбі за незалежність унр
- •34. Проаналізувати процес боротьби зунр за українську державність, причини її поразки та наслідки для західноукраїнських земель
- •35. Охарактеризувати боротьбу більшовиків за владу Рад в Україні у 1919-1920 рр. Причини перемоги радянської влади
- •36. Охарактеризувати зміни в геополітичному становищі України на початку 20-х рр. XX ст. Посилення соціально-економічної та політичної кризи
- •37. Охарактеризувати процес впровадження нової економічної політики в усрр, її підсумки та причини згортання
- •38. Охарактеризувати мету, напрями та підсумки індустріалізації в Радянській Україні (сер. 20-х – 30-ті роки хХст.)
- •39. Охарактеризувати запровадження колгоспного ладу в усрр. Пояснити причини та наслідки голоду 1932-1933 рр. В усрр
- •40. Дати оцінку масовим репресіям в усрр (кін. 20-х – 30-ті роки хХст.)
- •41.Проаналізувати розвиток національно-культурного будівництва в Україні в 20-30-ті роки хх ст. Політика коренізації, її особливості та причини згортання
- •42. Охарактеризувати розвиток західноукраїнських земель у 20-30-ті роки XX ст. У складі Польщі, Румунії та Чехословаччини.
- •43. Дати оцінку радянсько-німецьким договорам 1939 р. І повязаної з ними долі західноукраїнських земель
- •44. Охарактеризувати політику радянської влади в Західній Україні (1939-1941 рр.)
- •45. Напад нацистської Німеччини на срср. Розкрити сутність німецького окупаційного режиму та його наслідки для України
- •Окупаційний режим
- •46. Проаналізувати підпільну боротьбу і партизанський рух на території Україні в роки Великої Вітчизняної війни
- •47. Охарактеризувати діяльність оун та упа в роки Другої світової війни та її сучасні оцінки
- •48. Охарактеризувати процес визволення України від німецько-фашистських загарбників (1942 – 1944рр.)
- •Підсумки війни для України
- •49. Розвиток урср в повоєння роки: політичні, економічні і соціальні проблеми (1945 – поч. 1950-х рр.).
- •50. Охарактеризувати політичні та соціально-економічні зміни в срср та їх прояви в урср після смерті Сталіна (1953 – поч. 60-х рр. Хх ст.)
- •51. Проаналізувати суспільно-політичне життя в Україні в к. 50-х – на початку 60-х років хХст. «Хрущовська відлига» та рух «шістидесятників»
- •52. Проаналізувати процеси наростання системної кризи в срср в 70-ті – 1980-ті роки хХст. Та її прояви в Україні. Сутність «застою» в економіці країни
- •53. Охарактеризувати дисидентський рух в Україні в 60 – 80-ті роки хХст.
- •54. Охарактеризувати соціально-економічні та політичні процеси в урср в часи «перебудови» (1985 – 1991 рр.)
- •55. Проголошення незалежності України. Проаналізувати зовнішні і внутрішні чинники, які зумовили появу незалежної України
- •56. Дати характеристику державотворчим процесам в Україні в умовах незалежності
- •57. Проаналізувати процес становлення політичної системи й формування багатопартійності в Україні у роки незалежності
- •58. Проаналізувати економічний стан України в умовах незалежності
- •59. Проаналізувати розвиток соціальної сфери і культури в сучасній Україні
- •60. Проаналізувати основні напрямки зовнішньої політики незалежної України
- •Рекомендована література Список основної літератури
- •Список додаткової літератури
- •Навчально-методичне видання для студентів напряму ДонНту усіх напрямів підготовки
9. Розкрити причини та наслідки занепаду Київської держави
Велика держава середньовіччя – Київська Русь не була, між тим, монолітом ні в етнічному плані, ні за формою організації влади, здійснюваної з Києва. Ознаки політичного роздроблення Київської Русі були помітні вже відразу після смерті Ярослава в 1054 р. Ще за життя він поділив державу між своїми синами. У Київській Русі з 1054 р. встановилася незнана раніше форма правління, яку історики назвали триумвіратом Ярославичів. Всі державні справи брати вирішували разом: видавали закони («Правда Ярославичів»), ходили в походи на кочовиків (торків і половців), тощо. Але здебільшого триумвіри дбали про збільшення власних володінь. Після невдалої для Русі битви з половцями на р. Альті триумвірат розпався. Так скінчився майже 20-літній триумвірат Ярославичів.
Перед загрозою з боку половців князі роблять спроби залагодити справи миром і припинити усобиці, для чого скликають князівські з'їзди. Першим із таких був з'їзд 1097 р. у Любечі. Там було визнано принцип, за яким кожний князь мусив володіти своєю вотчиною, тобто землею, виділеною йому батьком, і не посягати на землі інших князів («кожен да держить отчину свою»). Це узаконило роздроблення Давньоруської держави на окремі спадкові князівства.
Володимир Мономах (1113-1125 рр.) і його син Мстислав (1125-1132 рр.) на якийсь час поновили і зміцнили великокнязівську владу, але припинити роздроблення Київської Русі не змогли.
Протягом 30-50-х років XII ст. від Києва відокремилися всі значні феодальні князівства. Відособлення цих князівств, що здавна сплачували Києву данину, призвело до занепаду його колишньої економічної і політичної могутності, хоча він і залишався одним із найбагатших міст і зберігав славу про минулу зверхність.
На економічному становищі Києва і київської землі згубно позначилися також руйнівні князівські усобиці і напади половців. Використовуючи феодальні міжусобиці на Русі, половці посилили натиск на руські землі і особливо на Придніпров'я. З 1061 по 1210 рр. вони вчинили 46 набігів на руські землі: з них найбільша кількість припала на Переяславщину і Київщину. Негативний вплив справило також переміщення європейських торгівельних шляхів, чому дуже сприяли хрестові походи. Після захоплення хрестоносцями Константинополя в 1204 р. київсько-візантійська торгівля була остаточно підірвана. З цього часу старовинний торгівельний шлях «із варяг в греки», який і без того страждав від частих набігів половців на Придніпров'я, зовсім занепав.
У другій половині XII ст. Київ остаточно втратив своє значення столиці Русі. Київська держава розпалася на ряд великих самостійних феодальних земель-князівств, найважливішими з яких були: Київська, Чернігово-Сіверська, Переяславська, Галицька, Володимиро-Волинська, Полоцька, Турово-Пінська, Ростово-Суздальська, Новгородська, Смоленська. У кожній з цих земель був свій політичний центр – найбільше місто, яким володів старший князь землі, що титулувався, як і київський, «великий».
Кожна руська земля мала свої особливості політичного устрою. Так, внаслідок тривалої боротьби місцевого боярства проти князів у Новгороді та Пскові, утворилися боярські республіки, в інших землях (зокрема у Володимиро-Суздальській) перемогла міцна князівська влада, а в Галицько-Волинській великий вплив на політичне і соціально-економічне життя справило боярство, хоча в окремі періоди тут зміцнювалася влада князя. У середині – другій половині XII ст. у державних рамках Давньої Русі виділилося півтора десятка князівств і земель, які незабаром почали об'єднуватися в групи. Це історично об'єктивно закладало підвалини формування території трьох східнослов'янських народностей.
У Північно-Східній Русі особливо тісні зв'язки встановилися між Володимиро-Суздальською та Муромо-Рязанською землями. У Південній Русі то були Галицька і Волинська землі, що після їх об'єднання тяжіли до землі Київської. Ці процеси розвивалися далі наприкінці XII – на початку XIII ст.
Київська, Чернігово-Сіверська, Переяславська, Волинська, Галицька, Подільська землі, а також Буковина і Закарпаття стали тією територіальною основою, на якій склалася й розвивалася українська народність. А на середній Наддніпрянщині, в Київській землі, утворилося етнічне осереддя українського етносу, навколо якого поступово згуртувалося населення інших південно-руських земель. За середньою Наддніпрянщиною раніше, ніж за іншими землями Південної Русі, закріпилася назва «Україна», як синонім поняття «країна», тобто край, рідна земля (для зрівняння: Сербія по сербохорватські – «сербська країна»). Термін «Україна» вперше зустрічаємо в Київському літописі під 1187 р. в розумінні край, країна. Під 1189 р. той же Київський літопис називає Україною Галицьку землю. Отже, вже наприкінці XII ст. Україною літописці називали різні території Південно-Західної Русі. З часом назва «Україна» поширилася на всі етнічні українські землі.