42. Особливості морфології та анатомії Надряд Плаваючі (Impennes)

Містить один ряд – пінгвіноподібні – Sphenisciformes із 16 видами, що живуть у теперішній час. Поширені у південній півкулі, більшість видів – на островах Субантарктики, в Антарктиді. Не літають, добре плавають і пірнають. Передні кінцівки перетворені в ласти – органи поступального руху при плаванні та пірнанні, короткі задні кінцівки виконують функцію стерна, пальці з’єднані перетинками. На землі стоять і ходять, тримаючи тіло вертикально. Кістки крил сплощені, суглоби малорухомі, пояс передніх кінцівок і киль грудини добре розвинені. Пера густо сидять у шкірі, добре прилягають одне до одного, чим запобігають проникненню води і вітру. У сполучній тканині шкіри значні відкладення жиру, що виконують теплоізолюючу функцію. Харчуються у морі дрібною рибою, ракоподібними, молюсками. Гніздують колоніями, що можуть нараховувати десятки тисяч пар, які зберігаються декілька років. 1—2 яйця відкладають у короткі нори, у тріщини скель або просто на землю. Насиджують яйця по черзі обидва партнери. Пташенята вилуплюються зрячі, вкриті густим коротким пухом, батьки годують їх 3—6 місяців. Поза періодом розмноження кочують у морі, лише інколи виходять для відпочинку на сушу. Дрібні види пінгвінів сягають маси 1,5-3 кг, найкрупніший – імператорський пінгвін – має масу до 40 кг.

43. Загальна характеристика Надряду Безкільові (Ratitae)

Безкі́льові птахи́ (Palaeognathae) — надряд птахів, що характеризуються спільною анатомічною ознакою — відсутністю наявного у більшості представників класу виступу грудної кістки — кіля, до якого прикріплюється грудна мускулатура. Надряд включає 6 сучасних рядів: Страусоподібні (Struthioniformes) Ківіподібні (Apterygiformes) Казуароподібні (Casuariiformes) Моаподібні (Dinornithiformes) — вимерлі Нандуподібні (Rheiformes) Тинамуподібні (Tinamiformes). Надряд БЕЗКІЛЬОВІ, або страусові птахи дуже своєрідна група, зв’язана з високою спеціалізацією зв’язаною з рухом бігу по землі, а не з польотом. Має примітивні ознаки: відсутні аптерії, відсутні на пір’ях замкнуті опахала, є грудна мозоль на шкірі. Грудина мала і немає кіля. Лопатки і коракоїд зростаються в одну кістку, ключиця зачаткова. Тазові кістки і кістки черепа зростаються пізно і не повністю. Куприкової залози немає. Органом пересування є задні кінцівки, які досить довгі і міцні. Число пальців на ногах 3-2. Пневматичність кісток розвинена слабо Ряд Африканські страуси – Struthioniformes представлений лише одним видом, що живе у теперішній час – африканським страусом – Struthio camelus, який зараз живе у пустелях і напівпустелях Африки. Найкрупніший з існуючих зараз птахів, маса його сягає 75—100 кг. Не літає, швидко бігає. Скелет крила вкорочений, вилочка редукована, грудина не має киля. Задня кінцівка має дише два пальці. Пір’я рівномірно вкриває все тіло. Махові й рулеві пера виконують роль прикраси. Самець чорний з білими маховими і рульовими перами, самки коричнево-бурі. Харчуються грубою рослинною їжею, яка перетирається в мускульному шлунку. Звичайно біля самця тримаються 2—5 самок, які відкладають яйця вагою близько 1,5 кг у загальне гніздо. Вночі кладку висиджує самець, вдень – самки по черзі. Через 6—7 тижнів вилуплюються зрячі, покриті пухом пташенята, які здатні харчуватися самостійно. Пташенята кочують разом з дорослими птахами. Статевозрілими стають у віці 3—5 років. Ряд Нандуподібні – Rheiformes Два види страусоподібних птахів, що населяють саванни та напівпустелі Південної Америки. Від африканських страусів відрізняються меншими розмірами – їхня маса 20—25 кг. Забарвлення їх буре, на задніх кінцівках – по три пальця. З самцем тримаються 2—6 самок, які відкладають до 20—30 яєць у гніздову лунку, що викопує самець. Кладку висиджує тільки самець протягом 6 тижнів, він же водить виводок. Статевозрілими птахи стають у віці 2—3 років. Ряд Казуароподібні – Casuariiformes Нелітаючі страусоподібні австралійські птахи. У степах та чагарникових пустелях Австралії живуть Ему – Dromaius novae-hollandiae, – коричнево-бурі птахи, маса яких досягає 40-55 кг. Харчуються вегетативними частинами рослин, можуть наносити збитки посівам. Самка відкладає 8—10 яєць, самець висиджує і водить пташенят. Поза сезоном розмноження тримаються зграями в декілька десятків птахів. У лісах Нової Гвінеї і північно-східної Австралії живуть 3 види казуарів – Casuarius sp. Це крупні, масою до 80—90 кг, чорні птахи, що мають голі і яскраво забарвлені у синій або червоний колір ділянки шкіри на голові і шиї. На голові розвинений роговий виріст – шолом. Тримаються поодиноко або мало чисельними групами, харчуються плодами. Самка відкладає 3—5 яєць, які насиджує самець, він же водить виводок. Ряд Ківіподібні, або безкрили – Apterygiformes Найдрібніші зі страусоподібних безкильових птахів, мають масу лише 2—3 кг. Три види одного роду ківі Apteryх живуть у лісах та чагарникових заростях Нової Зеландії. Скелет крила та плечовий пояс сильно редуковані, дзьоб довгий і тонкий, на відміну від усіх інших птахів ніздрі розташовані на кінці дзьоба. Ведуть сутінковий спосіб життя. Харчуються безхребетними. Самка відкладає одне, рідко два яйця масою до 450 г. Висиджує і водить пташеня переважно самець. Статевозрілими птахи стають у віці 3—5 років. Ряд Тинамуподібні – Tinamiformes Наземні птахи лісів і степів Південної Америки, нагадують куріпок. На грудині добре розвинений килою, скелет крила і плечовий пояс типово пташині. Крила короткі і широкі. Короткі рульові пера прикриті покривними хвоста. Здатні до активного польоту, але злітають неохоче, коли тікають від ворога. Харчуються різноманітною рослинною і тваринною їжею. Самки відкладають по 2—3 кладки, які насиджують самці, вони ж водять виводки. Пташенята вилуплюються зрячі, покриті пухом, одразу ж залишають гніздо і самі харчуються. Дорослі птахи лише гріють, захищають пташенят та допомагають шукати корм.