5.3.1 Обробіток ґрунту

Агротехніка фіалки передбачає рясний полив. Фіалка - рослина, що потребує періодичних підгодівлі мінеральними добривами. Свіжі органічні використовувати небажано.

Грунт в якому буде рости посіви та вже дорослі фіалки повинен мати водостійку мікроагрегатну структуру, високу біохімічну активністьі бути забезпеченим доступним для рослини формою води та елементів мінерального живлення упродовж всього росту фіалки. Цього досягають, застосовуючи окремі приойми та системи обробітку грунту. Для нормального розвитку посівів фіалки проводять комплекс прийомів обробітку грунту:

- перекопка грунту до посадки або сівби;

- видалення кореневищ бу’рянів;

- вирівнення поверхні грунту;

- внесення органічних та мінеральних добрив.

Всі ці прийоми обробітку грунту проводять протогям всього періоду розвитку рослини.

Також до агротехнічного процесу входить полив фіалок. Поливати фіалки потрібно акуратно, не заливаючи листя і точку росту. Для поливання краще всього підійде невелика спринцівка з довгим тонким наконечником. Лити воду треба тонкою цівкою в край горщика, не розмиваючи грунт. Можна застосовувати полив знизу, зануренням горщика приблизно на третину в ємність з водою. Такє краще застосовувати при занадто пересушенім грунтовим комі або поганий змочуваності грунту. Кожен з цих методів поливу має свої переваги і недоліки. При поливі зверху є небезпека, що частина земляного кома залишилася сухою, хоча з горщика в піддон виступила вода. Крім того, при поливі зверху ви поступово вымываете з грунту поживні речовини. Полив знизу, з піддону, до появи вологи на поверхні за рахунок капілярного ефекту гарантує хорошу просочення ґрунту вологою, але постійний такий полив призводить до накопичення в грунті шкідливих солей і небажаного защелачиванию грунту. Тому розумно чергувати поливи зверху і знизу. Воду для поливу можна використовувати водопровідну, відстояну пару днів. Вода при поливі повина бути трохи тепліше кімнатної температури. Після поливу не ставте фіалку у прохолодне місце. Періодичність поливу залежить від багатьох факторів: вологості повітря, складу ґрунту, величини горщика і т.п. Поливати треба тільки після того як поверхня ґрунту підсохне. Занадто частий старанна полив призведе до закисання ґрунту, до загнивання спочатку коренів, а потім і стовбура сенполії. Кореневій системі не менше, ніж волога, потрібен і повітря. Проливати слід весь ком, до появи води в піддоні. Через півгодини після поливу воду з піддону потрібно злити.

5.3.2 Добрива

Фіалка Віттрока - інтенсивно зростаюча рослина, за короткий період вона повинна вирости і зацвісти. Тому, фіалка витрачає багато поживних речовин на цвітіння, дуже чуйна на підживлення. Фіалку краще підгодовувати повним комплексним добривом, що містить азот, калій і фосфор, а іноді й мікроелементи. Підгодівлю краще вносити в рідкому вигляді з поливом. Швидше і краще всього рослина реагуює на підживлення по листю. Добрива після обприскування листя швидко поглинаються, тому стан і вид рослин помітно поліпшуються вже через 1-2 дні.

Для отримання багатого і тривалого цвітіння фіалки, поліпшення її здоров'я і підвищення опірності хвороб і шкідників необхідно забезпечувати її додатковими дозами поживних речовин, тобто удобрювати. Фіалка поглинає з грунту найбільше калію, менше азоту і ще менше фосфору. Потреба в калії в похмуру погоду, при короткому світловому дні або ж при затіненні рослин значно зростає, а в азоті – скорочується. Неодмінною умовою вирощування фіалки є допосадкове удобрення грунту, тобто внесення добрив до посадки. Для поповнення грунту поживними речовинами і поліпшення її структури застосовують органічні добрива - гній, пташиний послід, компост, торф, сидерати.

Крім органічних добрив під рослину вносять мінеральні добрива, значно підвищують поживність грунту. Як би добре не була заправлен ​​грунт органічними та мінеральними добривами перед посівом або посадкою фіалки, в більшості випадків вона повністю не може забезпечити всіма поживними елементами. Тому необхідно застосовувати систематичну підгодівлю, яка сприятиме швидкому росту рослин і отриманню якісної квіткової продукції.

Для отримання високих декоративних якостей фіалки, тривалості цвітіння і поліпшення загального зовнішнього вигляду рослини є азотні добрива, а додавання до них фосфору і калію посилює їх сприятливу дію. Фосфорні і калійні добрива краще вносити з осені, а азотні - навесні. Перегодувати рослину, особливо азотом, більш небезпечно, ніж недогодувати. При надлишку азоту фіалки погано цвітє, розвиваючи багато листя і пагонів, сильніше хворіють грибними захворюваннями. Саме через те, що рослина всі сили віддає формуванню рясної зеленої маси, ріст якої стимулює азот, цвітіння виявляється мізерним. Середня доза на 1 м ² - 50 - 60 г фосфорних і калійних добрив восени і 30-40 г азотних навесні.

Щоб уникнути надлишку окремих елементів, краще використовувати комбіновані мінеральні добрива: нітроамофоску, нітрофоску, Кристалін та ін. Середня доза при першій підгодівлі 10-20 г добрив на 10 л води. Якщо добриво концентроване, наприклад сечовина або хлористий калій, то дозу краще зменшити. У другу і наступні підгодівлі кількість добрива необхідно збільшити до 30 г на 10 л води.

Підживлення вносять у сухому або рідкому вигляді у вологий грунт, і краще це робити у другій половині дня.

Розсаду фіалок корисно удобрювати аміачної селітрою і суперфосфатом (20-40 г на 1 кв. м). Фіалки не виносять свіжого гною.

Для мінеральних підживлень можна використовувати всі готові суміші. Їх розчиняють з розрахунку 30 г на відро води.

У період масового цвітіння підгодівлю проводять:

азотними добривами з розрахунку 15 г / м ^2,

фосфорними -15 г / м ^2,

калійними - 10 г / м ^2.

Після цвітіння азотними і калійними добривами - з розрахунку 10 г / м ^2.

Стимулятори росту застосовують для збільшення розміру та кількості квіток на одній рослині, для продовження термінів цвітіння. З цією метою на дорослі рослини впливають двома способами:

водний розчин гегероауксіна в слабкій концентрації розпорошують з обприскувача на листя, стебла, пагони рослини. Його дрібні крапельки потрапляють через продихи в тканини рослини і дають швидкий ефект. Така подача розчину в рослину називається позакореневого підживлення; розчином гетероауксину поливають грунт під час посадки рослин.

При внесенні добрив необхідно перевірити рівень кислотності грунту, так як кисла реакція грунтового середовища значно знижує і навіть нівелює дію мінеральних добрив.

Азотні добрива вносять навесні в рядки або лунки при посівах і посадках, а потім у вигляді підживлень безпосередньо під рослину в першій половині літа, коли йде інтенсивнє її зростання. У другій половині літа потреба рослин в азоті знижується.