1.3 Селекційні категорії дерев та їх характеристики

В лісовому господарстві найбільш перспективним вважається індивідуальний відбір дерев в кращих популяціях. Ця ідея знову ж таки виникла у шведських лісівників. При проведенні інвентаризації своїх лісів вони почали розділяти дерева окремих насаджень на “плюсові'', “нормальні'' та “мінусові’’. З того часу напрямок відбору плюсових дерев став одним з головних напрямків плюсової селекції і є вже нагромаджений досвід з цього питання.

Плюсові насадження - самі високопродуктивні для даного лісорослинного району , до складу верхнього ярусу яких участь плюсових і кращих нормальних дерев є максимальним . У високоповнотних древостанах воно повинно бути близько 20-30%. Виділяють їх у насінні заказники і використовують для збору поліпшених насіння і заготівлі живців з плюсових дерев для закладки насіннєвих плантацій.

До плюсових насаджень прийнято відносити такі , повнота яких , якщо видалити з них всі мінусові , не знизилася б, від 0,6 - 0,5.

Нормальні насадження мають високу і середню продуктивність , гарну і середню якість . Використовують для закладки лісонасіннєвих постійних і тимчасових ділянок і збору насіння для лісових культур.

Мінусові насадження мають низьку продуктивність і низьку якість , в них переважають мінусові дерева . Збір насіння для лісовирощування та насінництва з них заборонений. Винятки допускаються для лісорозведення в особливо суворих умовах . До мінусовим насадженням відносять такі, у яких видалення всіх мінусових дерев призвело б до утворення Рідколісся, тобто Деревостан повнотою 0,3 і нижче.

Мінусові дерева - це найгірші дерева в насадженні (по росту, якості стовбура, стану). Це все слабо зростаючі дерева, їх діаметр не перевищує 80% середнього діаметра насадження, а також дерева будь-яких розмірів з різко вираженими дефектами: хворі, сучкуваті, криві, пошкоджені та ін. Вони позначаються знаком «-». Збір насіння для лісовирощування з таких дерев категорично заборонений.

1.4 Вимого до плюсового дерева виду Ялиця цільнолиста та основні критерії, за якими проводиться його добір.

Залежно від напрямку селекції, німецькі лісівники розділяють плюсові дерева на такі групи:

1. Плюсові дерева з високою продуктивністю за масою. Це дерева які значно переважають ріст середніх дерев насаджень за висотою та товщино.

2. Плюсові дерева з високою добротністю. Вони повинні відрізнятися якісною формою стовбура та крони, будовою деревини, розміщенням сучків, підвищеною смолопродуктивністю, якісним візерунком деревини.

3. Плюсові дерева з високою стійкістю. Ці дерева мають одного або кількох несприятливих факторів навколишнього середовища.

4. Комбіновані плюсові дерева. Ці дерева мають відповідати всім перерахованим вище вимогам: мати високу продуктивність та якість стовбурів деревини, не мати пошкоджень та захворювань, характеризуватись високим ступенем очищення від сучків, бути стійкими проти несприятливих умов середовища.

Вимоги до плюсових дерев в лісах України розробив С.С П’ятницький (1961). Перш за все, ці дерева повинні бути швидкоростучими та високопродуктивними, тобто перевищувати середні дерева за висотою на 10-15% та за діаметром не менш, ніж на 25-30%. Відібрані плюсові дерева повинні добре плодоносити. Плюсові дерева можуть бути розділені на 2 категорії. До першої категорії відносяться лише такі дерева, які повністю відповідають вище перерахованим вимогам, а до другої з деякими відхиленням від них.