- •1.Предмет геофізики ландшафтів
- •2.Проблематика геофізики ландшафтів
- •3.Геофізика ландшафтів в системі географічних наук
- •4. Структура природно-геофізичного середовища. Організація ландшафтів.
- •5. Поняття «Динаміка природного середовища».
- •6. Поняття «Розвиток природного середовища»
- •7.Формування птк. Самоорганізація птк
- •8. Інваріантний аспект розуміння природного середовища
- •9.Зв’язки в птк
- •12.Стани птк.
- •13 Етологія птк .
- •14. Спонтанний і керований розвиток птк.
- •15.Природно-технічні системи
- •18 Загальні правила організації геофізичних досліджень
- •21.Границі птк в просторі і часі
- •22.Континуальні і дискретні границі
- •24. Вертикальна і горизональна структура геосистем.
- •25. Динаміка вертикальної структури птк.
- •26 Методи дослідження у геофізиці ландшафтів
- •27 28 Метод комплексної ординації геосистем
- •29.Метод просторово-часового аналізу і синтезу птк
- •30.Вертикальна структура
- •31.Стан птк
- •32.Взаємозвязок станів ландшафту, місцевості, урочища,фації.
- •35.Фітомаси, їх властивості і класифікація
- •36.Визначення динаміки фітомас
- •36А.Ландшафтно-геофізичні наслідки ф-ня рослинних ценозів
- •37.Зоомаси їх властивості і ролі в птк
- •38.Мортмаси:види властивості і ролі в птк
- •42 Гідромаси Їх класифікація вл.
- •43.Геогоризонти
- •44 Методика видвиділення геогоризонтів
- •45.Метод балансованих досліджень географії
- •46.Радіаційний баланс
- •47.Роль складових радіаційного балансу в птк
- •48.Добова і річна динаміка розсіяної радіації
- •49.Добова і річна динаміка сумарної радіації
- •50.Добова і річна динаміка відбитої радіації
- •51.Добова і річна динаміка довгохвильового випромінювання
- •52.Методи вимірювання складових радіаційного балансу
- •53.Визначення добових сум радіаційних потоків
- •56 Волого обмін в птк.
- •59 Міграція вологи в птк
- •60)Визначення к-сті рідких опадів у відкритих і заліснених територіях птк
- •62.Роль снігового покриву в птк
- •63.Визначення перерозподілу снігу і запасів води у сніговому покриві
- •64.Визначення вологості грунту
- •65.Визначення динаміки вологості грунту
- •66.Визначення фільтраційних властивостей ґрунту
- •67.Визначення граничної польової волого місткості ґрунту
- •68.Визначення повної волого місткості ґрунту
- •71.Теплофізика ландшафтів
- •75.Формування теплового потоку в атмосферу.
- •76. Продовження
- •78.Оптичні властивості птк
12.Стани птк.
Під станом природно-територіального комплексу розуміється деяке співвідношення параметрів, що характеризують його в який-небудь проміжок часу, у якім конкретні вхідні впливи (сонячна радіація, опади й т.п.) трансформуються у вихідні функції (стік, деякі інші гравигенные потоки, приріст фітомаси і т.д.).
Стани в першу чергу різняться по тривалості. У самому загальному виді виділяються:
Короткочасні стани — тривалістю менш одних доби. Ці стани зв'язані в основному з високочастотними компонентами — повітряними масами і їх змінами.
Середньочасові стани мають тривалість від одних доби до одного року. З них найбільш важливі стекси — добові стани, обумовлені сезонною ритмікою, погодними умовами й динамічною тенденцією розвитку фації. Широко відомі сезони року, які також можна розглядати як стани.
Довгочасові стани — тривалість яких більш одного року. Вони звичайно зв'язані або з багаторічними кліматичними циклами, або із сукцесіями рослинного покриву.
Від змін станів ПТК слід відрізняти зміну самих комплексів, яка відбувається при зміні інваріантних властивостей структури й функціонування природно-територіальних комплексів. Ця зміна особливо добре спостерігається при зміні літо генної основи, але проявляється й при зміні біоти, грунту, середньорічного режиму гідрометеорологічних параметрів і ін.
Ефективний підхід до поділу річного циклу на окремі «стани» (точніше — області станів) розробив Н. Л. БеручашвілІ. У 1971 р. він увів поняття стексу—відрізку року тривалістю не менше доби, специфіка якого зумовлена сезонною ритмічністю, погодою та динамічною тенденцією зміни вертикальної структури геосистеми.
Основні ознаки виділення стексів: характер зовнішніх факторів, що зумовлюють формування стексу; термічні умови; зволоженість геосистеми; тенденції зміни вертикальної структури. Для кожної з цих ознак встановлено градації і відповідні їм індекси, тому стексам можна дати стислі універсальні назви в індексній формі. За головними факторами динаміки, що діють протягом доби, стекси поділяються на нівальні — при випадінні снігу (ін-декс N), плювіальні (Р)—при випадінні дощу, пірогенні (Я)— при пожежах, еолові (В) — при пилових бурях, гравігенні (Г) — при зсувах, сельових потоках тощо. Якщо стекс формується без впливу цих факторів, у його назві ці індекси не вказуються. За термічними умовами виділяється шість основних груп стексів: морозні (кріотермальні) —при температурі повітря менше 00 С (індекс 1); дуже прохолодні (нанотермальні) — температура 0—5°С (2); прохолодні (мікротермальні) — 5—10°С (3); помірно теплі (мезотермальні) 10—15°С (4); теплі (макротермальні) — 15—22° С(5); жаркі — температура понад 22°С (6).
13 Етологія птк .
Закономірності станів вивчає розділ ландшафтознавства -етологія ландшафту. Етологія розглядає зміну станів якповедінкові акти, пов'язані із зовнішніми факторами і внутрішніми особливостями самого ПТК. Сукупність фіксованих станів геосистем є відображенням їх динаміки. «За станом геосистеми судять про характер процесів , що в ній протікають » У кожну мить ПТК характеризується певними властивостями компонентів, що виникли під впливом колишніх процесів, і певним набором процесів , що залежать як від якості складових частин,так і від середовища, в якій даний ПТК існує. Етологічна динаміка ландшафту розуміється як послідовність змін станів ландшафту. Ландшафт у будь-який момент часу перебуває в певному стані. Ці стани не є сталими, а змінюються в певному напрямі, можуть циклічно повторюватися, відновлюватись тощо, і завдання етології ландшафту - з'ясувати закономірності цих змін.