
- •1.Предмет геофізики ландшафтів
- •2.Проблематика геофізики ландшафтів
- •3.Геофізика ландшафтів в системі географічних наук
- •4. Структура природно-геофізичного середовища. Організація ландшафтів.
- •5. Поняття «Динаміка природного середовища».
- •6. Поняття «Розвиток природного середовища»
- •7.Формування птк. Самоорганізація птк
- •8. Інваріантний аспект розуміння природного середовища
- •9.Зв’язки в птк
- •12.Стани птк.
- •13 Етологія птк .
- •14. Спонтанний і керований розвиток птк.
- •15.Природно-технічні системи
- •18 Загальні правила організації геофізичних досліджень
- •21.Границі птк в просторі і часі
- •22.Континуальні і дискретні границі
- •24. Вертикальна і горизональна структура геосистем.
- •25. Динаміка вертикальної структури птк.
- •26 Методи дослідження у геофізиці ландшафтів
- •27 28 Метод комплексної ординації геосистем
- •29.Метод просторово-часового аналізу і синтезу птк
- •30.Вертикальна структура
- •31.Стан птк
- •32.Взаємозвязок станів ландшафту, місцевості, урочища,фації.
- •35.Фітомаси, їх властивості і класифікація
- •36.Визначення динаміки фітомас
- •36А.Ландшафтно-геофізичні наслідки ф-ня рослинних ценозів
- •37.Зоомаси їх властивості і ролі в птк
- •38.Мортмаси:види властивості і ролі в птк
- •42 Гідромаси Їх класифікація вл.
- •43.Геогоризонти
- •44 Методика видвиділення геогоризонтів
- •45.Метод балансованих досліджень географії
- •46.Радіаційний баланс
- •47.Роль складових радіаційного балансу в птк
- •48.Добова і річна динаміка розсіяної радіації
- •49.Добова і річна динаміка сумарної радіації
- •50.Добова і річна динаміка відбитої радіації
- •51.Добова і річна динаміка довгохвильового випромінювання
- •52.Методи вимірювання складових радіаційного балансу
- •53.Визначення добових сум радіаційних потоків
- •56 Волого обмін в птк.
- •59 Міграція вологи в птк
- •60)Визначення к-сті рідких опадів у відкритих і заліснених територіях птк
- •62.Роль снігового покриву в птк
- •63.Визначення перерозподілу снігу і запасів води у сніговому покриві
- •64.Визначення вологості грунту
- •65.Визначення динаміки вологості грунту
- •66.Визначення фільтраційних властивостей ґрунту
- •67.Визначення граничної польової волого місткості ґрунту
- •68.Визначення повної волого місткості ґрунту
- •71.Теплофізика ландшафтів
- •75.Формування теплового потоку в атмосферу.
- •76. Продовження
- •78.Оптичні властивості птк
59 Міграція вологи в птк
Потоки води у вертикальному профілі геосистеми мають величезне значення як для її окремих елементів, так і для забезпечення зв’язків між ними.Водні потоки забезпечують міграцію хімічних елементів, транспортування поживних речовин до рослин, продуційні процесії тощо
Волога до геосистеми надходить з атмосферними опадами R за рахунок конденсації водяної пари V, а також з підземними водами G (якщо вони пов’язані крізь гідравлічні вікна з ґрунтовими), поверхневим стоком S (якщо геосистема розташована на схилі), з річковими водами F під час повені та паводків (якщо геосистема розташована на заливній заплаві).
Надходячи до геосистеми, дощові води частково затримуються фітогеогоризонтами (цей процес називають інтерцепцією). Перехоплена листям волога лише в мізерних частках засвоюється ним, деяка частина води (5-20 %) стікає по стовбурах, а основна маса FE випаровується, а відтак не бере участі ні в транспірації, ні в зволоженні ґрунту (так звана інтерцепційна втрата). Розмір цієї втрати залежить від інтенсивності та тривалості опадів, сумарної листяної поверхні фітогоризонтів.Крім дощів та снігу, у геосистемах морських узбережжів та пустель суттєвим джерелом надходження вологи є роса й тумани.
Частина опадів М, що потрапляє до земної поверхні, може затримуватись мортгоризонтом (лісовою підстилкою або степовою повстю). Цей горизонт відзначається високою гігроскопічністю та вологоємністю, тому всмоктує та утримує значну кількість вологи, яка може і зовсім не досягти поверхні ґрунту.
З ґрунту волога поглинається коренями рослин. Надходження води до рослин залежить також від температури ґрунту, оскільки вона впливає на всмоктуючу здатність коренів і на їх ріст. З теплих ґрунтів рослини витягують воду легше, ніж з холодних, а при зниженні температури до кількох градусів вище нуля більшість рослин поглинати воду не здатна.Надходячи до рослини, вода з кореня транспортується до її транспіруючих поверхонь. У рослині дуже незначна частина вологи витрачається на фотосинтез Ph, а основна її частина (97 % і більше) випаровується (транспірується) – Т. Д
60)Визначення к-сті рідких опадів у відкритих і заліснених територіях птк
До рідких опадів відносять дош, росу і мряку. Атмосферні опади, які поступили в птк, перш чим досягти поверхні землі, частина їх перехоплюється рослинами. Потрапивша на фітомасу вода або досягає поверхні землі, стікає постеблам, чи скапуючи з листя, або втрачається при випаровуванні з зволожених поверхонь. Рослини використовують ці опади, які досягли поверхні землі і проникли в неї.Тільки деяка частина води впитується безпосередньо листям і корінням. Кількість опадів, досягнувши поверхні землі, в основному залежить від 2 факторів: інтенсивного дощу і структури наземної частини птк, зокрема характерне розташування рослин.
опади, що потрапили на поверхню грунту і не перехоплені рослинами, часто витрачаються на поверхневий стік. стік зазвичай спостерігається тоді коли інтенсивність надходження опадів впитуються і акумуляція їх перевищує ємкість поверхневого затримання. Тому поверхневий стік залежить від кількості випавших дощів і інтенсивності їх випадання а також форми поверхні. Остання впливає на затримання води.
На пологих схилах з лісною рослинність з потужною підстилкою поверхневий стік також досить рідкісне явище. Це повязано з підстилкою, що швидко вбирає в себе атмосферні опади. Коли відбувається інтенсивне випадання дощів у заліснених територіях, то краплі дощу затримуються і вбирається корінням дерев. Проте вода яка потрапила на поверхню, повільно випаровується і грунт залишається вологішим порівнянно з відкритими територіями.
У відкритих тереторіях таких як балки, долини в них зазвичай буває постійний потік води, повязаний з русловим стоком .
Вимірюються атмосферні опади дощомірами, опадомірами, плювіографами на метеорологічних станціях, а для великих площ — за допомогою радіолокації. Кількість опадів виражається в мм шару води, що випала, а інтенсивність — у міліметрах на хвилину, годину, добу.
Тверді опади так само, як і рідкі доволі різноманітні. Найчастіше випадає сніг. Сніг - це тверді опади у вигляді кристаликів льоду, що випадають з хмар. Він утворюється при низьких температурах. Сніг може випадати як окремими, так і скупченими сніжинками. Останній випадок характерний для випадання снігу при температурах близьких до 0оС, що сприяє склеюванню сніжинок. При цьому зберігається їх кристалічна основа.
Град - опади, які випадають в теплу пору року з потужних, розміщених по вертикалі купчасто-дощових хмар у вигляді частинок товстого льоду. Градинки різноманітні за формою й величиною (від 5мм до 15-20 см). Вони формуються в теплу погоду при потужних висхідних потоках повітря. Кристал льоду утворюється високо в небі і при падінні збільшується.
61.роль тверди опадів у птк
Тверді опади так само, як і рідкі доволі різноманітні. До твердих опадів відносять крупу, паморозь, іній, сніг, град. Опади характеризується розміром шару в міліметрах, розподілом зa сезонами, тривалістю випадання, інтенсивністю, ймовірністю.
Тверді опади, накопичуючись в полярних широтах, а взимку і в помірних, утворюють сніговий покрив. Маючи незначну теплопровідність, сніг оберігає грунт від промерзання, а рослини від загибелі. У ньому накопичуються запаси води, що витрачаються влітку. Талі води поповнюють грунтові води, озера, річки, для яких в цих умовах характерні весняні паводки.. Сніговий покрив сам впливає на клімат, оскільки в снігу дуже велике альбедо /80 - 90%/. Від товщини снігового покриву залежить глибина промерзання ґрунту.
Щодо граду, то він приносить багато проблем, тобто, він випадає на весні, і при інтенсивному випаданні, він ламає с/г урожай, збиває цвіт з дерев,які потім не можуть мати урожаю. Град - тверді опади, що випадають в теплу пору року (при температурі повітря вище +10 ) у вигляді шматочків льоду різної форми і розмірів: зазвичай діаметр градин складає 2-5 мм, але в ряді випадків окремі градини досягають розмірів голубиного і навіть курячого яйця (тоді град завдає значні пошкодження рослинності, поверхонь автомобілів, розбиває шибки і т. д.). Тривалість граду зазвичай невелика - від 1-2 до 10-20 хвилин