Види павуків thomisidae зібрані під час викнання роботи

Підродина Pilodrominae

Рід Thanatus

• Thanatus arenarius

♂: гомілка пальпи з 1 відростком. Відросток гомілки пальпи на кінці розширений. Розміри – 6 мм. Мешкає: на низьких чагарниках та траві, рідше під камнями.

♀: черевце жовтогарячо-червоне широкоовальне, дорсальне ланцетоподібна пляма темно-коричневе. Розміри – 7-9 мм.

• Thanatus pictus

♂: Відросток гомілки пальпи на кінці загострений. Відросток гомілки пальпи широкий, на кінці з різко відмежованим загостреним виступом. Розміри – 5.5 мм.

♀: Епігіна з U - подібною медіальною пластиною. Головогруди помітно довші голені ІV.

Рід Tibellus

• Tibellus oblongus

♂: Черевце у задній половині з 2 темними плямками збоку від медіальної смуги. Емболюс гладкий, без поперечної борозни. Розміри – 7 мм.

♀: Розміри – 10-11 мм. Мешкають – у траві та на невисоких чагарниках, на відкритих сонячних місцях.

Підродина Thomisinae

Рід Thomisus

• Thomisus onustus

Малюнок сильно варіює. Зазвичай головогруди з зовнішнього краю коричнуваті; голова та середина головогруди білі. Черевце матово біле, жовте, або зеленувато-жовте з сірими прожилками, дорсально та в середині з двома продольними рядами темних крапок. Розміри - ♂: 2.5 - 3.5 мм, ♀: до 9.5 мм. Мешкають на квітах (особливо часто на зонтичних).

Рід Tmarus

• Tmarus piger

♂: відросток гомілки пальпи на дорсальній стороні з придатком, загнутим на кінці до основи гомілки. Довжина головогрудей 1.25 мм. ♀: задні медіальні очі значно більші за передні медіальні. Головогруди коричневі з білими прожилками. Черевце дорсально темне, з білими плямками та трьома не завжди виділеними поперечними полосками. Довжина головогрудей близько 2 мм. Мешкають на деревах та чагарниках.

Рід Diaea

• Diaea dorsata

Головогруди блідо-коричнева або жовтувато-зелена. Черевце світле, дорсально з рудувато-коричневим темним полем. ♂: гомілка пальпи з двома довгими відростками. Довжина: ♂: 5 мм; ♀: 7 мм. Мешкають на чагарниках та на невеликих деревцях.

Рід Misumenops

• Misumenops tricuspidatus

Головогруди світлі, з двома коричневими прокольними полосками та чорною каймою. Черевце біле, зелене та жовте. ♂: 3.5 мм; ♀: 6.5 мм. Мешкають на квітах, самці також у траві та на чагарниках.

Рід Xysticus

• Xysticus audax

♂: обидві гілки Т-подібного відростка бульбуса майже однакової довжини. Забарвлення головогрудей та черевця червонувато- коричневе, у середині (а черевце також з боків) жовтувато-білі. Розміри – 3.5-4.5 мм. Мешкають на чагарниках.

♀: ямки епігіни розведені одна від одної на відстань, не перевищуючу її діаметр. Ділянка епігіни між ямками з чорними дугоподібними бічними краями.

• Xysticus ulmi

♂: відростки бульбуса гачкоподібно вигнуті. Головогруди червоно-коричневі, з краю та посередені блідо-жовта з коричневими прожилками. Черевце темно-коричневе, з тонкою білою каймою. 4 - 5,5 мм. На трав'янистих рослинах, особливо по берегах водойм.

♀: епігіна з однією ямкою. Всередині ямки епігони два невеликих бугорка, на задньому краї незамкнена. 5 – 7 мм.

• Xysticus kochi

♂: відростки бульбуса прості, в основі з невеликим зубцом. Головогруди чорнувато коричневі, всередині жовтувата. Черевце чорне,чоррувато-коричневе, по краям біле, в середені бліде або рожево-коричневе. 4,5 – 6 мм. На трав'янистих рослинах та чагарниках.

♀: 8 – 10 мм.

• Xysticus striatipes

♂: вентральний відросток голені пальпи на кінці товстий, трохи зігнутий. Черевце дорсально темно-коричневе, з білим малюнком посередені. 5 – 7 мм. На трав'янистих рослинах та під камінням.

♀: ямки епігіни розділені широкою медіальною пластинкою, її ширина більше діаметра ямок. 7 – 10 мм.

• Xysticus cristatus

♂: бульбус з двома зближеними відростками. Зубчик короткий, одна з гілок коротша. Головогруди та череівце червонувато-коричневі, всередині жовтувато білі. 3 – 5 мм. На трав'янистих рослинах, чагарниках та деревах.

♀: маленькі цятко видні вдавлення на задньому краї епігіни відсунуті на відстань, набагато перевищуюче діаметр ямок. Стегно I з прокольним рядом з 3 латеральних шипів. 6,5 – 8 мм.