Стан вивченості аранеофауни дніпропетровської області

(О. В. Прокопенко, О. М. Кунах, О. В. Жуков, О. Є. Пахомов, 2010).

На сучасний момент в аранеофауні Дніпропетровської області відомо 322 види павуків, які належать до 145 родів та 28 родин (табл. 1,2). Не викликає сумніву недостатній рівень вивченості фауни павуків даного регіону навіть порівняно із двома сусідніми областями – Донецькою та Харківською. Навіть якщо врахувати відсутність у Дніпропетровській області приморських ландшафтів, які збагачують аранеофауну Донецької області, і розташування Харківської області на стику Степу та Лісостепу, що зумовлює, у свою чергу, також збагачення фауни, можна очікувати, що видовий список павуків досліджуваного регіону в майбутньому збагатиться, принаймні, на сотню видів.

На теперішній час Дніпропетровська область належить до регіонів України із середнім рівнем вивченості аранеофауни (деякі області Лівобережжя і, особливо, Правобережної частини нараховують у своїх списках у рази меншу кількість видів). Можна припустити (з огляду на літературні відомості та власні дані), що фауна павуків будь-якої окремої області України буде нараховувати близько 500 видів.

Недостатня вивченість аранеофауни Дніпропетровської області проявляється також у відсутності ряду родин, представники яких характеризуються досить значним поширенням, трапляються у сусідніх регіонах і мають високі шанси бути виявленими найближчим часом. Це стосується представників родин Scytodidae (Scytodes thoracica – досить звичайний синантропний вид), Cybaeidae (Argyroneta aquatica – гідробіонтний вид, звичайний у прісних і солонуватих водоймах і водотоках), Zodariidae (можна очікувати виявлення декількох представників роду Zodarion, які часто трапляються в петрофітних степах і на оголеннях порід – такі ценози в рамках даного дослідження не розглядалися).

Диспропорції у представленості окремих родин в аранеофауні Дніпропетровської області пояснюються як недостатньою вивченістю регіону, так і специфікою природних умов. Найбільший «недооблік» стосується представників Linyphiidae. Багато видів цієї родини характеризуються дуже малими розмірами та ведуть потайливий спосіб життя в лісовій підстилці. Тому встановлення видового переліку цієї таксономічної групи потребує спеціалізованих методів обліку, а поширені методичні прийоми можуть наблизити до одержання повної інформації тільки при тривалих багаторічних дослідженнях.

Навпаки, частка великих, добре помітних на тенетах представників павуків-колопрядів Araneidae і Tetragnathidae, а також павуків-вовків Lycosidae, активних мисливців герпетобію, що добре вловлюються пастками Барбера, виглядає дещо завищеною.

Територія Дніпропетровської області досліджена неоднорідно. Традиційно добре обстежена долина р. Самара, де розташований біогеоценотичний стаціонар Дніпропетровського університету ім. О. Л. Бельгарда та виконуються багаторічні дослідження представниками різних екологічних та фауністичних напрямів. Порівняно непогано досліджена фауна павуків Дніпровсько-Орільського заповідника, а також байрачні системи в долині р. Дніпро. Вивчення екосистем на сході та заході області значно розширить уявлення про населення павуків регіону (табл. 1).