Лекція № 3

Тема лекції:

Міжнародна товарно-транспортна накладна та інші супровідні документи

План лекції

1. Застосування Конвенції CMR

2. Правила оформлення CMR

3. Супровідні документи, що додаються до накладної CMR

Література

Зміст лекції

1. Застосування Конвенції CMR

Підтвердженням дорожнього перевезення товарів у відповідності до норм та правил Конвенції про договір міжнародних дорожніх перевезень вантажів є укладення відповідної угоди на спеціальному бланку. Міжнародна товарнотранспорта накладна (СMR) виконує роль такого бланку, заповнення якого сторонами договору перевезення є доказом взятих на себе зобовязань щодо виконнання умов перевезення товару та підтверджує прийняття перевізником товару для доставки до місця його отримувача.

Умовою застосувння норм даної Конвенції до дорожного перевезення товару є знаходження місць прийомки товару до перевезення та місця його доставки (здачі) у двох різних країнах, із яких щонайменше одна є країною – учасницею Конвенції.

Виконання специфічних послуг при здійсненні зовнішньтоговельної операції – перевезення товару від продавця до покупця – повинно здійснюватись за грошову винагороду. Дана теза Конвенції повинна розумітись перевізником як обовязкова норма, невиконання якої може бути свідоцтвом того, що норми Конвенції на безкоштовне перевезення не розповсюджуються.

Таким чином, укладення договору міжнародного дорожнього первезення товару на умовах даної Конвенції передбачає виконання певних норм, недотримання яких не дозволяє застосовувати міжнароді норми та правила до угоди з перевізником.

Укладання та виконання договору перевезення

Договір міжнародного автомобільного перевезення товару оформлюється на бланку міжнародної товаротранспортної накладної CMR, яка є стандартним номерним бланком, що складається з 12 сторінок, віддрукованих на самокопирувальному папері.

Накладна CMR оформлюється у декількох примірниках, із яких перший примірник належить вантажовідправнику, другий примірник супроводжує партію товару при первезенні, а третій примірник накладної належить перевізнику (стаття 5 Конвенції). Стосовно розпорядження іншими примірниками накладної у тексті Конвенції посилки відсутні. Разом з тим, слід зауважити, що заповнюється більша кількість бланків, які використовуються митними органами при здійсненні митного контролю у прикордонних пунктах пропуску, митному контролі та митному оформленні товарів у митниці призначення.

Окрім того, при перевезенні декількох партій товарів одним транспортним засобом, повинно бути оформлено декілька окремих бланків CMR, які по кількості повинні дорівнювати кількостям партій товарів, що перевозяться одноразово одним транспортним засобом.

Підтвердженням того, що міжнароднє дорожнє первезення товару виконується у відповідності до норм “Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів” є запис у правому верхньму куту бланку CMR наступного змісту: “Данне перевезення, незважаючи ні на які інші договори, здійснюється у відповідності до умов Конвенції про договір міжнародного дорожнього первезенням вантажів (CMR)”. Даний запис на номерному бланку CMR свідчить про те, що перевізник та інша сторона договору первезення (вантажовідправник, експортер, експедитор тощо) визнали головуючу роль над даним конкретним перевезенням товарів міжнародних норм та правил, визначених Конвенцією CMR.

Відомості, що заносяться до граф накладної CMR, повинні бути завірені печатками (штампами) сторін договору первезення, при цьому повинно бути дотримані норми законодавства щодо укладення договорі, які передбачені у країні, де здійснювалось укладення такої угоди.

Строки доставки товару виначаються угодою сторін договору первезення, при цьому у випадку коли такий термін не був обумовлен, то термін перевезення визначається виходячи з разумних термінів при урахуванні довжини маршруту перевезення, самого маршруту, кількості кордонів тощо.

Особливість даної Конвенції полягає у визначенні обов’язків перевізника щодо доставики товару на визначену договором перевезеня адресу у розпорядження вантажоотримувача, при цьому не згадується про перевезення товару під митним контролем. Разом з тим, необхідно розуміти, що перевезення товару під митним контролем передбачає визначення митним органом термін перевезення та місце доставки товару. Дані норми, нажаль, тлумачаться перевізниками досить вільно та, у певних випадках, зобовязання щодо договору перевезеня визначаються головуючими над зобовязаннями перед митними органами щодо доставки товару під митним контролем. Така теза хибна та може призвести до порушень митних правил, складання відповідного адміністративного протоколу, невиконаням строку доставки товару взагалі, затримки на невизначений термін до рішення суду товару та транспортного засобу, що здійснював пеоревезення товару, тощо. Зобовязання перевізника перед митними органами повинні головувати при здійсненні міжнароднього дорожнього перевезення товару.

2. Правила оформлення CMR

СМR введений Конвенцією про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (далі - КДПВ). Вона була підписана в Женеві в 1956 році. У нашій країні цей документ діє з 1 грудня 1983 року. Його застосовують, якщо між перевізником і відправником існує договір про автомобільну транспортуванні вантажів (п. 1 ст. 1 КДПВ), і хоча б одна з країн (відправлення або призначення) підписала КДПВ. Зокрема, це такі країни як: Росія, Білорусь, Латвія, Литва, Словаччина, Туреччина, Франція та інші держави.

CMR складають у трьох примірниках. Їх підписують вантажовідправник і перевізник. У деяких країнах існує ще один примірник, який призначений для тарифного контролю.

Бувають ситуації, коли вантаж повинен бути перевезений декількома автомобілями, або в одному автомобілі перевозять вантажі різного виду. Тоді кількість накладних повинна відповідати кількості транспортних одиниць або кількістю видів вантажу. Це правило діє і у випадку, якщо перевозять декілька партій однакового вантажу.

Якщо вантаж, що перевозиться є небезпечним, то відправник повинен точно зазначити в накладній характер небезпеки. Крім того, в накладній слід описати необхідні заходи обережності, які треба зробити для забезпечення безпечного перевезення.

Перед тим, як підписати СМR, перевізник повинен перевірити правильність зазначення кількості місць, маркування, стан товару і упаковки (п. 1 ст. 8 КДПВ). При транспортуванні вантажу на великі відстані перевезення може бути доручена послідовно кільком перевізникам. Другий перевізник і кожний з наступних стають учасниками договору перевезення в силу прийняття ними вантажу і накладної. Перевізник, який приймає вантаж, повинен зазначити своє ім'я та адресу на другому примірнику накладної. Якщо він не задоволений їхнім станом, то повинен зробити в накладній відповідні відмітки. Якщо в накладній немає обгрунтованих перевізником обмовок, то вважається, що в момент прийняття вантажу перевізником вантаж і його упаковка були зовні в справному стані. А також, що число вантажних місць, їх маркування та номери відповідали вказівкам в накладній.

Разом з міжнародної ТТН перевізнику передають: відвантажувальну специфікацію, фактуру-специфікацію, сертифікат про якість, карантинний та ветеринарний сертифікати (п. 6 Переліку документів, затвердженого Мінтрансом РФ 27 жовтня 1998 далі - Перелік). Вони повинні знаходитися на автотранспортному засобі при здійсненні міжнародних перевезень. Їх висувають у відповідних випадках перевірки. До початку перевезення відправник зобов'язаний приєднати до накладної або надати в розпорядження перевізника документи, необхідні для виконання митних та інших формальностей.

Міжнародна ТТН має містити "стандартні" дані (дату документа , найменування та адресу відправника і перевізника, зазначення місця, дати прийняття вантажу та місця, призначеного для його доставки, найменування та адресу одержувача і т.д.). Крім цього, в СМR потрібно вказувати (п. 1 ст. 6 КДПВ):

• прийняте позначення характеру вантажу і рід його упаковки;

• платежі, пов'язаних з перевезенням (митні збори та т.д.) та інші платежі, які стягуються з моменту укладання договору до здачі вантажу;

• інструкції, які знадобляться при перетині кордону, оформленні митних документів;

Так само накладна може містити ( п. 2 ст. 6 КДПВ):

• вказівку, що перевантаження не дозволяється;

• вказівку платежів, які відправник зобов'язаний оплатити;

• суму платежу, що підлягає оплаті при здачі вантажу;

• оголошену вартість вантажу;

• інструкції відправника перевізнику щодо страхування вантажу;

• погоджений термін, протягом якого перевезення має бути здійснене;

• перелік документів, переданих перевізнику.

3. Супровідні документи, що додаються до накладної CMR

Транспортні документи — це документи, які безпосередньо супроводжують товари та транспортні засоби, тобто це документи, на підставі яких товари та транспортні засоби переміщуються через митний кордон. Транспортні документи виписуються вантажоперевізником для підтвердження того, що товар прийнято для перевезення. Тобто транспортним документом є документ, який свідчить про завантаження вантажу на транспортний засіб, відправлення або прийняття його під відповідальність. Такі документи призначені для надання посвідчень про укладання контракту перевезення, про прийняття товарів (перевізником) і, у деяких випадках, для посвідчення права власності, тобто права власника цих документів на володіння відповідними товарами.

До транспортних документів насамперед відносяться товарно-транспортні накладні; Carnet TIR (книжка МДП), якщо вантаж доставляється автотранзитом через декілька країн Західної Європи; свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення; документи, які застосовуються при підтвердженні витрат на доставку товарів.

Товарно-транспортні накладні - це документи, які супроводжують транспортні засоби і свідчать про укладення договору на перевезення вантажів. Залежно від обраного виду транспорту, яким перемішуються вантажі, як товаротранспортний документу може використовуватись: міжнародна автомобільна накладка (CMR); авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); залізнична накладна СМГС; коносамент (bill of Lading); інші встановлені документи (морська накладна, штурманська розписка, вантажний маніфест, фрахтовий маніфест, контейнерний маніфест, підтвердження про фрахтування тоннажу, фрахтовий рахунок, заявка-вимога про відправку, якщо вантаж доставляється морем; гарантійний лист; дорожня відомість; дорожні листи; бордеро; поштова квитанція — у разі доставки товару поштою).

Накладна CMR оформляється не менше ніж в 7-ми екземплярах. При цьому доданими документами до накладної є: рахунок (проформа-рахунок), специфікація, рахунок-фактура, пакувальний лист, сертифікат якості, карантинний та ветеринарний сертифікати, акти завантаження автомобіля тощо. Як правило, рахунки виписуються в тій валюті, в якій установлено ціну в контракті.

Рахунок-фактура виписується продавцем на партію товарів, що відправляються, у ньому містяться відомості про кількість товару, ціну за одиницю товару і загальну суму партії товару, що відправляється, а також дата, найменування та адреса продавця та покупця, номер контракту, скорочений опис товару, відомості щодо кількості місць та упаковки, умови платежу, умови доставки, найменування банку, що здійснює платіж, та інші необхідні дані.

Оскільки рахунок-фактура є вимогою продавця до покупця щодо сплати зазначеної в ньому суми, то основне функціональне навантаження рахунка-фактури — це розрахунковий документ. Тому рахунок-фактура надається: до торгово-промислової палати — для отримання сертифікату походження товару; до адміністративних органів — для отримання ліцензії; до транспортно-акредиторських фірм — для перевезення вантажу, в банк — для отримання належного з покупид платежу; до митних органів — для визначення декларантом митної вартості переміщуваних товарів з метою нарахування митних платежів. Існує чотири типи рахунків-фактур:

• попередня фактура — це перелік цін, який надається експортером потенційному закордонному покупцеві на етапі, коли ще не укладено договір на продаж та покупку товарів і ведуться попередні переговори;

• комерційний рахунок-фактура — це вимога оплати за продані товари, запропонована експортером імпортеру. Вона містить такі дані: опис товарів; кількість; ціна за одиницю і сумарну ціну продажу; умови доставки; умови платежу;

• сертифікований рахунок-фактура — це комерційний рахунок-фактура, яка містить висновок експортера щодо стану відправлених товарів або країни їх виготовлення;

• консульський рахунок-фактура — це комерційний рахунок-фактура, який складений за формою, встановленою в країні експортера, консульством країни покупця. Головне призначення консульського рахунка-фактури — надання допомоги уряду країни покупця при контролі над імпортом, тому її завіряють консульською печаткою.

Рахунок-специфікація - це комерційний рахунок, який поєднує реквізити як рахунка, так і специфікації.

Проформа-рахунок виписується при постачанні товарів на безготівковій основі і містить відомості щодо ціни товару і загальної вартості, але не є розрахунковим документом, оскільки не містить вимоги щодо сплати зазначеної в ньому суми.