ЗМІСТ

ВСТУП

І ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1 Економічний зміст та функції ціни.

1.1.1 Класифікація цін за ознаками.

1.1.2Регулювання та пристосування ціни.

2.1 Види цін на продукцію, їх формування.

2.1.1 Порядок розрахунку оптової та роздрібної ціни.

2.1.2 Витрати та їх роль у формуванні ціни.

3.1. Планування ціноутворення в умовах ринку.

3.1.1 Методи ціноутворення.

3.1.2 Цінова політика на підприємстві.

4.1 Проблеми та шляхи вдосконалення ціноутворення в Україні.

ІІ РОЗРАХУНКОВО-АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.

ВСТУП

Актуальність теми полягає у тому, що планування ціни є одним з етапів обгрунтування обсягу продажу. Від правильності її розрахунку залежить ефективність роботи підприємства, тому необхідно враховувати вплив певних обмежень на її формування. Занадто висока ціна може знизити попит на продукцію даного підприємства або сприяти повній відмові споживачів від її покупки. При цьому слід пам'ятати, що ціна продукції повинна забезпечити підприємству покриття ви­трат та отримання бажаного прибутку. Це означає, що вона не повинна бути нижчою за певний припустимий рівень.

При обгрунтувані ціни на продукцію необхідно правильно визначити її основні складові. Однією із таких складових є ви­трати, зокрема витрати на одиницю продукції, що залежать від обсягів виробництва, тож підприємство має орієнтуватися на плановий обсяг випуску продукції. Для розрахунку ціни необ­хідно також визначити бажану норму прибутку на плановий пе­ріод.

Планування ціни здійснюється за наступною послідовніс­тю:

• визначення цілей;

• розробка цінової стратегії;

• вибір методу ціноутворення та визначення ціни

I. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1 Економічний зміст та функції ціни

Ціна є економічною формою, в якій сфокусовані економічні відносини ринкової економіки виробництва (пропозиції) та споживання (попиту) будь-якого товару. Вона є «нервом» економіки, найважливішою ланкою ринкового механізму. Без її економічного обґрунтування неможливе нормальне функціонування господарюючих суб'єктів і цілих галузей та забезпечення соціальної справедливості в суспільстві. Ціна — грошова оцінка товару, що відображає його споживчі властивості (корисність), витрати на його виробництво та інші параметри цінового і нецінового порядку; грошове вираження споживчої вартості та вартості товару. Ціна зумовлює всю систему суперечностей, пов'язаних з проблемами ринку, втілює всі суперечності економічних інтересів, їх погодження, гармонійне поєднання. У ній закладені умови виробництва та споживання. Ціна впливає на ефективність і є інструментом, за допомогою якого оцінюють результати діяльності господарюючих суб'єктів та їх матеріальне винагородження. Вона є стимулом праці й економії витрат за одночасного підвищення якості створюваних благ і послуг. Водночас ціна є інформаційним сигналом, який господарюючі суб'єкти отримують у процесі купівлі-продажу товарів стосовно визнання суспільної корисності їх праці. Тобто ціна — це інформація про зв'язок між вартістю та споживчою вартістю товару.

Роль і значення ціни в ринковій економіці визначаються її інформаційною, стимулюючою, орієнтуючою, розподільчою функціями: Інформаційна функція — полягає в тому, що ціна інформує про пропозицію товару, його величину і про те, скільки продавець хоче отримати за свій товар. Така ж інформація формує позицію покупця, визначаючи розмір його попиту; Стимулююча функція — виявляється у здатності заохочувати підприємців, які раціонально використовують виробничі можливості для отримання кращих остаточних результатів, застосовують постіндустріальну технологію і техніку; Орієнтуюча функція — суть її в орієнтуванні продавця і покупця на формування пропозиції та вибору товару; Розподільча функція — її специфіка виявляється в перерозподілі капіталів, спрямуванні їх в ефективніші й прибутковіші галузі.

Ціна на будь-який товар складається з окремих елементів. Основними із них є собівартість і прибуток. Їх наявність в ціні є обов’язковою. Крім того, до складу ціни можуть входити:

• акцизний збір;

• податок на додану вартість;

• націнки постачальницько-збутових організацій;

• торгівельні надбавки або знижки.

1.1.1 Класифікація цін за ознаками

Залежно від особливостей процесу купівлі-продажу та сфери економіки розрізняють такі ціни:

1. Світові ціни- це ціни, за якими реалізуються товари на світовому ринку; визначаються рівнем цін країни-експорта, цінами бірж та аукціонів. Цінами провідних фірм- виробників світу.

2. Гуртові ( відпускні) ціни- це ціни, за якими державні, колективні та приватні підприємства розраховуються між собою або з гуртовими посередниками за великі партії товарів. Гуртові ціни поділяються на гуртові ціни підприємства та гуртові ціни промисловості.

3. Закупівельні ціни- ціни, якими сільськогосподарські виробники ( кооперативні, колективні,державні, фермерські, особисті підсобні господарства) продають свою продукцію державним, кооперативним, переробним, торговельним та іншим фірмам. Закупівельні ціни використовуються також при заготівлі продукції хутрового звідництва, рибництва, вторинної сировини.

Закупівельні ціни- ціни, за якими сільськогосподарські виробники( кооперативні, колективні,державні, фермерські, особисті підсобні господарства) продають свою продукцію державним, кооперативним, переробним, торговельним, та іншим фірмам. Закупівельні ціни використовуються також при заготівлі продукції хутрового звірівництва, рибництва, вторинної сировини.

Закупівельні ціни включають гуртову ціну підприємства-виробника, податок на додану вартість, акцизний збір, ліцензійні збори, а також витрати зазначених підприємств для закупівлі, збереження, фасування, транспортування і реалізації продукції та прибутку.

4. Кошторисні ціни- ціни та розцінки, які використовуються для визначення розрахункової вартості нового будівництва, реконструкції будівель та споруд, їх розширення та переоснащення.

5. Роздрібні ціни- ціни, за якими здійснюються продаж товарів населенню торговельними підприємствами або закладами громадського харчування. Такі ціни встановлюються підприємствами самостійно, виходячи із якості товару, кон’юктури ринку, ціни закупівлі.

6. Транспортні тарифи- плата за перевезення пасажирів, яка сплачується транспортним підприємствам населенням або відправниками вантажів.

7. Тарифи та платні послуги – це розмір оплати житлових, юридичних, комунальних, туристичних, банківських, побутових та і інших послуг, які надаються юридичними або фізичними особами.

За способом встановлення ціни поділяються на:

1. Державні ( встановлюються державою на продукцію державних підприємств, деякі ресурси, соціально- значимі товари; поділяються на фіксовані і регульовані);

-Розмір державних фіксованих цін визначається рівнем рентабельності виробництва продукції в певних галузях;

-Регульовані ціни є перехідною ланкою від адміністративного встановлення цін до ринкових договірних та вільних цін;

2. Договірні ( встановлюються за домовленістю між продавцем і покупцем товару і можуть змінюватись за взаємною згодою сторін);

3. Вільні ( встановлюються підприємствами самостійно або на договірній основі із врахуванням попиту і пропозиції на ринку товарів; орієнтовані на економічну зацікавленість виробників у розширенні асортименту товарів та запобігання ажіотажного попиту і спекуляції); формуються, виходячи з вартості закупівель продукції за гуртовими цінами і торговельних надбавок;

4. Ввізні ( встановлюються на імпортні підакцизні товари, що оподатковуються податком на додану вартість (ПДВ) і підлягають обкладанню ввізним митом; основою розрахунків таких цін є митна вартість товарів, виражена в національній валюті).

5. Лімітні ( встановлюються на стадії розробки нової продукції і відображають граничне допустимий рівень її ціни) і ступеневі ціни ( ступенева ціна- це гуртова ціна, яка поступово знижується на певних етапах серійного випуску продукції),

6. Ринкові ціни-депінгові, дискримінаційні, тверді, паритетні, базисті, престижні та інші види.