7.​ Поняття банку даних.

Автоматизований банк даних - це система інформаційних, математичних, програмних, мовних, організаційних і технічних засобів, які необхідні для інтегрованого нагромадження, зберігання, ведення, актуалізації, пошуку і видачі даних.

Компонентами АБД є база даних, СКБД, словник даних, мовні засоби, технічні та організаційні засоби.

База даних - поіменована структурована сукупність взаємопов’язаних даних, які характеризують окрему предметну область і перебувають під керуванням СКБД.

База даних являє собою інтегроване сховище даних, яке призначене для використання багатьма споживачами і забезпечення незалежності даних від прикладних програм.

Система керування базою даних (СКБД) - комплекс програмних і мовних засобів загального та спеціального призначення, необхідних для створення БД, підтримки її в актуальному стані, маніпулювання даними й організації доступу до них різних користувачів чи прикладних програм в умовах чинної технології обробки даних.

Функції СКБД можна об’єднати у такі групи:

1.​ Керування даними - підготовка даних та їх контроль, занесення даних до бази, структуризація даних, забезпечення їх цілісності, секретності.

2.​ Доступ до даних. Пошук і селекція даних, перетворення даних до форми, зручної для подальшого використання.

3.​ Організація і ведення зв’язку з користувачем: ведення діалогу, видача діагностичних повідомлень про помилки в роботі з БД і т.ін.

Словник даних містить відомості про джерело інформації, формати та взаємозв’язок між даними, відомості про частоту виникнення і характер використання даних, терміни коригування і осіб, відповідальних за це.

Мовні засоби призначені для опису даних та організації спілкування з користувачем АБД і об’єднують мови опису даних, мови спілкування з БД, інші мовні засоби.

До технічних засобів АБД належать процесори, пристрої вводу і виводу даних, запам’ятовуючі пристрої, модеми, канали зв’язку.

Організаційні засоби АБД охоплюють персонал, пов’язаний зі створенням і веденням БД, а також систему нормативно-технологічної і інструктивно-методичної документації з організації та експлуатації БД.

8.​ Етапи проектування баз даних.

Проектування баз даних – це ітераційний, багатоетапний процес прийняття рішень в процесі аналізу інформаційонї моделі предметної області, вимог до даних з боку прикладних програмістів і користувачів, синтезу логічних і фізичних структур даних, аналізу та обгрунтування вибору програмних і апаратних засобів.

Предметна область - частина реальної системи, що являє інтерес для даного дослідження. При проектуванні автоматизованих інформаційних систем предметна область відображається моделями даних декількох рівнів. Слід розрізняти повну предметну область (велике підприємство) і організаційну одиницю цієї предметної області, яка в свою чергу може являти свою предметну область. Інформація, необхідна для опису предметної області, залежить від реальної моделі і може включати відомості про персонал, заробітну плату, продукцію, обладнання, операції, тобто відомості про людей, предмети, події і поняття.

Етапи проектування баз даних пов’язані з багаторівневою організацією даних і включають:

1.​ Проектування БД на зовнішньому рівні. Передбачає вивчення всієї первинної і вихідної документації на об’єкті управління з погляду визначення того, які саме дані необхідно зберігати в базі даних.

2.​ Інфологічне проектування. Передбачає розроблення інформаційно-логічної моделі предметної області, в якій виключено надлишковість даних, виділено ключові і неключові атрибути (реквізити), визначено зв’язки між атрибутами. Інфологічна модель відображає інформаційні особливості об’єкта управління з погляду людини-проектувальника.

3.​ Даталогічне проектування. Передбачає розробку концептуальної моделі даних з урахуванням особливостей конкретної СКБД. Цей рівень подання даних орієнтований більше на комп’ютерну обробку і на програмістів.

4.​ Внутрішнє проектування. Передбачає фізичне розміщення даних у пам’яті комп’ютера. На цьому рівні формується фізична модель БД, яка вміщує структури зберігання даних у пам’яті ЕОМ, включаючи опис форматів записів, порядок їх логічного або фізичного впорядкування, розміщення за типами пристроїв, а також характеристики і шляхи доступу до даних.

9.​ Поняття життєвого циклу ІС.

Життєвий цикл ІС – сукупність стадій і етапів, які ІС проходить у своєму розвитку від моменту прийняття рішення про створення системи до моменту припинення функціонування системи.

Стадії життєвого циклу ІС містять:

1). Визначення вимог до ІС

–​ дослідження й аналіз предметної області та існуючої інформаційної системи;

–​ визначення вимог до створюваної ІС;

–​ оформлення документа «Технічне завдання» на розроблення ІС.

2). Проектування ІС

–​ розробка складу функцій, що підлягають автоматизації (функціональної архітектури);

–​ розробкаі складу забезпечувальних підсистем (системної архітектури);

–​ оформлення технічного проекту ІС.

3). Реалізація ІС

–​ кодування, автономне тестування, налагодження окремих компонентів ІС;

–​ інтеграція компонентів, розгортання ІС;

–​ тестування ІС на відповідність функціональним і технічним вимогам;

–​ розроблення робочих інструкцій для персоналу;

–​ оформлення робочого проекту.

4). Впровадження

–​ комплексне налагодження підсистем ІС;

–​ навчання персоналу;

–​ поетапне впровадження ІСМ в експлуатацію у підрозділах економічного об’єкта;

–​ оформлення акту про приймально-здавальні випробування ІС.

5). Експлуатація (супроводження)

–​ збір даних про функціонування ІС;

–​ виправлення помилок і недоробок;

–​ модернізація ІС.

По завершенні життєвого циклу ІС здійснюється заміна ІС новою системою.

Порядок і послідовність стадій ЖЦ, послідовність, умови повторення процесів та методи виконання робіт обумовлюються вибором тої або іншої моделі ЖЦ.

10.​ Класифікація CASE-засобів за функціональним призначенням.

CASE-технологія передбачає використання різних за функціональним призначенням груп засобів.

Засоби аналізу і проектування призначені для підтримки визначення системних вимог, створення специфікацій компонентів системи, проектування системи. В результаті формуються архітектура системи і детальний проект, розроблений до рівня алгоритмів і структур даних. До цієї групи належать пакети AllFusion Process Modeler, CASE.Аналітик, IBM Rational Rose, Silverrun, Oracle Designer, Design/IDEF та ін.

Засоби проектування баз даних забезпечують створення інфологічної та даталогічної моделей баз даних, генерування схем баз даних. До цієї групи належать AllFusion ERwin Data Modeler, S-Designor, DataBase Designer.

Засоби програмування здійснюють підтримку програмування і тестування, а також автоматичну кодогенерацію зі специфікацій з одержанням повністю документованої виконуваної програми. В цю групу входять генератори і аналізатори кодів, генератори тестів, налагоджувачі. Основні пакети: DECASE, APS.

Засоби супроводження і реінжинірингу забезпечують управління функціонуванням системи, коригування й модифікацію, аналіз і реінжиніринг існуючої системи. До них відносяться документатори, аналізатори програм, засоби міграції, засоби реструктурування і реінжинірингу: Adpac CASE Tools, SuperStructure, Inspector/Recoder, IBM Rational Rose, Silverrun.

Засоби оточення включають засоби підтримки каркасів і платформ для створення, інтеграції CASE-засобів: Multi/Cam, Sylva Foundry.

Засоби управління проектом призначені для підтримки планування, контролю, керування та взаємодії в процесі розробки і супроводження проектів: Project Workbench та ін.