2.3 Розвиток інформаційного ресурсу

Як і інші інформаційні технології, Інтернет створюють розробники, але в даному випадку в основному це творці ресурсів (починаючи від фахівців, провідних підтримку hard - і software, дизайнери, художники, редактори і найголовніше - автори інформаційних ресурсів). Природно, створення ресурсів - не самоціль, ресурси востребуются користувачами мережі, тобто тими ж фахівцями і споживачами ресурсів, серед яких, як уже зазначалося, з'являється новий шар - фахівці з data mining, з пошуку інформації. Інформаційні ресурси Інтернету, як, втім, і інші, в тому числі неелектронні інформаційні ресурси (зокрема, засоби масової інформації), характеризуються певними станами своєї діяльності (рис. 9.3).

Ресурс зароджується у відповідності з потребами суспільства і його можливостями (зокрема, пов'язаними з рівнем технічного і соціального стану суспільства).

У міру можливості відбуватися "дорослішання", становлення ресурсу (або його зникнення при повній відсутності затребуваності, тобто зникнення, можливо, не у фізичному сенсі - сайт може існувати, а саме в сенсі попиту).

При певному рівні востребованнності і (в тому числі і стараннями авторів сайту) відбувається її каталогізація, тобто відомості про ресурс з'являються в різних каталогах, відповідають типу ресурсу.

Індексування, тобто поява ресурсу в індексах пошукових машин, відбувається при досягненні певних обсягів інформаційного наповнення і затребуваності.

При наявності постійного зростання затребуваності відбувається і постійний розвиток ресурсу, в іншому випадку ресурс згасає і поступово зникає з індексів і каталогів.

2.4 Вимоги до інструментів пошуку

Як зазначалося раніше, рисами, властивими професійного пошуку, є його повнота, достовірність і висока швидкість. Найбільш серйозним і нетривіальним чинником, що визначає швидкість досягнення мети пошуку, стає планування пошукової процедури. Це вимагає, з одного боку, вибору типу ресурсів, які потенційно здатні нести інформацію, релевантну пошукової задачі, а з іншого - вибору інструментів пошуку, обслуговуючих відповідне інформаційне поле, в залежності від їх передбачуваної результативності. Якщо говорити про найбільш ємному на сьогоднішній день з точки зору інформаційного наповнення WWW-просторі, то відносне достаток його пошукових засобів робить рішення більшості практичних завдань багатоваріантним. Побудова оптимальної послідовності застосування тих чи інших інструментів на кожному етапі пошуку й зумовлює його ефективність. Допомогти вирішити проблему вибору може чітке уявлення про види, призначення та особливості роботи інформаційно-пошукових систем (ІПС) Інтернету.

2.5 Структура пошукових сервісів

Реальними носіями інформації про ресурси, якими володіє Інтернет, є пошукові машини і каталоги. Інформаційно-пошукові системи Інтернету розрізняються, але принципу відбору інформації, яка в тій чи іншій мірі присутній і в скануючої програмі пошукової машини, і в діяльності фахівців, які виробляють каталогізацію. Як правило, розрізняють два основні показники: просторовий масштаб системи та її спеціалізація.

При формуванні інформаційного масиву пошукова система може стежити за оновленням заздалегідь заданого набору документів, каталогів або кінцевого числа вузлів, відібраних по деякому принципом. Такі системи, реалізовані в Інтернеті, кілька умовно можна назвати локальним і. Глобальні пошукові системи на відміну від локальних вирішують більш трудомістку задачу - по можливості найбільш повне охоплення ресурсів всього інформаційно »поля Інтернету (WWW або іншого), яке вони обслуговують. Наслідком цього стає зростання ролі механізму, використовуваного такою системою для постійного збільшення числа переглянутих сайтів.

Побудова регіональних та спеціалізованих пошукових сервісів передбачає активну фільтрацію інформації. Спеціалізація пошукової системи на базі будь-якого профілю АБО тема тики, будь то правова спрямованість, пошук персоналій або файлів мультимедіа у форматі МРЗ, може відбуватися як в глобальному, так і на локальному масштабі. Зрозуміло, систему простіше побудувати і супроводжувати на обмеженому просторі оновлюваних сайтів, що зазвичай і реалізується на практиці.

Регіональними пошуковими службами інформація фільтрується в основному по імені домену верхнього рівня сервера, наприклад by для Білорусі, ru - для Росії. Серйозний недолік таких систем відсутній облік великої кількості ресурсів, що розміщуються регіональними авторами ресурсів безпосередньо в домені com.

Облік регіональних особливостей найчастіше є присутнім і в глобальних пошукових сервісах. Система Lycos, наприклад, ранжує відповіді по регіону запиту.

Інтернету, виходячи з його природи, супроводжує інформаційний хаос. І тільки сучасні засоби автоматичного індексування документів здатні, враховуючи застосовуються алгоритми і можливості технічних засобів, знайти в цьому хаосі раціональне зерно. Застосування ж при пошуку ресурсів без пошуку за ключовими словами нагадує серфінг, а не серйозну роботу з інформацією.