Управління освіти і науки Дніпропетровської області

Відділ освіти виконкому Жовтоводської міської ради

Комунальний заклад освіти

Жовтоводська середня загальноосвітня школа №10 з профільними класами

Методична розробка

Автор-упорядник Ревенко Лариса Олександрівна,

заступник директора з виховної роботи,

вчитель української мови та літератури,

керівник історичного клубу «Пам’ять»

2013 р.

Засідання історичного клубу «Пам’ять»

в рамках проекту

«Без минулого немає майбутнього»

до річниці визволення міста Жовті Води та України

від німецько-фашистських загарбників

«На хвилях пам’яті»

Мета:

• відзначити на рівні громади міста пам’ятні дати: 67-річчя визволення Жовтих Вод та 66 - річчя визволення України від німецько-фашистських загарбників;

• презентувати громаді міста результати діяльності шкільного історичного клубу«Пам’ять» в рамках проекту «Без минулого немає майбутнього»;

• знайомити молоде покоління з внеском жовтоводців у справу Великої Перемоги;

• залучити молоде покоління до пошукової, дослідницької діяльності по

вивченню сторінок історії країни, рідного міста;

• вшанувати ветеранів Великої Вітчизняної війни, що проживають у місті

Жовті Води;

• виховувати в молоді міста патріотичні якості;

• об’єднати громаду міста в справі збереження історичної пам’яті українського народу.

Хто проводить

Колектив Жовтоводської середньої загальноосвітньої школи №10 з профільними класами:

• автор-упорядник сценарію – Ревенко Л.О., заступник директора з виховної

роботи, керівник шкільного історичного клубу «Пам’ять»;

• автори мультимедійних проектів – Бабічев В.В., керівник гуртка «Інтел.

Шлях до успіху» та вихованці гуртка;

• шкільний історичний клуб «Пам’ять»;

• шкільна літературна студія «Первоцвіт»;

• колектив міського історичного музею ім..Ю.Пригожина.

Обладнання: мультимедійний проектор, відео, створені історичним клубом

«Пам’ять» та гуртківцями гуртка «Інтел. Шлях до успіху» під керівництвом Бабічева В.В., відео до пісень, створені головою міської громадської організації «Афган» Іщенко С.М., музична апаратура, виставка літератури та пошукових матеріалів.

Хід заходу Ведучі заходу вихованці історичного клубу «Пам’ять» Подоплєлов Володимир, Одуденко Анастасія

Пісня «Парад Победы» - Порубенко В., Суліма М., Титенко П.

• Щасливої днини жовтоводській родині!

• Вітає Вас зі святом школа десята!

• Історичний клуб «Пам’ять» для всіх городян від щирого серця цей захід готував!

• 67 років наше місто рідне процвітає в мирі, злагоді, труді.

• 67 років роблять все для міста Ваші, жовтоводці, руки золоті!

• Ми ще зовсім діти, та на хвилях пам’яті разом з вчителями пливемо крізь час,

• Щоб дорослі й діти історію всі знали, пам’ять шанували тих, хто жив для нас!

• Парад Перемоги на Червоній площі в Москві не забуде жоден фронтовик.

• Але до нього було так далеко. Скільки воєнних доріг потрібно було пройти до травня 1945-го…

• А до цього щасливого дня крок за кроком продвигались наші війська вперед, звільняючи великі міста і містечка, селища і села від ненависного ворога, і кожен крок наближав їх до Перемоги.

• 13 серпня 1941 року селище Жовта Ріка було окуповано фашистами.

• Та героїчна боротьба жовтоводців-підпільників,

• Об’єднаного партизанського загону Дніпропетровської та Миколаївської областей під командуванням Георгія Максимовича Седнева не давали фашистам відчути себе господарями на окупованій території, яка була для них стратегічно важливою!

• Війна, війна, для чого ти прийшла? Ти стільки лиха людям принесла!

• Навіщо рідну землю ти спалила? Коханих ти навіщо розлучила?

• У тиху ніч десь на привалі чи в партизанському загоні під небом місячним безмежним згадає батько свою доню

• А може сина, може, матір, а може любу і кохану

• І згадка та роз’ятрить душу, немов ще не зажиту рану….

Пісня «Ніч яка місячна» - Тітенко Павло

• Авторський вірш вам дарує вихованка шкільної літературної студії «Первоцвіт» Сьомкіна Ольга

Кохання буде жити

Надвечір сонце вже сідає,

У школі музика лунає.

Святкова зала… Випускний –

Новий етап юнацьких мрій.

Танцюють двоє в сяйві світла

У вирі вальсу на балу.

Неначе лебідь і лебідка

Зустрілись вперше на ставку.

І мить ця чиста і прекрасна,

Коли єднаються серця.

В житті ж бо легше,

Якщо двоє ідуть за руки до кінця.

Здавалось, їх вже не розлучить

Ніяке горе чи біда.

Та пролунала лиха звістка:

Розпочалась війна!

І линули з очей солоні сльози,

Неначе роси впали на траву.

Полишили сини свою домівку

І рушили у бій кривавий – на війну!

Ось у безхмарне чисте небо

Здійнявся ворога літак –

Горить земля на Україні,

Бо це війна, і буде так…

Війна терзатиме так довго

І забере ще не одне життя.

Багато хто піддасться їй в час бою,

Заморений тим страхом, що блука.

Та у останньому двобою із війною

Ти першим здобуваєш перемогу!

І, озирнувшись навкруги, побачиш,

Як покалічена земля від горя плаче…

А у травневому щасливім часі,

Коли ми Перемогу здобули,

Шукатимеш тепер свою кохану,

З якою у таночку розійшлись.

І знову разом у нове життя

Рука за руку підете радіти

Із заповітними словами на вустах:

Кохання буде жити!