30. Що таке інформаційний процес?

Інформаційний процес аналогічно виробництву продукції є процесом здобуття певного цілісного за змістом набору даних для вироблення і прийняття управлінських рішень. Він включає комунікаційний процес, який служить цілям інформаційного обміну.

Інформаційний процес управління - сукупність управлінських операцій, головним предметом яких є інформація.

Інформаційний процес є об'єктом автоматизації управління.

В умовах автоматизації інформаційний процес є узагальненою сукупністю операцій перетворення інформації, що виконуються на АРМ управлінських працівників різних підрозділів підприємства (відділів служб. цехін, складів), об’єднаних в обчислювальну мережу (ОМ). ІІри цьому під інформаційною операцією розуміють частину інформаційного процесу, яка ініціюється на АРМ та забезпечує перед переходом до наступної операції досягнення певної часткової мети при обробленні інформації.

Інформаційний процес є багатоопераційним. Окремі його складові частини (набір інформаційних операцій) реалізуються на конкретних АРМ. Сукупність АРМ, що утворюють "ланцюжок", реалізує інформаційний процес управління в умовах функціонування мережної АІС. В АІС виділяються сукупності автоматизованих інформаційних процесів, які охоплюють сфери економічної діяльності: працю, предме­ти та засоби праці, продукцію, фінанси, результати діяльності. Харак­теристика кожного АРМ в АІС може бути задана тільки в контексті його взаємодії з іншими ЛРМ.

31. Що є задачею управління економічним об’єктом?

Реалізація інформаційного процесу управління означає виконання різних інформаційних операцій. Кожна така операція орієнтована на певну цільову функцію, яка безпосередньо пов’язана з інформацією та її перетворенням. Виконання інформаційних операцій зводиться до розв’язання інформаційних задач. Саме вони розв'язуються автоматичним способом за допомогою комп’ютерної та іншої техніки. Такі задачі реалізують інформаційний процес управління. Інформаційні задачі називаються економічними, або задачами управління, а точніше - інформаційними управлінськими задачами економічного призначення. Комплекси задач управління забезпечують в АІС формування відповідних груп ТЕП, значення яких використовуються управлінським персоналом для прийняття рішень щодо управління виробничо-господарською і фінансовою діяльністю підприємства.

Задачі управління насамперед мають на меті відшукання значень показників. Вони розглядаються як об’єкт машинного розв’язання за допомогою ПЕОМ. Сучасні ПЕОМ забезпечують розв’язання різноманітних задач, їх групують за ознаками, притаманними класифікації економічної інформації (адже ці задачі – інформаційні), а також за критеріями, властивими тільки самим задачам. Спільність задач та інформаційних ресурсів породжує єдність багатьох властивостей задач та економічної інформації. У табл. 3.2 наведено розподіл за різними класифікаційними ознаками.

Розподіл задач за різними класифікаційними ознаками

Ознака		Виділені задачі
Правила організації розв'язання у встанов­леному управлінському режимі		Регламентні, для яких задано терміни розв'язання та зміст вихідних форм Запитально-довідкові, розв'язання яких зумовлено необхідністю виробничих ситуацій; термін розв'язання і зміст вихідних форм не регламентовано.
Регулярність розв'язання		Систематичні із твердою та частою датою розв’язання. Епізодичні із рідкою датою розв'язання. Випадкові.
Терміновість розв'язання		Термінові. Нетермінові.
Математична основа об числень		Прямого розрахунку. Оптимізаційні.
Формалізація умов розв'язання		Ті, що формалізуються, в яких встановлено жорстко однозначні дії для відшукання відповіді. Ті, що не формалізуються.

У сучасних умовах великого значення набувають задачі поглибленого економічної аналізу, які дають змогу детально вивчити суть явищ і процесів, що спостерігаються, виявити закономірності та тенденції економічного і соціального розвитку об’єкта управління. Для розв'язання таких задач використовують розвинений апарат математичних методів й економіко-математичних моделей (ЕММ). До математичних методів в економіці належать: математичне програмування (лінійне, динамічне, евристичне); математична логіка; теорія графів; теорія множин; теорія масового обслуговування; дослідження операцій; теорія ігор та інших видів прикладної математики.