1. Глобальний договір оон – найбільша в наш час ініціатива бізнесу різних країн світу добровільна ініціатива, рух

Одним із значущих світових орієнтирів у розвитку питань корпоративної соціальної відповідальності стала Міжнародна ініціатива ООН – Глобальний договір ООН (Global Compact). Дію Договору спрямовано на залучення корпорацій до розв’язання глобальних проблем цивілізації. Ініціатива об’єднує приватні компанії, агенції ООН, бізнес-асоціації, неурядові організації (НУО) та профспілки в єдиний форум задля стійкого розвитку через відповідальне та інноваційне корпоративне лідерство.

Такий підхід передбачає, що організація стає членом нового бізнес-середовища, що, не порушуючи принципів конкуренції, впроваджує принципи соціальної відповідальності не тільки на національному, а й на регіональному та глобальному рівнях.

КОМПАНІЇ: до ГД ООН приєдналося понад близько 6 тис. компаній та організацій 130 країн усіх регіонів світу (станом на 2010 р.).

______________________________________________________________

______________________________________________________________

В Україні до Глобального договору залучилися у квітні 2006 р. Кількість підписантів-учасників ГД в Україні нараховує близько 200 (за даними Представництва ООН в Україні, 2013 р.).

2. Міжнародний стандарт "Керівництво з питань соціальної відповідальності" iso 26000:2010

З метою вирішення суспільно значущих завдань та глобальних проблем людства Міжнародна організація стандартизації ініціювала (2005, січень) процес розробки стандарту із соціальної відповідальності ISO 26000. Підставою для розробки стандарту із соціальної відповідальності також стало визнання ролі соціальної відповідальності у стійкому розвитку організацій. Ці питання поставлені на Всесвітньому Самміті з навколишнього середовища у Ріо-де-Жанейро (1992) і на Всесвітньому Самміті зі стійкого розвитку у Південній Африці (2002).

За рекомендаціями ISO (International Organization for Standardization) до розробки стандарту були залучені експерти як представники заінтересованих сторін (шести груп стейкхолдерів): промисловість (бізнес), уряди (органи державної влади), споживачі, організації у сфері праці та профспілки, неурядові організації (НУО), дослідницькі інституції.

Робоча група з розробки проекту стандарту стала найбільшою за всю історію ISO і, зокрема, з огляду на залучення заінтересованих сторін. Всього у розробці стандарту взяли участь 436 експертів з 94 країн-членів ISO, 195 спостерігачів, 40 міжнародних або регіональних організацій, які включені в різні аспекти соціальної відповідальності.

На роботу над ISO 26000 витратили 12 (?) мільйонів доларів.

Обсяг тексту стандарту складається зі 106 сторінок.

Розробка Міжнародного стандарту із соціальної відповідальності ISO 26000 тривала 5 років: розпочалася у 2005 р. і завершилася у 2010 р. стандарт ухвалено 1 листопада 2010 р. у Женеві на спеціальному заході за участі Генерального секретаря ISO Роба Стіла.

______________________________________________________________

______________________________________________________________

Україна приєдналася до розробки Міжнародного стандарту із соціальної відповідальності ISO 26000 (2007, листопад), далі Національний дзеркальний комітет (2008, січень), роботу якого координував Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики, з українською делегацією взяли участь (2009) у 7 пленарному засіданні ІSО, де було повідомлено, що спрямовуються дії в напрямку розширення і розповсюдження знань у сфері СВ та стандарту ISO 26000.

Стандарт не призначений для того, щоб скласти основу для юридичних дій, скарг, захисту в суді або інших заяв в будь-яких міжнародних, національних чи інших судових процесах, і не призначений для того, щоб цитуватися в якості свідоцтва еволюції традиційного міжнародного права.

Згідно з ISO 26000 соціальна відповідальність організації/компанії спирається на такі компоненти:

• захист прав людини

• захист навколишнього природного середовища

• права споживачів

• розвиток місцевих громад

• безпека праці

• організаційне управління та етика бізнесу

У документі-керівництві враховано всі принципи, що зазначені у Глобальній ініціативі ООН.

3. Глобальна ініціатива звітування GRI (Global Reporting Initiative)

Це процес на залучення багатьох груп впливів та інституція, що заснована для розробки і розповсюдження системи звітності з питань стійкого розвитку, яка набула глобального характеру. GRI встановила принципи звітності та специфічні індикатори для створення компаніями і організаціями звітів з питань стійкого розвитку.

GRI започатковано у 1997 р. Некомерційна організація "Глобальна ініціатива зі звітності" підготувала (2000) першу версію "Рекомендацій зі звітності в галузі стійкого розвитку" ("Sustainability Reporting Guidelines") на базі стандарту, який було розроблено Коаліцією за екологічно відповідальний бізнес (1997). GRI стала незалежною інституцією (2002) зі штаб-квартирою в Амстердамі. Обов’язки за директиви GRI покладені виключно на Раду з 16 членів: складається з визначних особистостей із декількох країн, підтримується Секретаріатом, обирається 40 членами Ради стейкхолдерів, яка, у свою чергу, включає представників спілок, НУО та бізнесу.

СФЕРИ/ПРОБЛЕМА/ПРОПОЗИЦІЯ – звітність з питань охорони довкілля, економічна та соціальна звітність.

ОГЛЯД ТА АКТИВНОСТІ/ДІЯЛЬНІСТЬ: Директиви GRI забезпечують стандартизовану систему звітування про економічну, природоохоронну та соціальну діяльність організацій.

Система GRI організована з 5 компонентів (у результаті багатьох консультацій з різними заінтересованими сторонами): візія (Vision/цінності/місія) та стратегія, профіль організації, управління, індекс GRI, показники діяльності. Основа GRI – показники діяльності організації. Зміст GRI встановлює "ключ, до яких аспектів системи GRI використовується, і де вони/організація знаходяться у звіті про стійкий розвиток".

Стандарт GRI постійно вдосконалюється, наразі розроблено 4 покоління рекомендацій. Першу версію Рекомендацій GRI випробували на практиці 20 великих компаній. Третє покоління директив GRI "Керівництво зі звітності у сфері стійкого розвитку" (G3) розроблялося 3 роки представниками різних секторів світової економіки чисельністю понад 3 тисячі. Стандарт включає два основних переходи – включення вивчених уроків та те, що організація, яка базується в Амстердамі, сама має перейти у нову бізнес-модель для того, щоб стати самодостатньою. Покращення директив GRI, по-перше, включає технічне завдання зробити їх більш придатними до аудиту та сумісними з бухгалтерськими поняттями/елементами, й одночасно не збільшуючи кількість показників і не створюючи значних витрат для переходу з попередніх версій звітування. Директиви G4 – це "Керівництво зі звітності у сфері стійкого розвитку".

Стандарт містить структуру звіту, а також набір показників та елементів, що демонструють підходи менеджменту, містять набір чітких конкретних тем та індикаторів. Рекомендації GRI можна використовувати поетапно. Це означає, що організація, яка щойно розпочала свою корпоративну соціальну відповідальність, може спочатку користуватися лише базовими, загальними принципами документа, а вже пізніше – переходити до оцінки своєї діяльності за більш детальними, поглибленими критеріями.

Рекомендації GRI сприяють підвищенню конкурентоспроможності компанії в галузі залучення інвестиції та участі в тендерах міжнародних організацій. GRI також надає консультації щодо принципів звітності, перевірки звітності, технічних питань, і поєднує нефінансові та фінансові критерії/мірила.

Залучені до ініціативи КОМПАНІЇ: Agrium, Alcan, Bell, Enbridge, Hydro Quebec, Nexen, Petro-Canada, Placer Dome, PotashCorp, Shell-Canada, Talisman Energy, Teck Cominco, TransAlta.

Той, хто забезпечує перевірку звітності, оцінює, чи організація визначила та зрозуміла істотні/матеріальні аспекти своєї стійкої діяльності, а також має розкрити обсяг аудиту.