Стандарти у сфері соціальної відповідальності (ксв)

Упровадження та оцінка результативності корпоративної соціальної відповідальності вимагає встановлення певних критеріїв визначення ефективності соціально відповідальної діяльності.

ISO 26000:2010

Принципи Глобального договору

Стандарт GRI

Стандарт АА1000

Стандарт АА 1000 SES

Стандарт SA 8000:2008

Стандарт OHSAS 18000

Стандарт ISO 14000:2004

Стандарт ISO 9001:2008

Міжнародний стандарт із соціальної відповідальності

ISO 26000:2010

ISO 26000 – Керівництво з соціальної відповідальності Міжнародний стандарт у формі керівництва Призначений для добровільного застосування Не потребує сертифікації третьою стороною Не є стандартом управління персоналом та якістю Застосовується організаціями та компаніями ВСІХ типів

Особливістю цього стандарту відповідальності є те, що він спрямований на систематизацію принципів соціальної відповідальності організації незалежно від її виду діяльності, розміру чи місця знаходження. Для того щоб визначити сферу охоплення своєї соціальної відповідальності, виявити застосовні проблеми і встановити пріоритети, організації/компанії варто розглянути такі основні теми:

Основні теми і проблеми соціальної відповідальності

Права людини Проблема 1 : Належна передбачливість Проблема 2 : Ситуації, пов’язані з ризиком для прав людини Проблема 3 : Уникнення співучасті Проблема 4 : Задоволення скарг Проблема 5 : Дискримінація та вразливі групи Проблема 6 : Громадянські й політичні права Проблема 7 : Економічні, соціальні та культурні права Проблема 8 : Основні права у сфері праці				Трудові практики Проблема 1 : Найм і трудові відносини Проблема 2 : Умови праці та соціальний захист Проблема 3 : Соціальний діалог Проблема 4 : Охорона праці та безпека на робочому місці Проблема 5 : Розвиток людського потенціалу і навчання на робочому місці
Сумлінні/чесні ділові практики Проблема 1 : Протидія корупції Проблема 2 : Відповідальне залучення в політику Проблема 3 : Чесна конкуренція Проблема 4 : Пропаганда соціальної відповідальності в рамках сфери впливу Проблема 5 : Повага до прав власності		Участь у житті громад та їх розвиток Проблема 1 : Участь у [житті] спільнот Проблема 2 : Освіта і культура Проблема 3 : Створення зайнятості та розвиток навичок Проблема 4 : Розвиток технологій Проблема 5 : Створення добробуту і доходу Проблема 6 : Здоров’я Проблема 7 : Соціальні інвестиції
Проблеми, пов’язані із споживачами Проблема 1 : Чесні практики маркетингу, інформування та укладення договорів Проблема 2 : Захист здоров’я та безпеки споживачів Проблема 3 : Стійке споживання Проблема 4 : Обслуговування та підтримка користувачів і вирішення спірних справ Проблема 5 : Захист даних і забезпечення конфіденційності споживачів Проблема 6 : Доступ до послуг першої необхідності Проблема 7 : Освіта та підвищення обізнаності						Навколишнє середовище Проблема 1 : Запобігання забрудненню Проблема 2 : Стійке ресурсокористування Проблема 3 : Пом’якшення зміни клімату та адаптація до нього Проблема 4 : Захист та відновлення природного середовища
Організаційне управління: не структуровано

Не існує заздалегідь певного порядку, в якому організації варто розглядати основні теми і вирішувати проблеми, цей порядок буде залежати від самої організації та її стратегії. Організація має розглядати основні теми як ціле, тобто варто розглядати всю проблематику в їх взаємозв'язку, а не просто концентруватися на вирішенні однієї справи чи окремої групи проблем.

ЗМІСТ Стандарту ISO 26000

Вступ. Інформація про зміст стандарту та обґрунтування необхідності його розробки. Сфера застосування. Визначення об’єкта стандарту – керівництва, сфери та межі застосування, деякі обмеження та винятки. Нормативні посилання. Перелік документів (при їх наявності), які необхідно застосовувати сумісно/разом із даним стандартом. Терміни та визначення, скорочені терміни. Наведені ключові терміни, що мають основоположне значення для розуміння соціальної відповідальності (СВ) та застосування цього стандарту. Контекст соціальної відповідальності, придатний для усіх організацій. Історія та сучасний стан соціальної відповідальності, ключові фактори та умови впливу на розвиток СВ, її характер і практику. Керівництво для малих і середніх організацій щодо застосування цього стандарту. Принципи СВ у застосовуванні до організацій. Визначення набору принципів СВ на основі аналізу різноманітних джерел та надання керівництва за цими принципам. Відповідні питання, що стосуються заінтересованих сторін. Визнання СВ у взаємодії з заінтересованими сторонами, ідентифікація організацією своїх ЗІС. Рекомендації у взаємодії між організацією, її заінтересантами та суспільством з урахуванням основних тем і проблем СВ, сфер впливу тощо. Керівництво з ключових об’єктів-питань. Надання окремого керівництва з низки основних тем і пов’язаними з ними проблем організацій. Для кожної основної теми подано роз’яснення щодо застосування, її відношення до СВ, відповідним принципам, факторам, діям та очікуванням. Керівництво з практичної реалізації СВ. Практичне керівництво щодо застосування та інтегрування СВ у діяльність організації повсюдно, обмін інформацією стосовно СВ включно з такими питаннями, як політики, практики, підходи, ідентифікація питань, оцінка діяльності, звіти та взаємодія. Приділено увагу підвищенню довіри до організації, аналізу прогресу і результативності, оцінці добровільних ініціатив у сфері СВ. Додаток А: неповний перелік добровільних ініціатив та інструментів у сфері СВ, що стосуються однієї чи декількох основних її тем, інтеграції СВ повсюдно в організації. Містить посилання на авторитетні міжнародні інструменти й стандарти ISO та інші перехресні посилання в межах цього стандарту.