Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Митне право.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.05 Mб
Скачать

2. Види митного контролю

Залежно від сутнісних характеристик предмета, що переміщується через митний кордон, прийнято розрізняти:

а) загальний митний контроль; б)спеціальний митний контроль.

Загальний митний контроль залежно від конкретного предмета можна поділити на:

а) митний контроль товарів;

б) митний контроль транспортних засобів.

Спеціальний митний контроль залежно від специфіки предмета можна поділити на:

а) митний контроль зброї та боєприпасів;

б) митний контроль товарів, які містять наркотичні засоби;

в) митний контроль сильнодіючих хімічних речовин.

  • свою чергу, митний контроль товарів поділяють на підвиди митного контролю товарів:

а) митний контроль ручної поклажі;

б) контроль багажу як такого, що супроводжується, так і такого, що не супроводжується.

Митний контроль на транспорті має загальні й спеціальні системи. Це пояснюється необхідністю перевірки самих транспортних засобів на відповідність їх установленим вимогам. При цьому на одних видах транспорту така можливість менша, на інших — більша.

  • разі використання транспортного засобу для перевезення контрабанди транспортний засіб може бути конфісковано. Митні органи контролюють транспортні засоби спільно з Державною прикордонною службою.

Чинним законодавством України встановлені особливості митного контролю на пасажирському й вантажному транспорті. На форму та процедуру митного контролю впливає й вид транспорту.

Відповідно до митного законодавства України товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку до його завершення відповідно до заявленого й дозволеного до застосування митного режиму. Початком митного контролю є фактичне перетинання митного кордону України, йому передує повідомлення митних органів України про намір ввезти на митну територію України товари чи транспортні засоби. Якщо це рейсові перевезення, то час прибуття (відбуття) визначається за розкладом руху.

Митний контроль транспортних засобів також класифікується:

А) митний контроль автотранспортних засобів.

Митний контроль за вантажними автомобільними перевезеннями можна розділити на два види:

1) митний контроль автотранспортних засобів, які перевозять товари або прямують за товарами чи після вивантаження товару;

2) митний контроль товару.

Транспортні засоби, що використовуються для перевезення товарів і інших предметів через митний кордон України як і ті, що вивозять товари й інші предмети за межі України, так і ті, що виїжджають за межі України для завезення товарів й інших предметів в Україну, декларуються без заповнення окремої вантажної митної декларації.

Митний контроль транспортних засобів, що виступають в якості товару, регламентується відповідно до статей 71 та 187 Митного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 р. № 940 «Про затвердження Положення про Державну митну службу України» (зі змінами), Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 17.03.2008 р. № 229.

Дія цих Правил поширюється на транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України громадянами, які не є суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, для вільного обігу (у тому числі з метою розкомплектування на запасні частини) на митну територію України (за її межі) або з метою транзиту, а також тимчасово вивозяться за межі митної території України.

Митний контроль здійснюється в прикордонних пунктах пропуску на шосейних переходах, на шляху проходження та у місцях доставки товару.

При здійсненні митного контролю митні органи зобов’язані:

  1. виявити й припинити використання транспортних засобів для приховування товарів від митного контролю;

  1. не допустити переміщення транспортних засобів через митний кордон для іншої мети, аніж міжнародні перевезення.

  1. перевірити транспортні засоби на відповідність установленим вимогам для доставки вантажів під митним контролем.

Митному контролю так само підлягають товари, що переміщуюся водіями вантажних автомобілів, експедиторами та водіями пасажирських автобусів. Цей контроль здійснюється аналогічно контролю товарів, які переміщуються фізичними особами.

Митний контроль і оформлення на пунктах перетину державного кордону відбуваються в певній послідовності:

  1. подається повідомлення перевізником про ввезення чи вивезення транспортного засобу або вантажу у формі письмового вручення документа посадовій особі митного органу;

  1. посадовими особами митного органу перевіряються подані документи; ухвалюється рішення про форму митного контролю транспортного засобу;

  1. здійснюється митне оформлення і контроль транспортного засобу та товарів, які перевозяться;

  1. перевізникові вручаються документи на транспортний засіб і товари й випуск транспортного засобу за кордон чи пропуск усередину країни.

Одночасно з митним контролем здійснюються прикордонний, паспортний та фітосанітарний контролі.

Митне оформлення й контроль пасажирського автотранспорту відбувається у такому порядку:

  1. подається повідомлення про в’їзд (виїзд) і пред’являються документи на транспортний засіб і особисті документи водія та пасажирів посадовій особі прикордонної служби чи митного органу;

  1. здійснюється митне оформлення й митний контроль ручної поклажі та багажу водія й пасажирів;

  1. здійснюється митне оформлення й контроль самого автотранспортного засобу й випуск транспортного засобу, ручної поклажі та багажу на виїзд чи в’їзд.

Огляд товарів, перевезених автотранспортом, належить до форм митного контролю і здійснюється при перевірці наявного товару, транспортного засобу на відповідність заявленим у митних документах.

Для проведення митного огляду товарів і транспортного засобу на прикордонних переходах обладнано спеціальні місця — оглядові склади, які оснащено всіма необхідними технічними засобами. Автотранспорт оглядається, як правило, безпосередньо в режимній зоні автопереходу в боксах для огляду, які оснащаються ямами чи підйомниками.

В якості прикладу звернемо увагу на спільний наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України та Державної митної служби України від 11 червня 2008 р. № 505/642, яким затверджено технологію прикордонного та митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення. Технологія визначає особливості здійснення органами охорони державного кордону та митними органами окремих процедур контролю та їх складових елементів (перевірка документів, огляд транспортних засобів, митний контроль, митне оформлення) у рамках реалізації визначених законодавством компетенції та повноважень. Для здійснення прикордонного та митного контролю транспортних засобів у пунктах пропуску для автомобільного сполучення визначаються окремі смуги руху.

«Червоний коридор» — для транспортних засобів, що здійснюють міжнародні перевезення товарів у рамках зовнішньоекономічних договорів (контрактів) суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності; — що здійснюють перевезення товарів фізичних осіб, які не є суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, в обсягах, що підлягають обов’язковому письмовому декларуванню та оподаткуванню; — що використовуються (можуть використовуватися) для перевезення зовнішньоекономічних вантажів і переміщуються порожніми; — вантажних і вантажно-пасажирських мікроавтобусів; — легкових транспортних засобів з причепами, що використовуються (можуть використовуватися) для перевезення товарів.

«Зелений коридор» — для легкових автотранспортних засобів, що належать громадянам або юридичним особам, інших транспортних засобів, які не визначені в підпунктах 1.4.1 та 1.4.3 пункту 1.4 цього розділу, не зняті з обліку, не є об’єктом зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і використовуються виключно для переміщення через митний кордон особистих речей громадян і товарів в обсягах, що не підлягають обов’язковому письмовому декларуванню та/або оподаткуванню.

«Окрема смуга руху» — місце здійснення прикордонного й митного контролю та митного оформлення автобусів, що здійснюють регулярні та нерегулярні міжнародні перевезення пасажирів (у тому числі туристичних груп), що визначається з урахуванням існуючої інфраструктури пункту пропуску.