
- •1.Філософія. Проблема предмету філософії. Специфіка філософських проблем.
- •Ортега-и-Гассет «Что такое философия»
- •2, Структура філософського знання.
- •3.Поняття світогляду та його історичні форми . Структура світогляду. Світогляд і філософія.
- •4.Міфологія як тип світогляду. Класичний та соціальний міф. Особливості міфологічного світогляду давніх слов’ян
- •5. Філософія і релігійний світогляд. Світові релігії. Прийняття християнства в Київській Русі та його вплив на розвиток культури України. Релігійне життя в сучасній Україні.
- •6. Філософія і наука. Методологічна роль філософії в науковому пізнанні.
- •7. Основні риси давньоіндійської філософії. Брахманізм, буддизм, індуїзм.
- •8. Філософія Давнього Китаю. Даосизм і конфуціанство.
- •9. Антична філософія. Схожість та відмінності від східної філософської традиції. Основні періоди розвитку. Діалектика Сократа.
- •10. Філософія Платона: теорія ідей вчення про суспіство та державу.
- •11.Філософія Арістотеля: основні ідеї та їх вплив на світову філософію. Характеристика праці Аристотеля "Політика"
- •12. Особливості культури та філософії доби середньовіччя. Роль Біблії в європейській культурі. Теоцентризм. Основні праці Августина, Абеляра, Фоми Аквінського, у. Оккама
- •13.Особливості культури та філософії доби європейського Відродження: гуманізм та антропоцентризм, натуралізм, пантеїзм
- •14. Особливості філософії Нового Часу. Емпіризм та раціоналізм. Проблема методу пізнання у ф.Бекона і р.Декарта.
- •15. Філософія французького просвітництва 18 ст.
- •16. Філософія і.Канта. Ідея активнотворчої діяльності людини. Основні положення теорії пізнання. Філософія Канта і класична наука. Категоричний імператив Канта.
- •17. Філософія Гегеля. Діалектика, принцип тотальності мислення та буття, “панлогізм”, розуміння історії.
- •18. Філософія л. Фейєрбаха. Ідеї філософської антропології.
- •19. Філософія Маркса: основні ідеї та їх вплив на світову філософію і соціальну практику.
- •20. Діалектика. Основні історичні форми діалектики і їх місце в історії філософії.
- •21. Розвиток філософії в Україні: характеристика основних етапів.
- •21. Особливості культури Київської Русі. Зародження філософських ідей. Значення Християнства у становленні української культури. Праця Іларіона Київського “Слово про закон і благодать”
- •22.Основні теми філософських пошуків г.Сковороди. Поняття "серця" та "сродної праці". Вплив філософії Сковороди на українську та російську філософію
- •23.Києво-Могилянська академія - як осередок української і слов'янської культури. Внесок професорів Академії в філософську культуру України
- •24. Російська релігійна філософія 19-20 ст.
- •25.Соціально-філософські мотиви в творчості т.Г.Шевченка та їх значення для розвитку національної самосвідомості.
- •26. І.Я.Франко. Соціально - політичні та філософські погляди. Праця Франка "Що таке поступ"
- •27. Релігійні філософські течії хіх-хх ст. Характеристика одного з спрямувань.
- •28. Антропологічний рнесанс у філософській думці хх ст.
- •29. Людське існування як фундаментальна проблема екзистенціальної філософії
- •30. Філософська герменевтика. Проблема інтерпретації та розуміння. "Герменевтичне коло"
- •31. Комунікативна філософія. Проблема субєкт - обєктної взаємодії. (Аппель, Хабермас, Ясперс, Бубер,
- •Комунікативна філософія. Юрген Хабермас.
- •32. Проблема буттяв історії філософії. Уявлення про структуру буття. Монізм, дуалізм, плюралізм.
- •33. Материальное битие. Эволюция представлений о битии. Атрибуты материи. Битие, субстанция, универсум.
- •34. Діяльність як універсальний спосіб людського буття. Діяльність і культура.
- •35. Понятие культуры. Культура как реализация творческих сил человека (гуманизма). Культура и цивилизация. Массовая культура.
- •36. Модерн й постмодерн.
- •37. Проблема свідомості (марксизм, фрейдизм, феноменологія, екзистенціалізм про свідомість). Свідоме, несвідоме, підсвідоме.
- •38. Сознание как общественный феномен. Колективное несознат (концепция архитипов Юнга).
- •39. Філософські категорії їх специфіка, функції, історичний характер.
- •40. Категорії рух і спокій, час і простір. Соціально-культурний та когнітивний/пізнавальний/ зміст і функції перелічених категорій.
- •41. Категорії “закон” і “хаос” в суспільній науці та культурі. Синергетика: основні філософські проблеми. Тотальність як динамічна цілісність.
- •42. Категорії сутність та явище, їх соціокультурний та когнітивний зміст та функції.
- •43. Принципи детермінізму й індетермінізму. Категорії детермінації. Сучасна наука та детермінізм і індетермінізм.
- •44. Категории формообразования: форма и содержание, стр. И элементы, система и функция. Структуруализм и постструктуруализм.
- •45. Поняття пізнання. Суб’єкт та об’єкт пізнання в класичній, некласичній та постнекласичній науці і методології.
- •Эволюционная эпистемология.
- •46.Соотношение абстракного и конкретного впознании (работа Гегеля «Кто мыслит абстрактно»),
- •47. Истина как гносеологическая и культурологическая категория.
- •48. Чуттєве та раціональне в пізнанні. Сенсуалізм та раціоналізм в науковому пізнанні. Емоції та наукова творчість. Проблема інтуїції
- •49. Поняття науки. Критерії науковості знання. Наука і псевдонаука. Соціокультурні функції науки.
- •50 Поняття наукового методу. Методологія, метод, методика. Філософія і науковий метод.
- •51. Основные формы научного познания: научный факт, проблема, гипотеза, концепция, теория.
- •53. Особенности технического познания. Наука, технология, культура: проблема гуманизации и социальной ответственности.
- •54. Класична, некласична і постнекласична наука (основні риси). Типи раціональності і ірраціональності.
- •55. Филос. Позитивизма. Постпозитивисткое толкование науки. (Кун "Структура научн. Революций")
- •56. Соціальне буття. Основні проблеми філософії соціального буття. Духовне і матеріальне в існуванні суспільства (теософські, марксистські та інші погляди).
- •57. Проблеми типологізації історії. Культура, цивілізація, епоха, формація як категорії соціальної філософії.
- •58. Поняття традиційного, індустріального та постіндустріального суспільства. Ідея інформаційного суспільства.
- •59. Суспільство і природа. Екологічні та демографічні проблеми.
- •60. Человек и общество.Проблема отчуждения (по).
- •61. Роль экономики в обществе. Истории, способы производства и закономерн. Их развития. Историцизм и критика его Поппером в труде "Откр. Общест. И его враги".
- •62. Наука и техника как причина общественного развития. Сциентистские и технократ, концепции...
- •63. Духовний фактор в історії. Суспільні ідеали (свобода, соц. Справедливість, солідарність та ін.), ідеології соціальні міфи та утопії в житті суспільства.
- •64. Духовно-практичні регулятиви суспільного життя. Мораль як соціокультурний феномен. Основні категорії моральної свідомості. Мораль та право.
- •65. Політики і Політична організація суспільства. Структура політичної організації. Демократія і тоталітаризм.
- •66. Право і правосвідомість. Ідея правової держави. Право і закон
- •67. Громадянське суспільство. Держава, право, людина в умовах існування громадянського суспільства. Проблеми громадянського суспільства в сучасній Україні та Конституція України
- •68. Социальн. Структура с соц. Отношения. Роль интеллигенции. Проблема формирования национальной элиты.
- •69. Исторические формы человеческих общностей. Этнос и нация. Особенности формирования украин. Нации. Национальная идея.
- •70. Проблема суб’єктів в історії: особа, народні маси, класи, нації. (Одна з праць на вибір. Маркс....)
- •72. Проблема сенсу та спрямованості історії. Фукуяма ф. “Кінець історії”.
- •73. Людина як суб’єкт власного життя. Життєвий шлях людини: поняття, проблеми, цінність. (Фром э. Душа человека.)
- •74. Феномен сучасної глобалізації. Концепція сталого розвитку
- •75. Наука в контексті формування нової моделі світу сучасної цивілізації. Інформаційний простір.
- •Техника и технология в системе культуры.
- •77. Тоффлер. Третья волна.
77. Тоффлер. Третья волна.
Кейнсианство и теории экономического роста, ставшие стратегией развития в 50-60-е годы ХХ века и продолжающие оставаться популярными и в наши дни, занимались поиском равновесия, устойчивости, бескризисности исключительно в экономике. Главным инструментом в достижении равновесия они считали рынок, регулируемый государством.
Ни кейнсианство, ни теории экономического роста не просчитывали будущее, интересуясь поиском равновесия лишь в настоящем и признавая приемлемыми для этого все средства. В этом отношении показательна знаменитая фраза Дж.М.Кейнса: “В долгосрочном периоде все мы покойники”.
Постиндустриализм — это влиятельное направление зарубежной гуманитарной мысли, представленное множеством однотипных теорий общественного развития. Это своеобразное сердце зарубежного сциентизма — тенденции в гуманитарном познании, абсолютизирующей роль научного опытного знания, точных наук (от лат. scientia — наука), в отличие от спекулятивизма, ориентированного на умозрительное знание по образу идеалистической философии (от лат.speculo — созерцаю).
Все постиндустриальные теории придерживаются сходной периодизации общественного развития, согласно которой развитые страны, благодаря НТР, приближаются к новой стадии. Ее название и есть название теории. Перечислим некоторые из этих теорий:
* постиндустриального общества (Д.Белл),
* нового индустриального общества (Дж.К.Гэлбрейт),
* зрелого индустриального общества (Р.Арон),
* сверхиндустриального, или общества “Третьей волны” (Э.Тоффлер),
* технотронного общества (З.Бжезинский),
* посткапиталистического общества (Р.Дарендорф),
* продвинутого индустриального общества (Г.Маркузе).
Разработка и пик популярности этих теорий приходится на 70-80-е годы. Сейчас на первый план выдвигается теория информационного общества (К.Кояма, И.Масуда), как более точно описывающая суть грядущего общества. Часто эти теории называют технократизмом, техноидиллиями и т.д. и т.п. Ими активно пользуется футурология.
Постиндустриальные теории опираются на принцип технологического детерминизма, считая определяющей, движущей силой общественного развития знания, науку, технику. Американский социолог Л.Уайт утверждает: “Социальные системы по своей действительной сущности — явления второго порядка и зависят от технических систем... Технология — независимая величина, социальная система — величина зависимая”.
На основе критерия знаний, науки, техники постиндустриальные теории делят историю общества на три стадии. Д.Белл описывает их таким образом. Доиндустриальное общество в основном добывающее, его экономика основана на сельском хозяйстве, добыче угля, энергии газа, рыболовстве, лесной промышленности. Его главный ресурс — земля, главная фигура — землевладелец, воин. Индустриальное общество — в первую очередь обрабатывающее, в нем энергия и машинная технология используются для производства товаров. Его главный ресурс — капитал, главная фигура — предприниматель-капиталист. Постиндустриальное общество — это организм, в котором телекоммуникации и компьютеры выполняют основную роль в производстве и обмене информацией и знаниями. Его главный ресурс — информация, главная фигура — ученый.
Как отмечает Э.Тоффлер, каждая стадия — это своего рода цивилизация. Каждая цивилизация существует в биосфере и оказывает на нее свое влияние, реагируя положительно или отрицательно на сочетание природных и людских ресурсов.
Переходы от одной цивилизации к другой Тоффлер образно называет “волнами”. Под первой волной Тоффлер подразумевает переход человечества от общества охотников и собирателей к аграрной цивилизации, под второй волной — переход от аграрного к современному индустриальному обществу. Мы являемся современниками третьей волны, она с каждым часом набирает силу. По мнению Тоффлера, третья волна радикально меняет направление развития индустриального общества, часто полностью отрицает то, что существовало прежде. Рождается новая цивилизация со своими собственными перечисленными выше признаками.
Рождение идет трудно, в разрушении институтов Второй волны. Растет преступность, распадается классическая нуклеарная семья, плохо функционирует надежный в прошлом бюрократический аппарат, трещит система медицинского обслуживания, образования, опасно колеблется промышленность. Упадок и разлад вокруг нас. Но именно в этом социальном распаде формируются ростки новой цивилизации. Как индустриальные общества включают в себя аграрные секторы экономики, так и постиндустриальное будет долгое время сосуществовать рядом с индустриальным. Новые черты накладываются на старые, стирая некоторые из них, но в целом усложняя структуру общества
За этими красивыми фасадами теоретики выделяют сущностные черты грядущего общества. По Д. Беллу, они следующие: 1) централизация теоретического знания, становящегося основой для изменений в производстве, 2) создание новой интеллектуальной технологии для решения экономических, инженерных, социальных проблем, 3) формирование класса производителей знания, информации, 4) переход доминанты от производства товаров к производству услуг.
Э.Тоффлер утверждает, что подобное общество, по его терминологии “общество Третьей волны”, не только реально, но и будет более упорядоченным, демократичным, безопасным. Его устойчивость будет базироваться на таких принципах, как диверсификация, демассификация, деконцентрация, децентрализация, сегментация, разнообразие и т.д. и т.п.
Цивилизация Третьей волны должна дать простор громадному разнообразию источников энергии. Ее техническая база будет более диверсифицированной, включающей в себя достижения биологии, генетики, электроники. Главным видом сырья, главным ресурсом нового общества будут знания, информация. Они-то и обеспечат разнообразие во всем.