
- •1.Філософія. Проблема предмету філософії. Специфіка філософських проблем.
- •Ортега-и-Гассет «Что такое философия»
- •2, Структура філософського знання.
- •3.Поняття світогляду та його історичні форми . Структура світогляду. Світогляд і філософія.
- •4.Міфологія як тип світогляду. Класичний та соціальний міф. Особливості міфологічного світогляду давніх слов’ян
- •5. Філософія і релігійний світогляд. Світові релігії. Прийняття християнства в Київській Русі та його вплив на розвиток культури України. Релігійне життя в сучасній Україні.
- •6. Філософія і наука. Методологічна роль філософії в науковому пізнанні.
- •7. Основні риси давньоіндійської філософії. Брахманізм, буддизм, індуїзм.
- •8. Філософія Давнього Китаю. Даосизм і конфуціанство.
- •9. Антична філософія. Схожість та відмінності від східної філософської традиції. Основні періоди розвитку. Діалектика Сократа.
- •10. Філософія Платона: теорія ідей вчення про суспіство та державу.
- •11.Філософія Арістотеля: основні ідеї та їх вплив на світову філософію. Характеристика праці Аристотеля "Політика"
- •12. Особливості культури та філософії доби середньовіччя. Роль Біблії в європейській культурі. Теоцентризм. Основні праці Августина, Абеляра, Фоми Аквінського, у. Оккама
- •13.Особливості культури та філософії доби європейського Відродження: гуманізм та антропоцентризм, натуралізм, пантеїзм
- •14. Особливості філософії Нового Часу. Емпіризм та раціоналізм. Проблема методу пізнання у ф.Бекона і р.Декарта.
- •15. Філософія французького просвітництва 18 ст.
- •16. Філософія і.Канта. Ідея активнотворчої діяльності людини. Основні положення теорії пізнання. Філософія Канта і класична наука. Категоричний імператив Канта.
- •17. Філософія Гегеля. Діалектика, принцип тотальності мислення та буття, “панлогізм”, розуміння історії.
- •18. Філософія л. Фейєрбаха. Ідеї філософської антропології.
- •19. Філософія Маркса: основні ідеї та їх вплив на світову філософію і соціальну практику.
- •20. Діалектика. Основні історичні форми діалектики і їх місце в історії філософії.
- •21. Розвиток філософії в Україні: характеристика основних етапів.
- •21. Особливості культури Київської Русі. Зародження філософських ідей. Значення Християнства у становленні української культури. Праця Іларіона Київського “Слово про закон і благодать”
- •22.Основні теми філософських пошуків г.Сковороди. Поняття "серця" та "сродної праці". Вплив філософії Сковороди на українську та російську філософію
- •23.Києво-Могилянська академія - як осередок української і слов'янської культури. Внесок професорів Академії в філософську культуру України
- •24. Російська релігійна філософія 19-20 ст.
- •25.Соціально-філософські мотиви в творчості т.Г.Шевченка та їх значення для розвитку національної самосвідомості.
- •26. І.Я.Франко. Соціально - політичні та філософські погляди. Праця Франка "Що таке поступ"
- •27. Релігійні філософські течії хіх-хх ст. Характеристика одного з спрямувань.
- •28. Антропологічний рнесанс у філософській думці хх ст.
- •29. Людське існування як фундаментальна проблема екзистенціальної філософії
- •30. Філософська герменевтика. Проблема інтерпретації та розуміння. "Герменевтичне коло"
- •31. Комунікативна філософія. Проблема субєкт - обєктної взаємодії. (Аппель, Хабермас, Ясперс, Бубер,
- •Комунікативна філософія. Юрген Хабермас.
- •32. Проблема буттяв історії філософії. Уявлення про структуру буття. Монізм, дуалізм, плюралізм.
- •33. Материальное битие. Эволюция представлений о битии. Атрибуты материи. Битие, субстанция, универсум.
- •34. Діяльність як універсальний спосіб людського буття. Діяльність і культура.
- •35. Понятие культуры. Культура как реализация творческих сил человека (гуманизма). Культура и цивилизация. Массовая культура.
- •36. Модерн й постмодерн.
- •37. Проблема свідомості (марксизм, фрейдизм, феноменологія, екзистенціалізм про свідомість). Свідоме, несвідоме, підсвідоме.
- •38. Сознание как общественный феномен. Колективное несознат (концепция архитипов Юнга).
- •39. Філософські категорії їх специфіка, функції, історичний характер.
- •40. Категорії рух і спокій, час і простір. Соціально-культурний та когнітивний/пізнавальний/ зміст і функції перелічених категорій.
- •41. Категорії “закон” і “хаос” в суспільній науці та культурі. Синергетика: основні філософські проблеми. Тотальність як динамічна цілісність.
- •42. Категорії сутність та явище, їх соціокультурний та когнітивний зміст та функції.
- •43. Принципи детермінізму й індетермінізму. Категорії детермінації. Сучасна наука та детермінізм і індетермінізм.
- •44. Категории формообразования: форма и содержание, стр. И элементы, система и функция. Структуруализм и постструктуруализм.
- •45. Поняття пізнання. Суб’єкт та об’єкт пізнання в класичній, некласичній та постнекласичній науці і методології.
- •Эволюционная эпистемология.
- •46.Соотношение абстракного и конкретного впознании (работа Гегеля «Кто мыслит абстрактно»),
- •47. Истина как гносеологическая и культурологическая категория.
- •48. Чуттєве та раціональне в пізнанні. Сенсуалізм та раціоналізм в науковому пізнанні. Емоції та наукова творчість. Проблема інтуїції
- •49. Поняття науки. Критерії науковості знання. Наука і псевдонаука. Соціокультурні функції науки.
- •50 Поняття наукового методу. Методологія, метод, методика. Філософія і науковий метод.
- •51. Основные формы научного познания: научный факт, проблема, гипотеза, концепция, теория.
- •53. Особенности технического познания. Наука, технология, культура: проблема гуманизации и социальной ответственности.
- •54. Класична, некласична і постнекласична наука (основні риси). Типи раціональності і ірраціональності.
- •55. Филос. Позитивизма. Постпозитивисткое толкование науки. (Кун "Структура научн. Революций")
- •56. Соціальне буття. Основні проблеми філософії соціального буття. Духовне і матеріальне в існуванні суспільства (теософські, марксистські та інші погляди).
- •57. Проблеми типологізації історії. Культура, цивілізація, епоха, формація як категорії соціальної філософії.
- •58. Поняття традиційного, індустріального та постіндустріального суспільства. Ідея інформаційного суспільства.
- •59. Суспільство і природа. Екологічні та демографічні проблеми.
- •60. Человек и общество.Проблема отчуждения (по).
- •61. Роль экономики в обществе. Истории, способы производства и закономерн. Их развития. Историцизм и критика его Поппером в труде "Откр. Общест. И его враги".
- •62. Наука и техника как причина общественного развития. Сциентистские и технократ, концепции...
- •63. Духовний фактор в історії. Суспільні ідеали (свобода, соц. Справедливість, солідарність та ін.), ідеології соціальні міфи та утопії в житті суспільства.
- •64. Духовно-практичні регулятиви суспільного життя. Мораль як соціокультурний феномен. Основні категорії моральної свідомості. Мораль та право.
- •65. Політики і Політична організація суспільства. Структура політичної організації. Демократія і тоталітаризм.
- •66. Право і правосвідомість. Ідея правової держави. Право і закон
- •67. Громадянське суспільство. Держава, право, людина в умовах існування громадянського суспільства. Проблеми громадянського суспільства в сучасній Україні та Конституція України
- •68. Социальн. Структура с соц. Отношения. Роль интеллигенции. Проблема формирования национальной элиты.
- •69. Исторические формы человеческих общностей. Этнос и нация. Особенности формирования украин. Нации. Национальная идея.
- •70. Проблема суб’єктів в історії: особа, народні маси, класи, нації. (Одна з праць на вибір. Маркс....)
- •72. Проблема сенсу та спрямованості історії. Фукуяма ф. “Кінець історії”.
- •73. Людина як суб’єкт власного життя. Життєвий шлях людини: поняття, проблеми, цінність. (Фром э. Душа человека.)
- •74. Феномен сучасної глобалізації. Концепція сталого розвитку
- •75. Наука в контексті формування нової моделі світу сучасної цивілізації. Інформаційний простір.
- •Техника и технология в системе культуры.
- •77. Тоффлер. Третья волна.
62. Наука и техника как причина общественного развития. Сциентистские и технократ, концепции...
Научно-техн. прогресс (НТП) представляет собой процесс развития научных (чаще всего естественнонаучных) знаний и внедрение их в производство в виде техники и технологии. При этом техника в практической деятельности людей выступает и как средство производства, и как его конечный продукт - результат производств, деят. людей. Поэтому она составляет важнейший элемент производит, сил, определяющих в конечном счете характер и содержание способа производства, будучи непосредственно связана с наукой и технологией как совокупностью различных знаний, навыков, устойчивых образцов деятельности, особого рода умений. Техническая деятельность изначально связана с преобразованием артефактов - устройств, созданных человеком и отсутствующих в неочеловеченной природе. ТП предполагает неразрывное, послед, накопление научн. знаний и технологий: соотв. артефакты могут быть созданы только при наличии соотв. производств, базы, а практически применяться для соответ. целей лишь при наличии определенного уровня профессиональных умений. И наоборот, знания, навыки, профессиональная подготовка и умения определяются и ограничиваются соотв. типом и уровнем развития артефактов, и, в свою очередь, содействуют или препятствуют их совершенств. Таким образом, в самой сердцевине технической деятельности заложено диалектическое единство между материальными артефактами, с одной стороны, и навыками, умениями, стандартами деятельности и соответствующими техническими знаниями - с другой (категории опредмечивания и распредмечивания).
Значение техники и технич. деятельности не сводится лишь к тому, что они составляют ядро производит, сил общества и выступают как механизм преобразования предметной среды, в которой живет человек. Опосредованно, через систему общественных отношений, они влияют на весь образ жизни и мировоззрение человека, причем это влияние многообразно и не может быть оценено однозначно.
Сциентизм и антисциентизм - противополож. и борющиеся друг с другом философско-мировоззренч. ориентации, характерные для обществ, сознания 20 в. Сциентизм возник в результате НТР как некритическая уверенность в способности науки решить все социальные проблемы. В качестве идеала сциентизм ориентируется прежде всего на результаты и методы естественных и технических наук. С точки зрения сциентистов проникновение науки в жизнь делает последнюю организованнее, управляемее, рациональнее, осмысленнее. Теоретическое выражение сциентизм нашел в технократических концепциях (Дж.Гэлбрейт, Белл) и неопозитивизме. {Если технократии, идеи (индустр. общество) предполагали перестройку экономич. и полит, жизни общества на основе научного управления в условиях бюрократии, капитализма, ставили обществ, благосостояние в зависимость исключительно от результатов НТР, то неопозитивистская ф. науки делала науку культурно-мировоззренческим образцом.} Технократическая концепция разделяет развитие общества на . доиндустриальное (аграрное, традиционное), индустриальное и постиндустр. Согласно этой концепции для индустр. общества характерен высокий уровень развития промышл. производства, ориентир, на произв. товаров потребления длительного использования (телевизоров, автомобилей и т.д.). Основанием для перехода в индустр. общество является НТР, приведшая к последовательности технических нововведений в производстве и управлении, что, в свою очередь, привело к радикальным изменениям всей общественной структуры, начиная с форм поведения и социального общения и кончая рационализац. мышления в целом. В конце 60-х приходит теория постиндустр. общ., основными признаками которого являются: создание экономики услуг, доминирование слоя научно-технических специалистов, центр, роль теоретич. знания как источника нововведений и политич. решений в обществе, возможность самоподдерж. технологич. роста, создание новой "интеллектуальной" техники. На каждой стадии (доиндустр., индустр. и постиндустр.) доминир.роль в социальной организации играют различные институты: церковь и армия в традиционном обществе, промышленно-финансовые корпорации в индустриальном, университеты в постиндустр. обществе. Общество рассматривается как система взаимодействующих факторов - техники, социальной структуры, политики, духовных ценностей. Для постиндустр. общества характерно смещение зоны противоречий и конфликтов с социально-классовых отношений в область взаимодействия индустр. и постиндустр. секторов общества, экономики и культуры. (Вступающими в постиндустр. эру считаются США и Япония).