59. Суспільство і природа. Екологічні та демографічні проблеми.

Природа явл. необх. условием материальной жизни общества, физич. и духовной жизни человека, источником ресурсов, исп. в производстве, и в то же время средой существования общества. Общество произошло из природы и использует ее как кладовую необх. материалов для своей жизни. Взаимод. общества и природы - материальное производство.

Геогр. оболочка Земли сост. из лито-, атмо-, гидро и биосферы. Биосфера- сфера существования живых организмов. Человек не только приспосабливается к условиям природной среды, но и активно влияет на нее.

Ноосфера - среда взаимод. общества и природы, в к-рой главенствующая роль отводится разуму, деятельности человека. Разум, труд, деят. человека превращается в самый большой геологич. фактор. Термин ввели Леруа и Тейар де Шарден в 20-е годы 20 века. Ноосфера включ. в себя геогр.среду, геосферу, биосферу и человеч. деят., человеч. разум во всех формах его проявления. Геогр. среда - совок, предметов живой природы, вовлеченных на данном этапе развитияобщества в процесс общественной жизни, к-рые, т.о. явл. необх. условиями существования и развития общества. В ГС входят: земная кора с полезными ископаемыми, почва, луга, леса, воды, растит, и животный мир, дороги, села, города, нижняя часть атмосферы, т.е. та часть природы, к-рая явл. объектом деят. человека. С развитием общества ГС расширяется, в ее состав вх. дно океанов, сев. и юж полюса, космич. простр. Также она изменяется качественно, человек постоянно изменяет и совершенствует ГС в соотв. с потребностями развития общества. ГС также существенно влияет на человека. Условия жизни формируют стиль и способ жизни людей, их психологию, обычаи, традиции. В древности многие мыслители абсолютизировали роль ГС и отд. ее эл-тов в жизни общества. Монтескье - основатель географического детерминизма - напр, в Ф. к-рое настаивает на главенстве ГС в развитии общества. Идеи ГД развивались Анн Тюрго, Боклем, Мечниковым. Концепция ГД проникли и в политику - понятие геополитики (ГП). ГП - политич. доктрина, к-рая абсолитизир. роль ГС в жизни гос-ва. Основатель -Фридрих Ратцель. Рассм. народы (гос-ва) как живые организмы, к-рые чтобы жить должны вести борьбу за жизненное пространство.

Экологич. проблемы: Загрязнение земли, воды и атмосферы, угроза глобального потепления, радиационное загрязнение, ухудшение качественного состава природных ресурсов, утилизация отходов.

Соціально-екологічні проблеми - це проблеми, пов'язані з по­рушенням унаслідок людської діяльності рівноваги в геологічних, біохімічних процесах Землі та біосфери загалом. До комплексу екологічних проблем входять:

* забруднення довкілля; воно настільки інтенсивне, що на Землі сьогодні майже немає екологічно чистих рік; до того ж забруд­нені не лише ґрунти, водоймища, атмосфера, а й космічний простір навколо планети;

* знищення лісів, зеленого шару Землі, через що відбулися зміни у водообмінних процесах планети, у температурному режимі на її поверхні; сучасна наука занепокоєна появою "парникового ефек­ту" в земній атмосфері, коли внаслідок виробничої діяльності відбувається підвищення загальної температури: це загрожує таненням полярних льодів і відчутним підвищенням рівня води у Світовому океані;

* зменшення площі грунтів, придатних для рільництва внаслі­док будівництва міст, шляхів, підприємств, ерозії ґрунтів та ін.

Забруднення повітряного і водного басейнів Землі, загрозли­ве зростання відходів життєді­яльності людини. Проблема зміни клімату і можливість кліматичної катастрофи.

Збіднення тваринного і рослин­ного світу планети. Скорочення бораних угідь і лісів, погіршення родючості грунтів.

Розробка і виконання міжнародної. програми охорони навколишнього середовища. Ефективне природоохоронне законо­давство зі стимулами і відповідальні­стю людей.

Перехід до нової екологічної природо­охоронної технологічної культури. Інформування людей про стан оточуючого середовища і формування екологічного світогляду в суспільстві.

Весь комплекс екологічних проблем, в тому числі і Чорно­бильська, створює реальні загрози людському життю. За поперед­німи прогнозами деяких футурологів (прогнозування майбутньо­го), до середини XXI ст. людство може знищити себе внаслідок загальної екологічної катастрофи.

Серед глобальних соціально-економічних проблем актуалізу­ються енергетична проблема і проблеми, пов'язані з хімічним виробництвом.

Відомо, що ефективність сучасного виробництва перебуває у прямопропорційній залежності від рівня енергоозброєності праці. Але саме виробництво енергії є чи не найбільш екологічно небезпечним: теплові станції викидають у повітря тисячі тонн отруй­них газів та твердих пилових відходів. Ядерні станції небезпечні через радіацію, а також необхідність захоронення відходів ядер­ного палива. Енергетика також є найпотужнішим чинником ство­рення "парникового ефекту". Намагання використовувати при­родні джерела енергії (сонячне випромінювання, вітер, припливи) поки що неефективні.

Загострились також проблеми, пов'язані з хімічним виробницт­вом, із створенням різного роду штучних матеріалів. Без останніх неможливі ні сучасне виробництво, ні сучасні медицина та обчис­лювальна техніка. Але штучні матеріали не піддаються природній утилізації, а тому створюють небезпеку для довкілля та здоров'я людини.

Демографічна проблема пов'язана з перенаселенням певних регіонів Землі. Загалом населення планети збільшується відчут­ними темпами. Тому виникають проблеми забезпечення людства продовольством, житлом, одягом, медичним обслуговуванням, проблеми, пов'язані з легальною та нелегальною еміграцією.

Серед глобальних соціально-політичних проблем на перший план висуваються проблеми війни та миру, зумовлені нагромадженням зброї масового знищення людини. Хоча після розпаду СРСР за умов відсутності протистояння двох світових соціальних систем загроза світової ядерної війни ніби відсунулась на другий план, проте, вона не зникла. Ніхто не гарантує людству захист від ядерного шантажу, політичного авантюризму як із боку певних політичних режимів, так і певних злочинних груп і навіть одинаків. Крім того, такої зброї нагромаджено так багато, що серйозну загрозу становить її збері­гання; знищення її — складна і дорога процедура.

Крім того, до глобальних проблем сучасної цивілізації належать проблеми людини, тобто такі, що пов'язані з масовим розповсюд­женням деяких хвороб (СНІД, онкологічні, серцево-судинні за­хворювання, діабет та ін.); проблеми збереження культурної спад­щини людства, взаємин між людьми, матеріальної і духовної незабезпеченості життя, обмеження прав і свобод громадян, бо­ротьби з міжнародним тероризмом, наркомафією та ін.

Якими ж можуть бути шляхи та умови розв'язання глобальних проблем? До них можна віднести: - масове раз 'яснення значення та масштабів глобальних проблем; - обоє 'язкове введення в освіту знань, пов 'язаних із глобаль­ними проблемами сучасності; - міжнародна співпраця у справі розв 'язання глобальних проб­лем на різних рівнях; - міжнародне запровадження в економічні показники вироб­ництва таких норм, що забезпечують фінансування, спрямовані на розв'язання глобальних проблем.

Загалом глобальні проблеми сучасності вимагають від людства нового рівня міжнародної інтеграції.