
- •1.Філософія. Проблема предмету філософії. Специфіка філософських проблем.
- •Ортега-и-Гассет «Что такое философия»
- •2, Структура філософського знання.
- •3.Поняття світогляду та його історичні форми . Структура світогляду. Світогляд і філософія.
- •4.Міфологія як тип світогляду. Класичний та соціальний міф. Особливості міфологічного світогляду давніх слов’ян
- •5. Філософія і релігійний світогляд. Світові релігії. Прийняття християнства в Київській Русі та його вплив на розвиток культури України. Релігійне життя в сучасній Україні.
- •6. Філософія і наука. Методологічна роль філософії в науковому пізнанні.
- •7. Основні риси давньоіндійської філософії. Брахманізм, буддизм, індуїзм.
- •8. Філософія Давнього Китаю. Даосизм і конфуціанство.
- •9. Антична філософія. Схожість та відмінності від східної філософської традиції. Основні періоди розвитку. Діалектика Сократа.
- •10. Філософія Платона: теорія ідей вчення про суспіство та державу.
- •11.Філософія Арістотеля: основні ідеї та їх вплив на світову філософію. Характеристика праці Аристотеля "Політика"
- •12. Особливості культури та філософії доби середньовіччя. Роль Біблії в європейській культурі. Теоцентризм. Основні праці Августина, Абеляра, Фоми Аквінського, у. Оккама
- •13.Особливості культури та філософії доби європейського Відродження: гуманізм та антропоцентризм, натуралізм, пантеїзм
- •14. Особливості філософії Нового Часу. Емпіризм та раціоналізм. Проблема методу пізнання у ф.Бекона і р.Декарта.
- •15. Філософія французького просвітництва 18 ст.
- •16. Філософія і.Канта. Ідея активнотворчої діяльності людини. Основні положення теорії пізнання. Філософія Канта і класична наука. Категоричний імператив Канта.
- •17. Філософія Гегеля. Діалектика, принцип тотальності мислення та буття, “панлогізм”, розуміння історії.
- •18. Філософія л. Фейєрбаха. Ідеї філософської антропології.
- •19. Філософія Маркса: основні ідеї та їх вплив на світову філософію і соціальну практику.
- •20. Діалектика. Основні історичні форми діалектики і їх місце в історії філософії.
- •21. Розвиток філософії в Україні: характеристика основних етапів.
- •21. Особливості культури Київської Русі. Зародження філософських ідей. Значення Християнства у становленні української культури. Праця Іларіона Київського “Слово про закон і благодать”
- •22.Основні теми філософських пошуків г.Сковороди. Поняття "серця" та "сродної праці". Вплив філософії Сковороди на українську та російську філософію
- •23.Києво-Могилянська академія - як осередок української і слов'янської культури. Внесок професорів Академії в філософську культуру України
- •24. Російська релігійна філософія 19-20 ст.
- •25.Соціально-філософські мотиви в творчості т.Г.Шевченка та їх значення для розвитку національної самосвідомості.
- •26. І.Я.Франко. Соціально - політичні та філософські погляди. Праця Франка "Що таке поступ"
- •27. Релігійні філософські течії хіх-хх ст. Характеристика одного з спрямувань.
- •28. Антропологічний рнесанс у філософській думці хх ст.
- •29. Людське існування як фундаментальна проблема екзистенціальної філософії
- •30. Філософська герменевтика. Проблема інтерпретації та розуміння. "Герменевтичне коло"
- •31. Комунікативна філософія. Проблема субєкт - обєктної взаємодії. (Аппель, Хабермас, Ясперс, Бубер,
- •Комунікативна філософія. Юрген Хабермас.
- •32. Проблема буттяв історії філософії. Уявлення про структуру буття. Монізм, дуалізм, плюралізм.
- •33. Материальное битие. Эволюция представлений о битии. Атрибуты материи. Битие, субстанция, универсум.
- •34. Діяльність як універсальний спосіб людського буття. Діяльність і культура.
- •35. Понятие культуры. Культура как реализация творческих сил человека (гуманизма). Культура и цивилизация. Массовая культура.
- •36. Модерн й постмодерн.
- •37. Проблема свідомості (марксизм, фрейдизм, феноменологія, екзистенціалізм про свідомість). Свідоме, несвідоме, підсвідоме.
- •38. Сознание как общественный феномен. Колективное несознат (концепция архитипов Юнга).
- •39. Філософські категорії їх специфіка, функції, історичний характер.
- •40. Категорії рух і спокій, час і простір. Соціально-культурний та когнітивний/пізнавальний/ зміст і функції перелічених категорій.
- •41. Категорії “закон” і “хаос” в суспільній науці та культурі. Синергетика: основні філософські проблеми. Тотальність як динамічна цілісність.
- •42. Категорії сутність та явище, їх соціокультурний та когнітивний зміст та функції.
- •43. Принципи детермінізму й індетермінізму. Категорії детермінації. Сучасна наука та детермінізм і індетермінізм.
- •44. Категории формообразования: форма и содержание, стр. И элементы, система и функция. Структуруализм и постструктуруализм.
- •45. Поняття пізнання. Суб’єкт та об’єкт пізнання в класичній, некласичній та постнекласичній науці і методології.
- •Эволюционная эпистемология.
- •46.Соотношение абстракного и конкретного впознании (работа Гегеля «Кто мыслит абстрактно»),
- •47. Истина как гносеологическая и культурологическая категория.
- •48. Чуттєве та раціональне в пізнанні. Сенсуалізм та раціоналізм в науковому пізнанні. Емоції та наукова творчість. Проблема інтуїції
- •49. Поняття науки. Критерії науковості знання. Наука і псевдонаука. Соціокультурні функції науки.
- •50 Поняття наукового методу. Методологія, метод, методика. Філософія і науковий метод.
- •51. Основные формы научного познания: научный факт, проблема, гипотеза, концепция, теория.
- •53. Особенности технического познания. Наука, технология, культура: проблема гуманизации и социальной ответственности.
- •54. Класична, некласична і постнекласична наука (основні риси). Типи раціональності і ірраціональності.
- •55. Филос. Позитивизма. Постпозитивисткое толкование науки. (Кун "Структура научн. Революций")
- •56. Соціальне буття. Основні проблеми філософії соціального буття. Духовне і матеріальне в існуванні суспільства (теософські, марксистські та інші погляди).
- •57. Проблеми типологізації історії. Культура, цивілізація, епоха, формація як категорії соціальної філософії.
- •58. Поняття традиційного, індустріального та постіндустріального суспільства. Ідея інформаційного суспільства.
- •59. Суспільство і природа. Екологічні та демографічні проблеми.
- •60. Человек и общество.Проблема отчуждения (по).
- •61. Роль экономики в обществе. Истории, способы производства и закономерн. Их развития. Историцизм и критика его Поппером в труде "Откр. Общест. И его враги".
- •62. Наука и техника как причина общественного развития. Сциентистские и технократ, концепции...
- •63. Духовний фактор в історії. Суспільні ідеали (свобода, соц. Справедливість, солідарність та ін.), ідеології соціальні міфи та утопії в житті суспільства.
- •64. Духовно-практичні регулятиви суспільного життя. Мораль як соціокультурний феномен. Основні категорії моральної свідомості. Мораль та право.
- •65. Політики і Політична організація суспільства. Структура політичної організації. Демократія і тоталітаризм.
- •66. Право і правосвідомість. Ідея правової держави. Право і закон
- •67. Громадянське суспільство. Держава, право, людина в умовах існування громадянського суспільства. Проблеми громадянського суспільства в сучасній Україні та Конституція України
- •68. Социальн. Структура с соц. Отношения. Роль интеллигенции. Проблема формирования национальной элиты.
- •69. Исторические формы человеческих общностей. Этнос и нация. Особенности формирования украин. Нации. Национальная идея.
- •70. Проблема суб’єктів в історії: особа, народні маси, класи, нації. (Одна з праць на вибір. Маркс....)
- •72. Проблема сенсу та спрямованості історії. Фукуяма ф. “Кінець історії”.
- •73. Людина як суб’єкт власного життя. Життєвий шлях людини: поняття, проблеми, цінність. (Фром э. Душа человека.)
- •74. Феномен сучасної глобалізації. Концепція сталого розвитку
- •75. Наука в контексті формування нової моделі світу сучасної цивілізації. Інформаційний простір.
- •Техника и технология в системе культуры.
- •77. Тоффлер. Третья волна.
58. Поняття традиційного, індустріального та постіндустріального суспільства. Ідея інформаційного суспільства.
Тоффлер, Г.Кан, Коєн Р. відмічають, що в історії людства відбувалися такі глобальні зміни:
Сільскогосподарська революція, що відбувалася 10тис.р.тому, створила суспільство, у якому індивіди дуже тісно ідентіфіковані з родиною, кланом, деревнею, або ін.групіровками(релігійними), найбільш базисні привязаності визначаються при народженні індивіду. Таке традиційне( або його ще називають аграрне, торгове) суспільство історично роззвивається на рівні споживання та розподілу праці.
Промислова революція(200р.тому) привела до створення другого типу суспільства, індустріального, у якому зберігається потреба в приналежності, але змінюється індивідуальна та групова природа та класова свідомість. Слабшають сімейні звязки, зростає професійна ідентифікація. Така індустріальна економіка спрямована на виробництво товарів, обмежуючий чинник для розвитку - капіталовкладення. Самозміни відбуваються на рівні виробництва та наукової організації праці. Суспільство характеризується масовою культурою.
3. 3-тя революція (або 3-тя хвиля, хвиля, що накриває людство), яка відбувається зараз - характеризується появою різномаїття групувань та меншин, індивід має більше можливостей для самовизначення, прискорюються темпи змін. Створюється нова культура з новими настановами, відсутня єдина культури, множина культур. Еліта в постиндустріальному суспільстві - це еліта знаючих людей. В постіндустріальному суспільстві - найважливіший ресурс - людський капітал, чинник зростання нац.продукту - прогрес знання та технології. Чим більше ми входимо в 3 хвилю, тим важливіше вміти спілкуватися з символами, способами, абстракціями, логічно мислити. Три аспекта постиндустриального суспільства особливо важливі для розуміння його природи:
Перехід від індустріального до сервісного суспільства. Змінюється співвідношення сфери виробництва благ та сфери послуг, відбувається розукрупнення важкої промисловості, диверсифікація, змінюється стр-ра роб.сили( більше білих воротничків)
Вирішальне значення кодованого теоретичного знання для здійснення технологічних инновацій
Перетворення нової інтелектуальної технології у ключовий інструмент системного аналізу і теорії прийняття рішень. Інформація стає важливим продуктом та основним товаром. Передпосилками цього є виникнення та розвиток інформаційних технологій, систем накопичення, обробки, передачі, збереження інформації Третя промислова революція значною мірою грунтується на успіхах у телекомунікаціях і інформаційних процесах.
Тому висунута ідея інформаційного суспільства, в якому виробництво та застосування інформації має ціллю зробити всі інші форми виробництва більш ефективними., лімітуючий чинник - знання. Включає три стадії прогресивного руху
становлення промисловості по виробництву та розподілу інформації
розширення номенклатури інф. послуг для ін. галузей промисловості
створення широкої мережі інф. засобів на споживацькому рівні
Загрозами такого суспільства є розєднання суспільства, яке стає більш складним, менш механічним і менш стабільним, в той же час, модель впорядкування суспільства виглядає опасною(як антиутопія). Суспільство буде більш мобільним, але ї більш централізованим по управлінню, можливе збільшення дистанції між управлінцями та підлеглими, за рахунок нових техїнічних засобів. Для того, щоб влада не зрослася з технікою потрібна перебудова виробничих потужностей, відмова від насилля в будь якому вигляді, розвиток здатностей та диверсифікація зайнять, рівномірний розподіл багатств, різке скорочення роб.часу(до 2 годин/день), вважає Ж. Єллюль. Також виникає питання, що буде: суспільство без держави або держава без суспільства Крім того - суспільство має бути екологічним, має визнати відповідальність за природу та визнати собі частиною природи.
Але деякі вчені кажуть, що не можна визначати суспільство через якусь технологію.