Дані бізнес-планів інвестиційних проектів а і в, необхідні для розрахунку показника чистого приведеного доходу

Показники	Інвестиційні проекти
	А	В
1. Обсяг інвестованих коштів, дол. США	50000	45000
2. Період експлуатації проекту, років	3	5
3. Сума грошового потоку, всього, дол. США, в т.ч.:	70000	83000
1-й рік		13000
2-й рік	15000	20000
3-й рік	20000	20000
4-й рік	35000	15000
5-й рік		15000

Ставка відсотку для проекту А становить 9%, для проекта В - 11%. Результати дисконтування грошового потоку наведені в табл. 6.2.

Таблиця 6.2

Розрахунок теперішньої вартості грошових потоків по інвестиційних проектах

Роки	Інвестиційні проекти
	А			В
	Майбутня вартість	Дисконтний множник при ставці 9%	Теперішня вартість	Майбутня вартість	Дисконтний і множник при І ставці 11%	Теперішня вартість
1-й рік	15000	0,917	13755	13000	0,901	11730
2-й рік	20000	0,842	16840	20000	0,812	16240
3-й рік	35000	0,772	27020	20000	0,731	14620
4-й рік	-	-	-	15000	0,659	9885
5-й рік	-	-	-	15000	0,659	8895
Разом	70000	-	57615	83000		61370

Розрахунок здійснюється на основі даних таблиці 6.2. Дисконтні множники по складних відсотках, що використовуються для розрахунків теперішньої вартості", де

Визначимо, чистий приведений дохід для кожного з проектів за даними таблиці;

ЧПД_А = 57615 - 50000 = 7615 дол. США;

ЧПД_В - 61370 - 45000 = 16370 дол. США.

Очевидно, що показник ЧПД можна використовувати не лише для порівняльної оцінки ефективності різних інвестиційних проектів, але і як критерій доцільності реалізації конкретного проекту. Так, якщо ЧПД від'ємний або дорівнює нулю, то інвестиційний проект повинен бути відкинутий, оскільки він не принесе інвестору додатковий дохід від вкладеного капіталу. Інвестиційні проекти з додатнім ЧПД, навпаки, варто реалізовувати.

Як бачимо, ЧПД_В < ЧПДл, тобто проект В ефективніший ніж проект А, отже інвестор прийме рішення на користь саме проекту В, незважаючи на більший строк реалізації, а отже, і вищий інвестиційний ризик.

Показник ЧПД визнаний в міжнародній практиці як найбільш надійний, однак він має недолік: обрана для дисконтування ставка приймається як незмінна для всього періоду експлуатації проекта. Однак зі зміною з них умов дисконтна ставка також може змінюватися. Індекс доходності розраховується за формулою:

де — індекс доходності по інвестиційному проекту; - сума грошового потоку в теперішній вартості, - сума інвестиційних коштів, спрямованих на реалізацію проекту (якщо вкладення не одноразові, вона теж доводиться до теперішньої вартості).

Якщо значення індексу доходності менше 1 або дорівнює їй, проект не приймається, бо не принесе додаткового доходу інвестору. Тобто реалізовуються проекти лише зі значенням показника ІД вище одиниці.

Приклад 6.2: Використовуючи дані по розглянутих у прикладі 6.1 інвестиційних проектах А і В, визначимо індекси доходності:

ІД_А = 57615/50000 = 1,1523;

ІД_В = 61370/45000 = 1,3638.

Оскільки ІД_А>ІД_В, проект В є ефективнішим, а отже, і привабливішим для інвестора, ніж проект А.

Зазначимо, що показники "індекса доходності" і "чистого приведеного доходу" знаходяться в прямій залежності. Нульове значення ЧПД відповідає значенню ІД, рівному 1. Якщо ЧПД > 0, то ІД > 1; ЧПД < 0, ІД < 1.

Оцінюючи ефективність інвестиційного проекту, можна використовувати один з розглянутих показників, однак при порівнянні двох або більше проектів бажано обчислювати обидва показники; це дасть можливість інвестору з різних боків оцінити ефективність ПІІ.

Період окупності - це той мінімальний відрізок часу, після закінчення якого чистий дисконтований дохід стає і залишається невід'ємним. Період окупності є одним з найпоширеніших і найзрозуміліших показників оцінки ефективності ПІІ. Розрахувати його можна за формулою:

де - період окупності вкладених коштів за інвестиційним проектом; - сума інвестиційних коштів, що спрямовуються на реалізацію інвестиційного проекту, зведена до теперішньої вартості у випадку дискретності вкладень; - середній обсяг грошового потоку (в теперішній вартості) в періоді. При довгострокових вкладеннях цей період становить 1 рік, короткострокових - 1 місяць.

Період окупності потрібно порівнювати з життєвим циклом проекту. Якщо проект окупається раніше, ніж закінчується життєвий цикл, то ЧПД - додатний і, відповідно, проект варто реалізувати. Проте помилково вважати, що найефективнішим з альтернативних є проект з найменшим періодом окупності. Показник ПО не враховує ті грошові потоки, які формуються вже після періоду окупності. Так, по інвестиційних проектах з довгим строком експлуатації може бути отримана набагато більша сума ЧПД, ніж по проектах з меншим строком експлуатації, які характеризуються меншим періодом окупності. В цьому полягає недолік ПО, однак цей показник можливо використовувати для оцінки не лише ефективності інвестицій, а й рівня інвестиційних ризиків (чим довший період реалізації проекта, тим вищий рівень інвестиційних ризиків).

Приклад 6.3: Скористаємося даними з попередніх прикладів і розрахуємо середньорічну суму грошового потоку в теперішній вартості для проектів А і В.

ГП_ПА= 57615/3 = 19205;

ГП_ПВ= 61310/5 - 12262.

Таким чином:

ПО_А = 50000/19205 = 2,6 років;

ПО_в = 45000/12262 = 3,7 років;

Як бачимо, за показником періоду окупності проект А має переваги перед проектом В, тоді як за іншими показниками проект В є ефективнішим. У даному випадку, вибір на користь проекту А зробить інвестор, чутливіший до ризику.

Внутрішня норма доходності - найскладніший показник з точки зору його розрахунку. Він характеризує рівень доходності конкретного інвестиційного проекту, виражений дисконтною ставкою, за якою майбутня вартість грошового потоку зводиться до теперішньої.

Для визначення внутрішньої норми доходності (ВНД або IRR) можна скористатися методикою, згідно якої ВНД - це така норма доходності, при якій вона є коренем рівняння:

де К — величина інвестицій, розрахована на життєвий цикл проекту і дисконтована до строку t = 0;

R(t) - вартісна величина результату, отриманого за проектом на t кроці;

C(t) - величина поточних витрат на кроці t;

IRR - внутрішня норма доходности

Незважаючи на складність обчислення, ВНД є найприйнятнішим показником для порівняльної оцінки, причому вона може проводитися не лише в рамках розгляду кількох інвестиційних проектів, айв ширшому діапазоні (наприклад, порівняння ВНД проекту з нормою прибутковості по альтернативних варіантах інвестування — депозитах, придбанням цінних паперів тощо).

Крім цього, кожен інвестор може встановити для себе критеріальний показник ВНД (з врахуванням прийнятого для себе рівня інвестиційного ризику). Проекти з нижчою нормою ВНД будуть відхилятися як ті, що не відповідають вимогам ефективності ПІІ. Однак, зазначимо, що часто найефективніші проекти (тобто ті, у яких ЧПД найбільший) мають не найбільшу а часом і найнижчу ВНД. Інколи ВНД взагалі не існує, тобто вищенаведене рівняння, що використовується для її визначення, не має коренів.

Результати оцінки ефективності ПІІ використовуються при формуванні міжнародного Інвестиційного портфеля компанії.