3. Договір контрактації

Поняття договору контрактації.

За договором контрактації сільськогосподарської продукції виробник сільськогосподарської продукції зобов’язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов’язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору (ст. 713 ЦК)

Договір контрактації опосередковує відносини з заготівлі с/г продуктів і сировини. Специфіка с/г виробництва — сильна залежність від погодних умов, висока питома вага інших випадкових чинників, що впливають на результат (хвороби і шкідники рослин), — робить виробника сільськогосподарської продукції економічно слабкішою стороною договору (у відмінність, н-д, від продавця за договором поставки). Тому основна спрямованість юридичного нормування відносин з контрактації — це підвищення рівня правового захисту виробника-продавця з метою зрівнювання його економічних можливостей з можливостями покупця.

Договір контрактації — один з видів купівлі-продажу. В той же час його зміст охоплюється загальним поняттям договору поставки, а тому договір контрактації є різновидом поставки. Такий подвійний характер контрактації обумовлює особливий характер її правового регулювання. Основну роль в регулюванні цього договору відіграє ст. 713 ЦК. Далі, до відносин з контрактації застосовуються норми про договори поставки та загальні положення про купівлю-продажі та ст. 272-274 ГК

Договір контрактації є платним, консенсуальним і взаємним. Його відмежування від інших видів купівлі-продажу проводиться за суб'єктним складом і предметом.

Сторонами договору контрактації — продавцем (виробником продукції) і заготівельником (інакше — контрактантом) — зазвичай виступають підприємці. Тому договір контрактації традиційно належать до господарських (торгових).

Держава і громадяни, що не мають статусу підприємця, не можуть брати участь в договорі контрактації. У разі закупівель с/г продукції для державних потреб інтереси держави представляють спеціальні особи — державні замовники. В цій ролі, як правило, виступають органи виконавчої влади.

Як продавець в договорі контрактації може виступати тільки особа, для якої виробництво с/г продукції є одним з основних видів діяльності. Це — або індивідуальні підприємці (частіше за все голови селянських або фермерських господарств), або колективні, т.т. комерційні організації. В останньому випадку обсяг правоздатності юридичної особи повинен охоплювати можливість ведення ним с/г господарства.^. Аналогічним чином вирішується питання і про особу заготівельника за договором контрактації, з тією лише різницею, що заготівельником може виступати не тільки підприємець, але і державний орган.

За договором контрактації підприємець може продавати лише виготовлену ним самим продукцію, про що недвозначно говорить ч. 1 ст. 713 ЦК. Тому реалізація продукції, виготовленої ким-небудь іншим, ніж продавцем, здійснюватиметься у формі договору поставки або купівлі-продажу, але не контрактації.

Предметом договору контрактації може бути будь-яка продукція с/г виробництва (рослинництва, тваринництва, звірівництво, зокрема хутрового тощо). Термін «сільськогосподарська продукція» використовується багатьма нормативними актами, проте його зміст далеко не очевидно (важко сказати, чи відноситься, н-д, вершкове масло до сільськогосподарської або промислової продукції). Найточніше предмет контрактації можна описати за допомогою двох критеріїв: по-перше, це продукція, отримана методами агро- і зоотехніки, т.т. шляхом вирощування або збору з використанням природи (ґрунту, водоймищ, флори, фауни) як найважливішого чинника виробництва. По-друге, це продукція, виробництво якої в значній мірі залежить від випадкових, непідконтрольних людині природно-природних дій.

Ціна не є істотною умовою договору контрактації, так само як і поставки. Її визначення проводиться по загальних правилах, передбачених для купівлі-продажу.

Термін договору контрактації належить до його істотних умов, оскільки таке ж його значення в договорі поставки|. Проте для контрактації він не такий важливий. Адже в переважній більшості випадків терміни укладання і виконання договору контрактації не співпадають: продукцію необхідно виготовити (виростити). Тривалість виробничого циклу в сільському господарстві практично повністю визначається природнокліматичними чинниками. Значить, за відсутності в договорі умови про строк він легко може бути б заповнений судом. Представляється, що для договору контрактації законодавець міг би зробити виняток і на відміну від поставки не надавати його строку значення істотної умови.

Договір контрактації, як правило, укладається у письмовій формі, так само як і договір поставки. Аналогічно поставці регулюється і порядок його укладання, зокрема питання врегулювання розбіжностей при укладенні договору (ч.3 ст. 713|).